Львівські виші перевірили на прозорість

345333-001_i

У п’ятницю, 2 вересня, аналітичний центр CEDOS опублікував результати щорічного рейтингу прозорості університетів України. Всього опрацювали дані 186 вітчизняних ВНЗ.

У п’ятницю, 2 вересня, аналітичний центр CEDOS опублікував результати щорічного рейтингу прозорості університетів України. Всього опрацювали дані 186 вітчизняних ВНЗ, пише Studway.

Унаслідок реформи вищої освіти цьогорічний вибір абітурієнтів «розподіляв» бюджетні кошти між університетами. Запорукою успішності нової системи є зважений вибір абітурієнта, який можливий лише за умов відкритості інформації про університет та його програми. Також всеукраїнське опитування показало, що для більшості абітурієнтів саме сайти ВНЗ є джерелом інформації про університет.

Протягом 6 місяців аналітичний центр CEDOS проводив моніторинг сайтів ВНЗ, аби дізнатись, які університети є найбільш прозорими і відкритими та найбільше дбають про поінформованість своїх вступників, студентів та викладачів.

У 186 університетах, які охопив рейтинг, навчається 1,25 млн студентів, тобто більше 91% усіх студентів України. Понад 40 показників, які вимірювалися за попередньо апробованою методикою, були об’єднані у 6 груп:

адміністративна прозорість 24%
фінансова прозорість 10%
стратегічний план розвитку 10%
інформація про можливості працевлаштування для випускників 8%
інформація про можливості міжнародного обміну 8%
інформування про зміст навчальних програм 40%

 

Доступність цих даних вимірювали за 100-бальною шкалою. За результатами моніторингу склали рейтинг прозорості, який дозволив виокремити найкращі практики серед українських університетів. Пропонуємо переглянути десятку лідерів згаданого рейтингу та бали, які вони отримали.

Національний університет «Києво-Могилянська академія» 72,2
НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Сікорського» 67
Національний університет біоресурсів і природокористування 66,8
Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника 65,4
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини 65,3
Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського 64,9
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини 65,3
Національний університет «Львівська політехніка» 64,3
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка 63,3
Київський національний університет імені Тараса Шевченка 62,9
Уманський національний університет садівництва 62,7

 

Загальний рівень доступності інформації є невисоким, адже тільки 35 університетів із 186 перетнули позначку 50 балів зі 100 можливих. Університети часто недооцінюють важливість інформування абітурієнтів та їх батьків про власні умови та можливості.

Дослідження здійснювалось у рамках проекту «Ініціативи з розвитку українських аналітичних центрів» Міжнародного фонду «Відродження» (IRF) у співпраці з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF), за фінансової підтримки посольства Швеції в Україні (SIDA).

За результатами моніторингу кожен університет отримав на свої офіційні електронні пошти індивідуальні рекомендації для покращення інформативності своїх веб-сторінок. З інтерактивною таблицею результатів рейтингу, детальним описом та методологією можна ознайомитись онлайн за посиланням.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: