Йому могло б виповнитися 75. Пам'яті Богдана Ступки (Відео)

Народився великий українець на Львівщині.

До сцени його привчили родичі: батько співав у хорі Львівського оперного театру, мамин старший брат був там же солістом, а тітка — головним концертмейстером.

За кулісами театру, Богдан Ступка побачив і почув багатьох видатних співаків повоєнного часу, зокрема Івана Козловського і Сергія Лемешева.

За всю кар'єру актор виконав понад 100 ролей у кіно. Відзначений кількома державними та міжнародними відзнаками.

Цікавий факт:
Астероїд 269252 Богданступка, відкритий у ніч на 67-ий день народження Богдана Ступки в Андрушівській астрономічній обсерваторії, названий на його честь.

На жаль, талановитих Господь забирає рано. Так трапилося і цього разу. 22 липня 2012 року Богдан Ступка після тривалої хвороби на сімдесят першому році життя помер о 6:45 у лікарні «Феофанія». 24 липня 2012 року у театрі імені Івана Франка відбулася церемонія прощання з актором. Як повідомив його син, Остап, причиною смерті став серцевий напад на тлі задавненого раку кісток.

Богдан Ступка хотів померти в один день зі своєю матір'ю Марією Ступкою, яка пішла з життя в ніч з 23 на 24 липня 2007 року.
Похований в Києві на Байковому кладовищі.

З нагоди Дня народження митця наша інформаційна агенція підготувала добірку найвідоміших цитат митця.

• Шекспір сказав: «Світ — театр і ми всі в ньому актори». А Сковорода ще доповнив, сказав: «І кожен грає ту роль, на яку його поставили». Я думаю, це правильно.
• Я бачив величну Амазонку, але подих у мене перехоплює від спокійної величності Дніпра… Розкіш Версалю вразила мене, та мені більше до вподоби затишна краса Масандрівського палацу в Криму… Я бачив ще багато чого, але я люблю Україну. І вірю: ви теж любите!
• Я дійсно багато побачив, чимало подорожував машиною, поїздом, літаком, був навіть на мисі Доброї Надії, на краю землі, де пінгвіни ходять! Цікаво, але чесно скажу, побувати в далеких краях добре, але в Україні — краще! У нас є стільки прекрасних місць!
• Якщо повіриш в те, що кожен твій крок на сцені — велике мистецтво, то це вже катастрофа! Тільки сумнів дає прогрес.
• Я не люблю війну, бо з дитинства боюся стрільби. Мені було всього три роки, але я добре її пам’ятаю. Пам’ятаю, як німці давали дітям шоколад. Як попереджали: зараз тут почнеться битва, йдіть з будинків. І тепер все життя мене переслідує страх. Цей страх іноді змушував мене битися, йти проти великих людей. Може бути, саме через нього я і пішов у кіно. Адже в кіно ти легко можеш сховатися — це не ти, це завжди хтось інший.
• Треба вміти радіти успіхам інших, а заздрість і гординю в собі тиснути, бо вони до добра не приводять.

Також вашій увазі вірш Ліни Костенко «Крила» у виконанні Богдана Ступки:

фото: Разом.медіа