Волинські події не можуть бути геноцидом, - історик
З історичної точки зору немає підстав звинувачувати українців у геноциді, а ухвала Сейму є результатом внутрішньо - політичної боротьби у Польщі, спрямованої на боротьбу за симпатії виборців.
Про це час прес-конференції заявив доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн ЛНУ ім. І. Франка, дослідник історії геноцидів Андрій Козицький, повідомляє ІА Дивись.info.
«У Польщі розпочався внутрішньополітичний конфлікт, де правляча партія і президент зазнавали постійних звинувачень, що вони у неповній мірі відстоюють польські інтереси перед Європою, зокрема, це стосується звинувачень поляків у злочинах часів Другої світової війни. Тому, цю резолюцію можна розцінювати, як результат внутрішньої політичної боротьби», - заявив історик.
На його думку події у 1943 році на Волині не можна вважати геноцидом проти поляків.
«Це не геноцид. Геноциди у ХХ столітті вчиняли тільки держави, бо тільки державний апарат має ресурси і території, щоб застосовувати насилля стосовно тої чи іншої меншини, яка призначена на винищення. Українці такої можливості не мали. Геноцид – це довгий процес, який починається задовго до перших жертв, бо до Геноциду готують і власний народ, створюючи негативний імідж тій групі, яка призначена на винищення», – сказав історик.
Крім цього він відзначив, що на Волині у 1943 році не було монополії на насилля в руках українців.
«На цій території була німецька окупаційна влада, яка була найбільшою силою і на боці німців було багато поляків , які служили у поліційних формуваннях. Зараз Польща від них відмовилась, вважається що за їхні злочини має відповідати нацистський режим Німеччини», – каже Андрій Козицький.
За його словами були й інші сторони, які вчиняли злочини, зокрема радянські партизани, яким сприяли поляки та армія Крайова.
«Поляки намагаються це представити так, ніби українці вчиняли вбивства поляків без жодних підстав, а поляки вчиняли акції відплати», – пояснив історик.
Коментарі