Війна – подарунок долі. Бліц-інтерв’ю з Юрієм Винничуком

Серед тих, хто представляє широкому загалу нові книги та вчергове нагадує про силу написаного, і український журналіст й письменник Юрій Винничук.

На Форумі видавців Юрій Винничук презентує книгу «Цензор снів». Ця книга, за словами її автора, торкається тих самих подій, що описані у виданні «Танго смерті» тобто перед війною у Львові та під час війни. У романі також описаний Голокост і та трагедія, яку пережили євреї, українці й поляки, коли до Львова прийшли більшовики. «Я намагався описати життя того часу детально. Так, щоб воно було пізнаване і читач міг зануритися в ту атмосферу», - каже письменник. «Цензор снів» - твір багатошаровий, інтригуючий і актуальний.

Винничук із тих авторів, які про творчість говорять багато і охоче, був би тільки час. А його, як розповів письменник, обмаль, бо ще так багато хочеться сказати і написати. Ми ж розпитали у письменника про те, що сьогодні кожного українця болить чи не найбільше – про війну сучасну. Бліц-інтерв’ю вийшло направду коротким, але останні слова письменника схиляють до роздумів і переосмислення.

— Як ситуація, яка нині відбувається в Україні, вплинула на вашу творчість?

— Я за Януковича відомо, що писав.  «Убий підараса», «Золотий унітаз» і так далі.

— А сама війна?

— Війна, я знаю про війну. Вона є у мене в книзі. Я не люблю писати по гарячих слідах. Найкращі романи про I світову вийшли через 10-15 років після її закінчення. Але тема війни у мене присутня в романі «Аптекар» і в новому романі «Цензор снів».

— Сьогодні багатьом громадським діячам і людям відомим організовують поїздки на Схід, де вони роблять усе можливе, аби наші захисники не падали духом і продовжували любити життя. Чи пропонували вам відправитися на передову для спілкування з військовослужбовцями?Я їздив буквально перед війною у Донецьк. Виступав там. Зараз не пропонують.

— Мабуть, стандартне питання, але як ви бачите розв’язання конфлікту між Росією та Україною?

 — Я вважаю, що те що сталося, - це подарунок долі. Війна - подарунок долі, захоплення Криму – подарунок долі. Тому що, аби відірватися нарешті від Москви, ми мусимо принести жертви. Ми маємо можливість відірватися повністю від Москви і нарешті українців позиціонує Росію як ворога. А до того – як друга та брата. Я думав, що це невиліковно. Це було для мене просто трагедією. Тому що більшого ворога для України за всю історію існування нашої держави не було. Але безліч людей вважали, що це наші брати. Тепер вони вже зрозуміли, які це брати. Ми принесли великі жертви, але незалежність не буває без них.

Олег ГАЛІВ

фото: sumno.com