Львівщина: лідер чи аутсайдер реформи місцевого самоврядування? Блог Тараса Баранецького

Якими темпами цей процес відбувається у Львівській області? Багато чи мало, швидко чи повільно об’єднуються громади на Львівщині в порівнянні з іншими регіонами країни?

Як об’єднуються громади?

Процедура формування об’єднаних громад визначена Законом «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Вона передбачає ряд етапів, які органи місцевого самоврядування повинні пройти, щоб створити об’єднану територіальну громаду:

• Ініціювання. Передбачає громадське обговорення в громаді, навколо якої планується об’єднання (громада-ініціатор) та рішення відповідної ради щодо початку процесу, яке надсилається в громади, які планується об’єднати (суміжні громади).
• Громадське обговорення та рішення рад суміжних громад. Пропозиція громади-ініціатора обговорюється в кожній суміжній громаді та зборах мешканців, згідно з чим потім приймається рішення відповідною радою. На цьому етапі «розбивається» більшість планів формування об’єднаних громад.
• Спільна робоча група, яка сформована з представників кожної громади (які «погодились» об’єднуватись) готує проекти рішень про об’єднання. Такі проекти повинні пройти громадські обговорення та бути схвалені відповідними радами.
• Висновок ОДА та оголошення перших виборів. Рішення про об’єднання схвалені відповідними радами скеровуються в ОДА, яка вивчає їх на предмет дотримання норм Конституції та законів України, про що надає відповідний висновок, який затверджується розпорядженням голови ОДА. Після чого ОДА надсилає лист до ЦВК з проханням призначити перші вибори. Перші вибори призначаються ЦВК за 70 днів до дня виборів, а сам день виборів – це остання неділя місяця (крім грудня та січня).

Процес добровільного об’єднання триває, як правило, від 2 до 4 місяців (згідно з термінами, визначеними Законом). Ще трохи більше 2 місяців (70 днів) необхідно для призначення виборів. Враховуючи це, найактивніші об’єднавчі процеси відбуваються протягом травня-серпня.

2015 рік: Львівщина серед лідерів

У 2015 році в Україні відбувались чергові місцеві вибори. Тому саме на 25 жовтня були зорієнтовані об’єднавчі процеси. Перші вибори відбулися у 159-и громадах. При цьому ЦВК не призначила вибори ще в 31-ій громаді, мотивуючи це необхідністю зміни існуючих меж районів.

На Львівщині у 2015 році перші вибори були проведені у 15-и громадах, ще у 2-х громадах – Воютицькій та Стрілковицькій, перші вибори не були призначені, оскільки до їх складу мали увійти села Самбірського та Старосамбірського районів.

Львівська область закінчила 2015 рік, як один з лідерів реформи, поділивши 3-4 місце за кількістю об’єднаних громад з Дніпропетровською областю. За часткою органів місцевого самоврядування, які об’єднались Львівщина була в «золотій середині» (див. таблицю).

2016 рік: постійні вибори

У 2016 році перші вибори призначались вже 4 рази: 27 березня, 24 квітня, 31 липня та 28 серпня та відбулися у 25-и громадах. Лідером є Рівненська область, де такі вибори відбулися у 9-и громадах (див. таблицю).

На Львівщині у 2016 році вибори відбулися лише у Ходорівській громаді, яка об’єднавчі процеси завершила ще у 2015 році.

Оскільки Постанова ЦВК про призначення виборів у вересні та жовтні не оприлюднена, то наступні вибори мали б відбутися 27 листопада. Ці вибори будуть останніми у 2016 році (відповідно до Порядку призначення перших виборів, вони не призначають в останню неділю грудня та січня). Постанова ЦВК про призначення цих виборів має бути оприлюднена у середині вересня.

Станом на 1 вересня до перших виборів (27 листопада) в Україні «готові» майже 120 громад. Тобто майже 120 громад отримали позитивні висновки щодо своїх «об’єднавчих» рішень від ОДА. Це передостанній крок в процедурі об’єднання громад, далі справа за ОДА та ЦВК. Лідерами у «літньому» об’єднавчому марафоні є Житомирська, Херсонська, Дніпропетровська, Миколаївська та Вінницька області.

Львівщина у 2016 році втратила лідерські позиції. На даний момент лише 2 громади – Нежухівська (Стрийщина) та Давидівська (Пустомитівщина) отримали позитивні висновки від ОДА. При цьому з різних причин ймовірність перших виборів у Нежухівській громаді є не незначною. Зберігається можливість цьогорічних виборів у Воютицькій громаді – якщо після канікул народні депутати приймуть відповідні нормативні акти.

«Дев’ятимісячний» план Львівщини

Факторів, які гальмують реформу, є багато. Серед основних – опір чиновників районного рівня, невизначеність земельних питань, недостатня комунікація та інформування населення та ін. Всі ці фактори присутні на Львівщині. Є ще один «львівський» фактор – фактична відсутність протягом 2016 року перспективного плану. Формально такий план був – його схвалила обласна рада у липні 2015 року, але Кабінет Міністрів не затвердив майже половину територій потенційних громад.

Ще у 2015 році було прийняте правильне рішення - працювати над новим перспективним планом. На жаль, формування нового (альтернативного) плану розтягнулося майже на 9 місяців (див. фото). Це при тому, що на даний час не відбулося його публічного обговорення та обговорення в обласній раді.

Реальна відсутність перспективного плану вже зіграла злий жарт з кількома громадами, які почали об’єднавчі процеси в «не тому форматі». Протягом 2016 року в багатьох районах існувало кілька варіантів об’єднання, жоден з яких не був затверджений.

Виглядає, що цей рік є майже змарнований для Львівщини з точки зору формування громад. Тому вважаю, що ключовим завданням до кінця цього року має стати схвалення обласною радою та затвердження Урядом перспективного плану, який буде основою для реалізації реформи в наступному році.

Тарас БАРАНЕЦЬКИЙ, аналітик ГО «Європейський діалог». Сфери досліджень: фінансова децентралізація, реформа місцевого самоврядування та регіональна політика.

Інші блоги автора:

Скільки заробляють села навколо Львова?

Битва за Пустомити: система проти реформ.

Чому Новому Калинову вдається?