Втридорога: АТП-1 таки купить те, що хотіло
Ще навесні 2016 року комунальне підприємство проводило конкурс на закупівлю 55 автобусів. Кошти на транспорт вічно збитковому підприємству виділили з міського бюджету в сумі 200 мільйонів гривень. Тоді на конкурс, серед інших, подавалися львівське підприємство ТзОВ «Спільне українсько-німецьке підприємство «Електронтранс» та ТзОВ «УкрЄвроМАЗ» (представник білоруського «МАЗу»).
Останнього не допустили до конкурсу через невідповідність ряду конкурсних вимог. Тоді мова йшла про відсутність сертифікату відповідності УкрСЕПРО, незважаючи на те, що такий сертифікат автобус отримує при перетині кордону, який перетинати транспорт може тільки після того, як буде конкретна мета, тобто виграний конкурс.
Не сподобались конкурсному комітету і технічні характеристики, бо «МАЗівський» автобус, серед іншого, був на 5 кілометрів на годину швидший чи на 8 сантиметрів вищий. Але ціна таких автобусів була значно меншою, за вартість «електротрансівських» автобусів, які і перемогли, на 65 мільйонів гривень. Тоді чиновники казали, що навіть не знали про різницю у вартості, бо через особливість українських конкурсів цей нюанс «відкривається» вже після всіх перевірок.
ТзОВ «УкрЄвроМАЗ» подало скаргу в Антимонопольний комітет, де конкурс і скасували. Проте, ТзОВ «Спільне українсько-німецьке підприємство «Електронтранс» подали до суду. В ході судової справи Антимонопольний комітет доводив, що документи переможця конкурсу не відповідали технічним вимогам.А саме індекс вантажопідйомності шин становить 148/145, що не відповідало умовам. А також чітко зазначалося: «Замовником прийнято рішення про акцепт пропозицій конкурсних торгів ТОВ «Спільне українсько-німецьке підприємство «Енектронтранс», чия пропозиція дорожча ТОВ «УкрЄвроМАЗ» на 65188578,00 грн., що свідчить про нераціональне та неефективне використання державних коштів».
Позивач в суді довів, що всі технічні умови виконав і суд повністю задовольнив його позов. Чомусь зовсім оминувши пункт про 65 мільйонів різниці. Ще й зобов’язав Антимонопольний комітет заплатити судові витрати позивача в розмірі 1378 гривень. В апеляції рішення залишили без змін.
До слова, вартість автобусів львівського підприємства 264 мільйони гривень. Тобто або міський гаманець додасть ще грошей, або закуплять менше автобусів, або кошти знайде комунальне підприємство з власних джерел доходів.
Як все таки цікаво виходить в нашій країні: скоріш за все, міський гаманець збідніє на 64 мільйони, при цьому цілком законно…
Але особливого бажання міських чиновників зекономити не спостерігається. При тому, що на утримання ЛКП «Лев», яке опікується безпритульними тваринами і робить співжиття собак і людей у місті безпечним, місто виділило аж 2,5 мільйони. На 65 додаткових мільйонів можна було б побудувати кілька собачих притулків і взагалі забрати бродячих собак з міських вулиць. Також варто лише уявити, скільки квартир можна за ці гроші придбати для бійців АТО у новобудовах Львова. Або ж можна було відправити на дорожчий відпочинок дітей військових АТО чи дітей жителів Малехова та інших сіл навколо Грибовицького полігону.
Христина ІНЖУВАТОВА
