дивись.info

Яким побачили Новий Єрусалим художники на VIII Міжнародному іконописному пленері (фото)

Яким побачили Новий Єрусалим художники на VIII Міжнародному іконописному пленері (фото)

На початку вересня у с. Новиця (Польща), в осередку Братства греко-католицької молоді «Серепта», протягом двох тижнів проходив VIII Міжнародний іконописний  пленер. Цьогорічною темою пленеру стала книга Одкровення св. Івана Богослова або Апокаліпсис. Його учасниками стали понад 30 художників з України, Польщі та Білорусі.

Впродовж трьох тижнів від 14 жовтня по 4 листопада виставку робіт, що були виконані під час пленеру, можна оглянути в Національному музеї у Львові. Кураторами пленеру та виставки є Катерина Якубовська, Матеуш Сора та Роман Зілінко.

«Відмовляючи Молитву Господню говоримо слова – нехай прийде Царство Твоє. В часи криз, замішань і непевності це прохання звучить з особливою силою. Тому ми запропонували митцям, щоб в часі цьогорічного перебування у Новиці замислилися над текстом Одкровення св. Івана Богослова. Останні розділи книги представляють візію Небесного Єрусалима, тобто досконалу спільноту, до котрої прагнуть християни. Також з тієї ж причини зображення Небесного Єрусалиму авторства Гочі Какабадзе використано на обкладинці каталогу виставки. Ми хотіли, щоб твори, які постануть, нагадували про описану св. Іваном ціль мандрівки Церкви загалом і кожного з її членів з осібна», – із вступної статті до каталогу.

Про сам пленер, виставку та про сучасну ікону «Дивись. info» поспілкувалася з Романом Зілінком – куратором події з української сторони.

unnamed-9

— Розкажіть дещо про цей пленер: як зародився і чому він відбувається саме в Новиці?

Цей пленер відбувається вже восьмий рік поспіль. Ідея постала у Матеуша

Сори, є у нас такий приятель у Польщі. Він від вісімдесятих років мешкає у Варшаві, але має хату в селі Новиця, там завжди організовує цікаві заходи. Новиця – це відома батьківщина Богдана Ігора Антонича, там є свій осередок греко-католицької молоді «Серепта». Від вісімдесятих років це місце, де українська молодь проводить свої таборування. Ними опікується отець Іван Піпка, греко-католицький парох с.Криниці, там сприятливий грунт для таких ініціатив та зустрічей.

Пленер щороку відбувається за підтримки отця Івана Піпки, Тадеуша Сори у співпраці з Львівською національною академією мистецтв, кафедрою Сакрального мистецтва.

— Чи багато учасників було за ці роки?

Кожного року близько 20 митців, а вже цього навіть 40 учасників було.

— На виставці показано лише частину робіт?

Тут представлено по одній роботі кожного художника, відбиралися найкращі твори, щоб представити всіх учасників.

— Що входить у програму пленеру? Якісь лекції, спілкування, поїздки…

Оскільки, це іконописний пленер, а всі художники є християнами, віруючими

людьми, тому очевидно, що це також християнський пленер. Великий акцент робиться на духовні аспекти малювання, маємо щоденно ранішні Літургії, вечірні молитви. Як правило, приїжджають священники польські та українські, з ними проводимо духовні розмови, реколекції, товариські зустрічі, поїздки. Минулого року їздили до Бардейова (Словаччина) на відкриття ще одній нашої виставки. Ми відвідували різні музеї, очевидно, що процес не обмежене лише малюванням.

unnamed-8

— Чому була вибрана тема Апокаліпсису? Які емоції виникали під час роботи, і як інші художники її сприйняли?

Цю тему вибрали ще минулого року. Перед тим теми були простішими, обмежувалися трохи іконографією. Це були образи Христа, Богородиці, Апостолів, Свят Господніх. Минулого року була така складна тема як Притчі Господні.

Цього року тема Апокаліпсису – це певний виклик художникам, адже вона складна і неоднозначна. Багато символіки, значень, одні на поверхні, інші читаємо між рядків. І, до речі, гарно показало рівень осмислення цієї книги Івана Богослова, різними митцями. Хтось обмежувався іконографічними, більш простими трактуваннями, ну а хтось, навпаки, шукав приховані символи. Вийшло досить цікаво.

— Результат вийшов позитивний, зовсім не гнітючий….

Очевидно, мова іде про позитивний контекст цього Євангеліє від Івана. В часі

пленеру відбувалися розмови із священиками, зокрема, отці Стефан Батрух та Івана Піпка, спробували представити розуміння Апокаліпсису не як покарання, а як спасіння, перспективу раю. Всім нам хочеться вірити в позитивні речі.

unnamed-3

— Чи цей пленер відображає нові візії у розвитку сакрального мистецтва? Що таке сучасна ікона, на вашу думку: це роздуми над текстом, іконографія чи відтворення якихось старших зразків?

Властиво, формат пленеру такий, що залучає різні школи, різні країни, митців з

різних середовищ. Є художники, які працюють у візантійській традиції, і є ті, що наслідують давні зразки, зокрема народну ікону. Також деякі шукають сучасні засоби. Так само беруть участь художники, що відійшли від іконописання як такого, наприклад мисткиня Олена Смага. Тут представлені основні напрямки  і головні школи українського сакрального мистецтва.

— Якою має бути ікона у майбутньому?

Цього ніхто не знає. Має бути розмаїтою. Наприклад, люди є різні, до кожного

повинен бути свій підхід, пояснення. Тому мова мистецтва має мати ту різноманітність. Хтось має більш консервативні речі, а інші більш модерні. Так і саме християнство, має різні напрямки та течії, і сприйнятне для тієї чи іншої людини, культури. Мистецтво нашої церкви має бути різноманітним, багатим, воно не було б цікаве, якби було однаковим.

— Які нові тенденції ви спостерігаєте під час пленерів? Можливо, зароджуються нові канони у сакральному мистецтві?

На пленерах, очевидно, збираються люди, що активно займаються цією

ділянкою мистецтва. Під час таких зустрічей вони спілкуються, обмінюються думками, впливають один на одного, можуть наслідувати ту чи іншу манеру. Можливо, це зараз помітно лише у якихось технічних аспектах, стилістичних прийомах, які вони переймають, можуть зміщуватися якісь тематичні акценти.

Перші пленери були такими виразно консервативними, класичними, зводилися до наслідування тих давніх взірців.  Навіть зараз багато митців, особливо з польської сторони, що раніше займалися наслідуванням, тепер сміливіше пробують шукати якісь глибинні теми, систематично збагачувати свою манеру. Щодо новітніх правил, зможемо говорити про це дещо пізніше.

— Чи зможете відкрити таємницю, якою ж буде тема наступного пленеру?

Це ще досить дискусійно, остаточно не визначилися. Ми зараз розважаємо на чому концентрувати увагу. Побачимо. Ще нічого не відомо.

Серед тем які зустрічаємо у назвах робіт: «Жінка, зодягнена в Сонце», «Янгол, що згортає небо», «І настала війна на небі», «Спас у Славі», «Христос Великий Архієрей», «І побачив Вершників», «Лоно Авраамове», «Лист до семи церков Азії», «Новий Єрусалим», «Небесне Таїнство», «Об’явлення Св. Івана», «Небесний суд», «Між Раєм та Пеклом» та ін.

Текст «Одкровення…» має безліч прихованих символів (числа, персонажі), що присутні у європейській культурі, та має суттєвий вплив на розвиток сакрального мистецтва, іконографії, зокрема. Це одна з найбагатших та найпоширеніших тем, до якої зверталися художники, саме вона має найбільше інтерпретацій.  Її актуальність зумовлена сучасними кризами (військовими, політичними), що несуть нещастя, непевністю та розгубленістю людини у теперішньому світовому ладі, знеціненню людського життя.

І тому, у такий час, важливо дати людині ту візію порятунку, виходу із ситуації, з допомогою сучасної мови мистецтва, інтерпретації учасниками пленеру давнього Послання, що міститься у Книзі св. Івана Богослова. Власне, такою ми побачили головну місію цьогорічного іконописного пленеру у с. Новиця.

Мар’яна МАКСИМІВ

Фото автора

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.