Грибовицьке сміттєзвалище: які секрети хочуть сховати під сміттям

На грибовицькому сміттєзвалищі розширюється тріщина, відтак існує постійна загроза нового обвалу. Усього цього можна було б уникнути, якби на полігоні проводили перешарування сміття, як того вимагають правила експлуатації подібних об’єктів. Крім того, хтось досі вивозить сюди сміття (незважаючи на охорону), а нові загоряння, ймовірно, є наслідками підпалу. Про це та інше Дивись.info розповів керівник Держекоінспекції Львівської області Микола Маланич.

– Сьогодні Львів залишився без сміттєзвалища. Чи можна було уникнути цієї ситуації?

– Сміттєзвалище працює з 1956 року і до нині нічого там толкового не було зроблено. Хоча потенціал сміттєзвалища дуже великий у частині того ж самого альтернативного палива. Переробка сміття, і первинна, і вторинна, приносить шалені гроші. Питання чи хотілось це комусь робити і чи є бажання. У Європі, в світі сміттєпереробні підприємства – це підприємства, які мають колосальні доходи, платять шалені податки і доходить до того, що купують сміття в інших країн. Чому б нам не перейняти цей досвід. Україна, Львів – європейське місто, відоме як ідеальне місто і водночас маємо «Збиранку».

– Але про нелегальне сортування сміття на грибовицькому сміттєзвалищі говорили давно. Згодом з’явилося відео з цілими тюками, ящиками сортованого сміття. Виходить, що на цьому хтось вже добре заробляв…

– Так, там працювала низка підприємців, які не сплачували жодного податку, заробляли на сортуванні сміття і кудись його вивозили. Комунальне підприємство «Збиранка» має два пости з входом і виходом. Невже не можна було проконтролювати, хто там працював і що вони там взагалі робили. Зайва машина туди не проїде. Станом на сьогодні там стоїть муніципальна охорона. Але в нас знову виникають пожежі. Якимось чином там з’являється сміття і автоматично напрошується запитати, а може, хтось зацікавлений у тому, щоб воно так було і навпаки, є незацікавлені у тому, щоб на «Збиранці» стояло нове сучасне підприємство, яке і утилізує, і переробить, і принесе до бюджету немалі кошти у вигляді податків. Можливо, так треба ставити питання.

– Тобто ви припускаєте, що пожежі спалахують невипадково?

– Не може бути пожежа з правого боку, який увесь заріс чагарниками, деревами, де зеленіє трава,  і проведена рекультивація. Не може просто так горіти.  Як на мене, це підпал. І цим би активніше мали займатися слідчі органи.

– Наскільки зараз велика загроза зсуву?

– Загроза є постійна. Тріщина не зменшилася, не закріпилася. Тобто стійкості тіла сміттєзвалища вже немає. Це такий плавучий фактор. Обвал може статися будь-якої миті. Тріщина розширюється. Сміття може сповзти в озера з інфільтратами.

– Нещодавно з’явилася інформація від активістів про буцімто вивезення гудронів…

– Ми постійно моніторимо гудронні озера. Це об’єкти підвищеної небезпеки. Станом на сьогодні, кількість гудронів не змінилася. Гудрон гірша ніж бітум і твердіша за смолу субстанція. Щоб його відібрати, треба взяти бочку, відкачати потужними насосами і розігріти. Непомічено це зробити неможливо. Все це помітили б на обох постах. Крім того, там встановлені і камери. Не повірю, що ніхто б не бачив, що вивозяться гудрони. Коли взимку стався прорив дамби і вся вода пішла в Малехівку, інспектори фіксували і транспорті засоби, які туди заїжджали, і невідомих осіб. Повідомляли працівникам міліції, прокуратури. Треба контролюючу систему будувати так, щоб не констатувати факт після того, як щось вже трапилося, а запобігати різним нештатним ситуаціям. Ось наприклад, треба так робити, щоб не сталося зсуву. Тепер нас звинувачують, що Державна екологічна інспекція не працювала належним чином. Але ж ми давали приписи ще 2012 року про виявлені порушення і закриття сміттєзвалища. Виникає питання, чому суди приймали рішення не на нашу користь? Я розумію, що повністю закрити сміттєзвалище ми не можемо, Львів продукує сміття кожен день і щось з ним має робити. Але за ті роки можна було, як мінімум, встановити станки для пресування сміття, стрічки для сортування і першої обробки, тобто відбирати скляні пляшки, ПЕТ-пляшки, папір і складувати. На сьогодні на цьому вже могли б заробляти гроші. Навіть лише за первинної переробки на відсотків 40 було б зменшене складування сміття. А згодом можна було б встановити потужні утилізатори, підвести відповідні комунікації й опалювати школи в околиці.

