«Театр мусить жити» або чи очікувати нових прем’єр в Оперному театрі у Львові

unnamed-13

Про новий 117 театральний сезон та різні проблеми у Львівському Національному Оперному театрі ми поспілкувалися із головним режисером Галиною Воловецькою.

unnamed-10

- Що нового цього сезону Оперний театр запропонує своїм глядачам? Чи будуть прем'єри, нові постановки?

Зараз змінилася ситуація не у кращу сторону, бо у нас недофінансування. Ми запланували дещо ще в кінці минулого сезону, але зараз мусимо наново переглядати всі розробки вже на цей сезон, проводимо наради з цього питання. Зокрема, планувалася балетна постановка і кілька оперних, одна мала вже втілитися, інша тільки розпочати підготовку.

Важко сказати як ми з цієї ситуації вийдемо. Звичайно, будемо працювати навіть без коштів, робота триватиме. Якусь її частину, думаю, ще до Нового року вдасться випустити. Наразі, мусимо вирішити щоб це мало бути, чи це буде повноцінна вистава, можливо, театралізований проект, чи щось, що буде базуватися на окремих фрагментах опери і балету, на неаполітанських піснях.

Адже у нас постійно триває робота, вже є певні напрацювання, які прагнемо перевести у повноцінну постановку.

– Що можна буде ще побачити в театрі з недавніх прем’єр?

Це цікавий спільний проект з Консерваторією «Весілля Фігаро». Восновному залученні студенти консерваторії, їхній оркестр оперної студії та солісти. А ми надаємо наші матеріальні ресурси. Залучені до постановки художники театру, тому вважаємо це спільним проектом. А що з новинок? Найсвіжіші випустили тільки звичайно «Фігаро», за Шекспіром поставлений балетний триптих, хорові концерти, Різдвяну програму – це такі останні речі.

– Зараз рекламують балет «Жізель» із іноземними артистами?

Цей продукт є не нашим. Це окрема організація, практично це приватна мистецька фірма, яка запрошує артистів, вони мають свій кардебалет, замовляють сценографію, виготовлення костюмів. Ми пускаємо такі проекти, коли немає власних.

– Минулого року відбулася прем'єра вашої поставновки опери «Попелюшка» (прим. Галина Воловецька, режисер-постановник), з дуже цікавою сценографією.

Так цього року її показують орієнтовно два рази в місяць. Це наша остання вистава, яка вийшла вже у складний фінансовий час. Не зважаючи на брак грошей, ми її випустили. Вона дійсно дуже красива, декораціі не дуже дорогі, але вдалі.

– У вас в репертуарі є знамениті речі, такі як «Аїда» та «Мадам Батерфляй». Як давно вони поставлені чи були створені спеціально для якогось ювілею, наприклад Соломії Крушельницької?

В репертуарі вони є давно. Але спеціально для фестивалів та ювілеїв, ми запрошуємо іноземних солістів, диригентів. Тобто, вистава наша, але, обов'язково, є хтось запрошений. Такі цікаві вкраплення для того, щоб показати якусь знамненитість нашому глядачу. Є у нас також іноземці, які з нами співпрацюють. Такі, як покійний Ігор Ланцанич – диригент-постановник опери «Мадам Батерфлай». Чи польський режисер-постановник «Орфея та Еврідіки», Збігнєв Хшановський. Він є громадянином Польщі, проте живе у Львові. Також їздить на різні постановки до Польщі, був запрошений для роботи у кількох наших проектах це - «Чарівна флейта», «Мойсей».

– П. Галино, на що більше ходять глядачі: оперу, балет, оперету, концертні програми?

Ходять на все. Восновному це іноземні туристи. Адже Львів зараз дуже туристичний, практично кожну програму для них включено відвідування оперного театру та вистави. Через лімітований час, приходять на ту виставу, яка випаде. Дуже люблять оперну класику: Верді, Пучіннні, балети П.Чайковського, А.Адана «Корсар». Оперетту також обожнюють, незважаючи на те, що тексти українською мовою, але музика настільки їм відома, у нас постійні аншлаги.

– Що у Вас іде на сцені із Української класики? І як ці вистави сприймає публіка?

З українського ми показуємо «Наталку Полтавку», «Запорожця за Дунаєм», «Украдене щастя», «Лілею», програму колядок. Найбільшою популярністю, звичайно, користуються «Наталка Полтавка» та «Запорожець за Дунаєм». Вони мають більше тексту, це колоритні місцеві речі, які дуже позитивно сприймає більше наша публіка, хоча і туристи також їх люблять. Трохи складніше «Украдене щастя», тут і музика і драматичний сюжет. Хоча музика просто геніальна, вона стоїть поруч із європейськими класичними операми, і сміливо може з ними конкурувати.

– На скільки затратна сценографія? Чи використовуєте сучасну техніку та 3D ефекти, комп’ютерну графіку? На чому ставите наголос на зовнішньому вигляді чи змісті та виконання.

Ми намагаємось це робити у комплексі. Музична канва мусить бути на високому рівні, тому намагаємося якісно доповнити виставу видовищем,особливо оперу. Сама музика є багатою, і коли це супроводжує бідний візуальний ряд, то це її «принижує». Ми робили експерименти з мінімальними декораціями, вони себе не виправдали, вони не збагатили постановку. Немає значення якими технічними засобами доповнювати постановку, чи це якийсь цікавий відеоряд в комплексі з грою світла, костюмами, доповненний архітектурними декораціями.

Ми розуміємо що не можемо собі дозволити сучасного апаратуру, повноцінно використовувати якісь спецефекти. Адже у нас в наявності тільки один проектор, а деякі театри мають їх декілька. Використовувати комп'ютерну графіку, яка на сьогоднішній день є дуже дорогою, її замовити для щонайменше для тригодинної вистави є дуже затратним.

– До чого ще будете готуватися цього сезону?

Ми не складаємо руки, і не залежно від фінансування будемо створювати якісний продукт, можливо приймуть якийсь закон про меценатство. Надіємось, що вдасться вийти із ситуації, щось придумати нового, підготувати прем’єри. Театр мусить жити! Будемо вводити молодих артистів до процесу, адже є приплив нового покоління. Залучаємо молодь, вистави оживають. Вони вносить свіжість, певну барву, це навіть нова інтерпретація, можливо спочатку є якісь недоліки, але з часом вони виправляються. Сподіваємось, що вже до місяця часу зможемо остаточно спланувати та почати втілювати наші задуми.

Додамо також, що серед недавніх подій в театрі глядачі відзначають виступ світової оперної зірки маестро Калуді Калудова та його учнів 23 вересня на «Святі Вокалу». Також надзвичайно цікава опера, про яку вже ішлось вище – це «Безумний день, або весілля Фігаро» в новій інтепретації молодих акторів та зіркового художньо-режисерського складу: Бервецький, Вовкун, Ринзак, Громиш, із сучасною сценографією.

1 жовтня з нагоди 75-літнього ювілею головного художника театру Тедея Риндзака, учня відомого українського сценографа Євгена Лисика, на сцені відбудеться показ оперної вистави Дж. Верді «Бал-маскарад» за участі Головного диригента Білоруської Опери маестро Віктора Плоскіна.

Фото із сторінки театру у ФБ

Підготувала Мар’яна МАКСИМІВ

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: