Загроза підписання Угоди з ЄС чи бій корупції — чим є новий Податковий кодекс

Чи так це, які основні зміни прописані у проекті та навіщо Уряд збирається ввести новий податок для фізичних осіб, розбиралася ІА Дивись.info.

Що пропонують

Представники як малого, так і великого бізнесу в Україні вже давно перестали скаржитися на високі податки у нашій державі. Останнім часом їх більше хвилюють проблеми збору цих податків: наскільки справедливо, чесно та прозоро це робиться.

Імовірно, цього разу Кабінет міністрів почув підприємців та вирішив реформувати адміністративні аспекти Податкового кодексу.

Документ проекту містить понад півсотні сторінок, утім, найголовніші його положення можна вмістити у кілька пунктів:

1. Створення єдиного реєстру відшкодування ПДВ

Опитані нами експерти однозначно позитивно оцінили те, що плануються зміни у відшкодуванні ПДВ. Так, нині існує два реєстри заяв про повернення бюджетного відшкодування. Перший — для осіб, які відповідають усім параметрам, які прописані у п. 200.19 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році». Це платники, які не перебувають у судових процесах банкрутства; які не припиняли підприємницької діяльності; особи, чиї документи не були визнані частково недійсними тощо. Зазначені особи мали і поки що мають право на першочергове отримання відшкодувань. І це — величезне поле для зловживань з боку ДФС, оскільки представники служби мають доступ до баз даних і можуть втручатися у порядок відшкодування. Другий — для всі інших.

Представлений же проект передбачає впровадження єдиного реєстру на відшкодування, який працюватиме за принципом: хто перший прийшов, той перший відшкодування і отримав.

«Це гарна ідея. Головне, аби її реалізували вірно. Але я завжди кажу, що має бути автоматичне відшкодування. Ніяких олігархів вперед. До прикладу, прийшов приватний підприємець Іванов, а за ним Ринат Ахметов. Так от, спочатку Іванову відшкодовують ПДВ, а потім Ринату, бо це — справедливе ведення бізнесу», — каже Олександр Охріменко.

Також експерти очікують, що податківці після реформи подаватимуть більш повну інформацію, аби було менше зловживань.

«Наразі дається інформація, якій компанії, скільки коштів повернули, але не написано, наприклад, чи це повне відшкодування, чи часткове, коли компанія подала документи тощо. Так не має бути», — упевнена Олександра Бетлій.

2. Скорочення повноважень Державної фіскальної служби

Проект передбачає значне зменшення функцій ДФС. Їх планують передати Міністерству фінансів. Зокрема сюди відносяться:

• порядок адміністрування податків
• відшкодування ПДВ
• процедури технічного супроводження баз даних
• порядок обліку платників податків
• переведення адміністрування усіх баз даних до Мінфіну

Експерти вбачають тут позитивні зміни, оскільки вважається, що ДФС зараз подібна до окремої держави, яка має свої правила, закони і може їх змінювати, як захоче.

«Якщо ми все ж орієнтуємося на європейські країни, то це правильно. В багатьох країнах податкової, як такої окремої структури, взагалі немає. Є підрозділ, департамент тощо у Мінфіні. І все коректно працює, бо повноваження не замикають на одній установі», - зазначає експерт Українського аналітичного центру.

3. Створення фінансової поліції замість податкової міліції

Цей орган створили за часів керівництва Миколи Азарова. Утім, як показує практика, сьогодні він перетворився з контролюючого елементу на корупційну складову. Від самого початку податкова міліція мала підпорядковуватися фіскалам і займатися боротьбою з податковими правопорушеннями. Проте, не так сталося, як бажалося.

«Сьогодні податкова міліція лише «віджимає» бізнес та вибиває гроші з підприємців. І ці кошти не йдуть в держбюджет, — каже Олександр Охріменко. — Цей орган тільки заважає. Тому його реформування абсолютно доречне».

Поки що неясно, як саме буде працювати фінансова поліція, бо, як зауважила Олександра Бетлій, немає відповідних нормативних актів, які б регулювали її діяльність. Тому наразі залишається тільки сподіватися, що Кабмін не змінить «шило на мило».

4. Податкові канікули для новоствореного малого бізнесу

Цим пунктом законодавці хочуть зняти з новоутворених компаній податок на прибуток підприємства.

«Це зроблено для того, аби стимулювати розвиток малого бізнесу і для того, щоби ті компанії, які зараз перебувають на спрощеній системі оподаткування, легше переходили на загальну систему оподаткування. Бо податок на прибуток підприємств наразі залишається одним з таких, які важко адмініструвати саме на рівні компанії», - упевнена Олександра Бетлій.

Утім, з думкою про те, що це — позитивна зміна не погоджується експерт Українського аналітичного центру. Олександр Охріменко каже, що такі преференції протирічать Угоді з ЄС.

«Є залізне правило: не може бути преференцій для окремих видів бізнесу. Рівні права і рівні можливості. Звісно, не можна, щоби великий бізнес мав преференції, як у нас, але і не можна такі пільги вводити», — зауважує президент УАЦ.

Існують також побоювання, що така норма призведе до чисельних зловживань з боку деяких фірм. Так, компанії, які вже існують, можуть перереєстровуватися, аби отримати податкові пільги у якості новостворених суб’єктів бізнесу.

Але представник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій запевняє, що це явище не буде масовим.

«Деякі компанії без довготривалого досвіду роботи і без нормальних клієнтів, можливо, будуть це робити. Але питання в тому, що пільга тільки на податок на прибуток. Деякі з таких компаній і зараз нічого не платять, мінімізуючи податки усіма можливими методами. Тому я не думаю, що тут будуть суттєві порушення. Треба враховувати, що не всі зможуть перереєструватися, бо вони не маленькі фірми, а по-друге, компанії з довготривалими зв’язками з іншими компаніями будуть боятися перереєструватися, через те, що втратять свої контакти. Їм треба буде укладати нові договори, переоформлювати основні фонди тощо. Це все забирає час, а відтак, призведе до перерви у їх діяльності», — уточнює експерт.

5. Створення повноцінного електронного кабінету платника податків

Сьогодні вже існує електронний кабінет платника, але проект кодексу говорить, що із його затвердженням кабінет запрацює більш повно, а його функціонал буде закріплений законодавчо. Завдяки цьому податківці не матимуть можливості обмежувати доступ платника податків до інформації або втручатися в електронні бази даних для того, щоб не надавати якісь послуги.

Планується, що електронний кабінет міститиме інформацію про:

• сплачені податки
• звіти
• заборгованість
• терміни оплати податків
• контрагентів тощо.

Крім того, підприємець у ньому зможе:

• поставити питання інспектору
• подати звіт тощо

6. Новий податок

Цей пункт змін до Кодексу аналітики оцінюють неоднозначно. Так, наразі пропонується ввести новий податок на доходи фізичних осіб — 10% від мінімальної зарплати для тих, хто займається індивідуальною діяльністю без реєстрації статусу підприємця.

Цей пункт стосується осіб, які здійснюють індивідуальну діяльність у торгівлі, наданні побутових послуг та традиційних народних промислах, обсяг доходів яких не перевищує 250 розмірів мінімальної зарплатні (у 2016 році близько 344 тис. грн).

«З одного боку це добре, але повністю позитивно я не можу це оцінити, — каже Олександра Бетлій. — Треба чекати саме на нормативні акти, аби зрозуміти як все буде відбуватися: як люди будуть заявляти про те, що вони продали, чим вони торгують тощо».

А от Олександр Охріменко виступає категорично проти такого нововведення.

«Я знову і знову повертаюся до питання, куди ми йдемо. Якщо в Європу, то нам не по дорозі з такими порядками. Фізичні особи мають бути окремо, бізнес — окремо. Усілякі намагання змішати ці дві категорії абсолютно невірні. Якщо людина хоче працювати як підприємець, отримувати відшкодування тощо — вона зареєструє свою діяльність. Як ні — то ні. Навіщо обтяжувати її податками?», — дивується експерт.

Чи варто впроваджувати зміни

Одностайної думки серед експертів про те, чи варто все ж втілювати зміни у податковому Кодексі у життя немає. Так, експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій в основному позитивно оцінює зміни, які планують прийняти.

«Це не те, що було у попередні кілька років, коли ставки змінювалися постійно абощо. Заплановані зміни ідуть на користь бізнесу. Вони спростять його життя», — запевняє експерт.

Не такої позитивної думки про імовірний новий Кодекс Олександр Охріменко. Президент Українського аналітичного центру взагалі вважає, що краще ці зміни не приймати, адже вони ідуть врозріз з угодою України про Асоціацію з ЄС.

«Цей проект протирічить Угоді, а значить нам через рік-два доведеться ще раз приймати новий податковий кодекс, — переконаний експерт. — в Угоді про асоціацію є розділ «Гармонізація податкового законодавства». В цьому розділі є посилання на директиви Євроспільноти і написано, що ми повинні привести наше податкове законодавство у відповідність до того, що зазначено у директивах. Але там немає ані слова про те, що ми можемо вводити податок для фізосіб, що ПДВ має акумулюватися на рахунках тощо».

Часті нововведення лише шкодять

Варто зазначити, що в Україні податковий кодекс змінюють чи не щороку та іноді — по кілька разів. Парламентарі подають це під виглядом того, що так вони удосконалюють його, «гармонізують податкові відносини в державі» і т.д. Але чи правильно це?

Настільки часта зміна податкового законодавства тільки шкодить бізнесу, переконана Олександра Бетлій. Немає стійкості, стабільності, відтак, представники ДФС можуть легко маніпулювати підприємцями, вводити їх в оману тощо. Існуючі представники бізнесу зазнають збитків. Нові — не з’являються, бо не знають, до чого бути готовими.

«У нас завжди податковий кодекс представники влади змінювали через власні інтереси. Через «відкати». Бо їм так зручно, — переконаний Олександр Охріменко. — У інших країнах, як правило, податкове законодавство якщо і змінюють, то раз на 10 років. І це не значні зміни».

А поки представники Національної ради реформ працюють над вивченням проекту, платникам податків залишається тільки сподіватися, що Уряд не зробить їм вже майже традиційний подарунок «під ялинку» та не змінюватиме Кодекс уночі, аби підлаштувати документ під себе.

Ганна БЕЛОВОЛЬЧЕНКО