– Тобто проблема навіть не в тому, що Держекоінспекцію не пускали з перевіркою, а просто ігнорувалися раніше видані приписи?

– Навіщо сьогодні з нами судитися у Верховному суді про скасування наказу про проведення планової перевірки, яку вже станом на сьогодні провели і в п’ятницю вона закінчилася? Було виявлено масу порушень. Річ у тім, щоб згодом визнати документи, у яких зафіксовані порушення, неправочинними. Тобто під мантією буде приховано купу злочинів, якщо суд стане не наш бік. Загалом основна маса судових рішень щодо ЛКП «Збиранка» були не нашу користь. На жаль, чиновники міської ради можуть і вплинути на рішення судів і домогтися скасування рішень. ЛКП «Збиранка» має стати показовим як у частині рекультивації, так і будівництва сміттєпереробного підприємства.

– Колишній директор ЛКП «Збиранка» Богдан Горбаль запевняв, що проводилася перешарування сміття. Чи виявила Держекоінспекція сліди рекультивації, на яку з бюджету виділялися кошти?

– Рекультивація передбачала перешарування землею сміття кожні два метри. З огляду на тих 92 метри там жодних слідів рекультивації немає. Ми б бачили там глину, можливо, з камінням. Але цього нема. Уся ця структура, коли змочується водою, стає в’язкою. Це не дає тілу сміттєзвалища рухатися, тобто перешарування фіксує відходи. До речі, оце перешарування сміття запобігло б і загорянню. Якби сміття горіло, то шар грунту запобіг би подальшому поширенню вогню. Це найпростіша технологія. Крім того, цікаво, який науковець дав висновок, що інфільтратом можна поливати саме тіло сміттєзвалища. Зараз відібрали проби на аналіз і встановили, що рівень нафти аж зашкалює. Адже вода випаровується, а залишки нафти осідають і це створює умови для кращого загоряння сміття. Цікаво, хто і на підставі якого документа дозволив інфільтратом поливати сміттєзвалища. Коли кілька раз вилити інфільтрат на тіло сміттєзвалища, концентрація інфільтрату зростає у декілька разів.

Як писала ІА Дивись.info, учора відбулося два судових засідання, під час яких для колишнього директора ЛКП «Збиранка» Богдана Горбаля і його заступника, теж колишнього, Бориса Плашенка обирали запобіжний захід. Відтак суд постановив взяти обох екс-чиновників під варту на 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 110 тисяч гривень. Уже надвечір обидва підозрюваних були на волі.

Нагадаємо, 29 травня сталася пожежа на грибовицькому сміттєзвалищі, до гасіння якої залучили рятувальників. Наступного дня стався зсув сміття, лавина накрила трьох пожежників і, ймовірно, працівника ЛКП «Збиранка».

Тоді загинули 32-річний старший лейтенант служби цивільного захисту начальник караулу ДПРЧ-17 м. Жовква Андрій Вненкевич, 28-річний капітан служби цивільного захисту начальник ДПРП-48 м. Рава-Руська Юрій Рудий та 27-річний сержант служби цивільного захисту пожежний-рятувальник ДПРЧ-17 м. Жовква Богдан Юнко. Сиротами залишилися п’ятеро дітей.

За фактом загибелі людей порушено кримінальне провадження, працюють різноманітні комісії, які намагаються встановити можливі причини та обставини трагедії. Наразі, більшість причетних до справи говорять про порушення норм і правил експлуатації, відсутність перешарування і дегазації тіла сміттєзвалища. А також про потужний «сміттєвий» бізнес на полігоні відходів. За твердженням активістів, на грибовицькому сміттєзвалищі працювало одночасно до 300 людей цілодобово, їхній заробіток становив 30-35 тисяч на місяць.

Сьогодні Львів і низка районів області залишилися без полігону твердих побутових відходів. До серпня львівське сміття вивозили до Києва…

Оксана ДУДАР