Чому стоїть Львівський бронетанковий, коли в країні війна (фото)

DSCF6568-min

Львівський бронетанковий завод завантажений лише на 8%. Якщо торік на підприємстві відновили 130 одиниць бронетехніки, то нинішнє замовлення становить 12 одиниць.

Про це розповів директор ДП «Львівський бронетанковий завод» Роман Тимків.

«Наш завод спеціалізується на ремонті бронетанкової техніки: танка Т-72 і всієї інженерної техніки на їхній базі тощо. Крім того, ми нещодавно освоїли серійне виробництво бронемашини «Дозор», першу партію якої передали в Міністерство оборони і вона вже експлуатується. На жаль, на даний момент наше підприємство не завантажене роботою. Оскільки нема фінансування і танк Т-72 на даний момент не ремонтується. Надіємося, що ситуація найближчим часом поміняється в інший бік», – каже директор КБ ЛБТЗ Роман Тимків.

Оборонне підприємство, на якому працює понад 900 людей, фактично простоює вже четвертий місяць. Причина – державне замовлення на нинішній рік вже виконали чи буде нове – невідомо. І така ситуація не лише у Львові, а й на інших підприємствах оборонної галузі. Адже якщо торік Центральне бронетанкове управління отримало з бюджету мільярд 300 мільйонів гривень, то нинішнього – лишень 450 мільйонів. Насамперед ці кошти йдуть на ремонт і виробництво БМП та танків Т-64. А це значить, що Львівському бронетанковому залишаються крихти з бенкетного столу, бо підприємство спеціалізується на танках Т-72, які не стоять на озброєнні української армії,  і інженерної бронетехніки на базі Т-72.

«Наш завод має унікальний досвід. Торік ми вийшли на рекордну кількість техніки – 18 одиниць на місяць. За 3 місяці ми видали 54 одиниці бронетехніки. За радянських часів тут ремонтували до 68 одиниць техніки на місяць. Тоді на заводі працювало 2 тисячі людей. А зараз завод завантажений лише на 8% порівняно з минулим роком», – розповів директор КБ ЛБТЗ Роман Тимків.

За словами керівника підприємства, з роботою в одну зміну ЛБТЗ може випускати 12 одиниць бронетехніки і до 10 одиниць бронемашин «Дозор» на місяць.

«Зараз ми очікуємо замовлення на нову партію «Дозорів». Просто потрібно внести деякі зміни у конструкторську документацію, тому що Міністерство оборони внесло відповідні зміни до тактико-технічного завдання. Відповідно КБ імені Морозова, яке є розробником автомобіля, внесе зміни. І після цього ми підпишемо контракт», – розповів Роман Тимків.

Утім, якщо сказати, що підприємство зовсім не має замовлень на ремонт чи відновлення танків Т-72, то це не зовсім так.

«Як це смішно і не звучить, але зараз ми ремонтуємо приватні Т-72 – це танки, які свого часу закупили фірми. Ці танки йдуть на експорт, крім того, зараз Нацгвардія формує свою бригаду», – пояснив директор.

Крім того, ДП ЛБТЗ не змогло домогтися від міської ради скасування плати за землю, як це зробили, скажімо, у Херсоні і Тернополі, де міська влада вирішили піти назустріч підприємствам оборонної промисловості під час війни. А ДП ЛБТЗ – це 52 га землі, за які щороку підприємство сплачує до міської скарбниці 6 мільйонів гривень.

Водночас від попереднього керівника Олександра Остапця Львівський бронетанковий отримав у спадок понад 105 мільйонів боргів і цілу купу кримінальних справ, пов’язаних із невиконанням зобов’язань перед «Укроборонпромом». Про це вже писала ІА Дивись.info раніше.

«Коли ми отримали підприємство, то там було понад 105 мільйонів протермінованої заборгованості перед Міністерством оборони за договорами. Ми змогли зменшити цей борг більше ніж на 90 мільйонів», – пояснив ситуацію директор.

Сьогодні вирішити фінансові проблеми підприємства могло б нове замовлення від Міністерства оборони України.

«Насправді, це дуже велика ганьба для країни. Я на війні з осені 2013 року, бо початок Майдану був фактично початком війни. Спочатку ми воювали з голими руками, потім – з коктейлями Молотова і шинами, потім перейшли на автомати.  Але цей час закінчився у червні 2014 року. Після того на війні, на фронті можна вистояти виключно з важкою технікою. І це не кажучи про нові технології. І в такій ситуації, коли в країні війна, а в нас стоять заводи – це просто величезна ганьба… Ми попереджали ще торік, якщо не буде фінансування – оборонні заводи стануть… Чому виник брак фінансування? У 2014 році зволікали із запуском заводів через бюрократію. Запустити підприємства вдалося тільки у квітні, а подекуди – у травні. Як би там не було, але цей завод зробив 130 одиниць бронетехніки. У Шепетівці, це артилерійський завод, зробив 431 одиницю техніки. Все запрацювало і ми навіть не могли припустити, що сьогодні опустимося до такого низького рівня… У бюджет нинішнього року ми змогли закласти навіть трохи більше, ніж у бюджет минулого року, але більшість цих коштів пішло на зарплату військових… Не буде бронетехніки на фронті – там ніхто не вистоїть. Зараз набагато збільшилася кількість загиблих на фронті. Чому? Це використання нових розробок російськими військами, зокрема лазерних маркерів, коли група наводчиків лазарем позначає цілі і міна вже летить у цю ціль… Така сама зброя вже давно розроблена в нас, але не поставлена на озброєння», – розповіла народний депутат, член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони Тетяна Чорновол.

Оксана ДУДАР

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: