Ділянок для інвестора майже нема, – мер Старого Самбора про те, як розвивати місто без вільної землі (інтерв'ю)

img_3289

ІА «Дивись.Info» продовжує серію інтерв’ю із міськими головами Західної України в межах проекту «Дивись, за кого проголосував». Цього разу нашим героєм став мер Старого Самбора Ігор Трухим.

Більше матеріалів проекту дивіться тут.

Старий Самбір, розташований у передгір’ї Карпатських гір на півдні Львівської області, має типові проблеми для міста подібного регіону: мала кількість населення, брак вільної землі, малорозвинена інфраструктура та загроза затоплення. Із 2015 року ці питання вирішує та перетворює на переваги новий міський голова Ігор Трухим, який перервав правління Івана Грися, не давши йому вчетверте стати мером.

Проблеми Старого Самбора навіть мешканцям районних міст можуть здатися незначними. Але для міста у 6,5 тисяч населення ремонт міжобласної дороги може стати додатковим фактором для розвитку, а спорудження паркування на 16 авто здатне частково вирішити проблеми транспорту.

Ігор Трухим безпартійний, але на вибори йшов за підтримки Української республіканської партії. До роботи міським головою він був керівником казначейства, пройшовши усі ланки служби від найнижчого працівника. За словами Трухима, в останній рік перед Революцією Гідності через «неполітичні моменти» він потрапив до Старосамбірської районної державної адміністрації. Її чиновник залишив після закінчення Євромайдану.

Пішовши на вибори міського голови, Ігор Трухим, за своїм зізнанням, «вперше в житті зіграв у політику». Розуміння того, що він має досвід роботи в органах влади і непогану репутацію у місті запевнили його у здатності змінювати Старий Самбір.

– Навесні до Вас приїздив консул Угорщини, який запропонував проект спорудження меморіалу загиблим угорським в’язням радянського концтабору, що розташовувався неподалік Старого Самбора. На якому етапі роботи зараз?

– Із нашого боку не було проблем: земельну ділянку надали. Меморіал вже споруджено та посвячено. На листопад планують офіційне відкриття. Споруда розташована на території колишнього військового містечка. Це віддалік міста, територія важкодоступна, поки не споруджено нормального під’їзду, а довкола є інші земельні ділянки. Посвятили пошвидше, аби не було актів вандалізму.

– На самому початку реалізація цього проекту дещо гальмувалася, оскільки земля, виділена під меморіал начебто мала іншого власника…

– Я не можу говорити про попередників. Та земля, в принципі, належить громаді міста. Коли з’явилося побажання з угорського боку, ми створили комісію, визначили земельну ділянку, перевірили, чи немає зон ризиків. Були нюанси поряд із цією ділянкою, але ми все узгодили. Угорці погодили. Нам приємно, що вони зараз опікуються тими речами.unnamed-1

– Також європейські партнери зараз споруджують трасу «Львів-Ужгород» (за кошти ЄБРР). Які витрати на себе взяло місто?

– До ремонту самого полотна місто не долучилося: це у підпорядкуванні Державного агентства автодоріг. Але ми поміняли більше 2 кілометрів бордюрів. Хоча ми розуміли, що це не наша компетенція. Та нам дали зрозуміти, що ніхто цього робити не буде, тож ми віднайшли резервні кошти.

– А що стосується доріг по всьому місту: як змінився їхній стан за той рік, що Ви є міським головою?

– Нижня частина міста вся заасфальтована. Тут треба віддати належне попередньому міському голові: завдяки його напрацюванням на кошти партнерів із ЄС у рамках програми «Польща-Україна-Білорусь» зроблено близько 5 кілометрів об’їзної дороги.

Цього року ми ремонтували – досипали – здебільшого дороги із ґрунтовим покриттям. Також ми займаємося чищенням бокових канав. Зараз ми маємо дві ділянки – 200 і 6 метрів – де ми плануємо асфальтне покриття. Договори вже підписано, підрядник просто очікує, коли буде власне асфальт.

 

– Взагалі за той час, що Ви є міським головою, які головні проекти Вам вдалося зреалізувати?

– Якщо брати наш бюджет, то він майже такий само за наповненням, що й минулого року. Адже у нас ще не створено об’єднаної громади, ми поки не маємо ПДФО. Цього року за кошти Державного фонду регіонального розвитку ми утепляємо фасад дитячого садочка на 950 тисяч гривень. Ми писали 9 мікропроектів, 3 з яких виграли: спорудження огорожі кладовища, заміна внутрішніх систем водопостачання у п’яти будинках, накриття однієї каналізаційної станції разом із заміною насосів для водоканалу.unnamed-2

Цього року ми дотуємо водоканал, щоби хоч частково покривати збитки, що вони несуть. Плануємо наступного року переглянути тарифи за водопостачанням, щоби вийти на близькі параметри до забезпечення собівартості цієї роботи. Води у нас достатньо, але є проблеми із наданням її населенню.

Також водоканал закупив собі одну каналізаційну машину.

Зараз триває тендер на придбання сміттєвоза: до 21 жовтня було подання заявок. Гроші на це надала Львівська обласна рада з Екологічного фонду – 500 тисяч гривень. Ми готові докласти своїх 200 тисяч. На більші витрати ми поки не готові, але, можливо, це на краще, адже великій машині у нашому місті з вузенькими вуличками було б важко проїхати. Цілком імовірно, у листопаді вже матимемо сміттєвоз.

Також ми зробили паркування на 16 машин у центрі міста біля поліклініки, оскільки це для нас зараз велика проблема. Триває заміна тротуарів. Старі плити, які втратили свій зовнішній вигляд, але ще є міцними, ми перекладаємо на околицях міста. Перекрили дах на п’яти комунальних будинках. Зробили зупинки на в’їзді до Старого Самбора.

Прокронували 40 проблемних дерев. Зараз хочемо закупити молоді садженці нових дерев. Можливо, це буде катальпа. Хотілося б сакуру, але вивчимо, чи вона в нас приживеться.

Посадили ялинку в місті, щоби на кожне Різдво не рубати нову.

– А що за цей час не вдалося реалізувати?

– У нас є дуже велика проблема: місто розташоване у ложбинці, тож під час зливи усі води з гір спускаються до нас. Система ливневих каналізацій не витримує, адже часто забивається. Постійно на це йдуть кошти, але не завжди вчасно встигаємо прочищати.

Ми надали статус скверів кільком парковим зонам, щоби на них у майбутньому не кидали оком як на бізнес-об’єкти. Адже у Старому Самборі не так багато вільного місця.

– Як тоді Ви працюєте із підприємцями, інвесторами? Які майданчики для вкладення грошей пропонуєте, якщо немає вільних площ?

– Якщо брати розвиток бізнесу, то місто у нас дуже специфічне. Вільних земельних ділянок для того, щоби завести сюди інвестора із пропозицією будівництва, практично немає. Наприклад, нас цікавить питання заправки: немає де запропонувати ділянку. За межами міста, можливо, щось і є, але це вже не наша земля.

Є одна ділянка, за якою діє договір оренди. Там чекаємо на 2017 рік: чи збираються щось будувати підприємці, чи ні. У них вже зроблена документація для початку земельних робіт: там мав бути автосервіс і заправка. Блоки у фундамент закладені, але зараз це все стоїть. Я з орендарями говорив, вони не проти, але хочуть, аби з’явився інвестор для проекту.

Також у нас є дві колишні меблеві фабрики, обидві у приватній власності. Власник зберіг приміщення, деякі ділянки віддає в оренду. Були також інвестори, які хотіли відкривати пекарню. Я показував їм приміщення, але проблема в тому, що вони є у приватній власності. Якби це були комунальні ділянки, все було б зовсім інакше. Але такого майна у нас, на жаль, немає. Нам дуже проблемно працювати з інвестором.

unnamed-3

– Який план виходу із цієї ситуації Ви маєте?

– Ми зараз почали розробляти новий генеральний план міста. Якщо ми до літа його закінчимо, то землі за межами нашого населеного пункту хочемо включити до нього. Це тривала процедура, адже відбувається вона через Верховну Раду. Якщо це вийде, то ми матимемо дві ділянки, що, можливо, були б привабливими для інвестора, конкретно, для будівництва житла.

– Ситуацію може виправити формування територіальної громади Старим Самбором разом із довколишніми селами. На якій стадії цей процес?

– Позаминулого тижня було затверджено перспективний план Старосамбірського району. За ним до нас припадає 10 сільських рад. Приблизно половина із них погоджується на об’єднання із Старим Самбором, інша половина бачить інакші варіанти. Невдовзі ми почнемо процес творення громади – він неминучий, його ніхто не уникне. Весною, можливо, ми бачитимемо результати.

– На що Ви, за таких умов, робите ставку у розвитку міста?

– Ми контактуємо з Інститутом транскордонного співробітництва. Вони зараз розробляють для нас концепцію розвитку міста н 2016-2020 роки. Основа їхньої концепції – ставка на розумне (технологічне) місто та рекреаційну зону.

Головне ж, від чого вона відштовхуватиметься – рекреація. Розраховуємо на сільський туризм. У планах у нас також є облаштування веломаршруту в урочищі Рубань: ми навіть писали проект, але він не пройшов, оскільки замовником вписали себе – міську раду. Це лісовий масив на околиці міста, який був парковою зоною. І ми працюємо надалі, аби вона була збережена.

– Влітку для вашого міста презентували стратегію розвитку туризму. Які принципи покладено в її основу?

– Треба брати місто комплексно разом із районом. Є Лаврівський монастир, у якому, за легендою поховано Лева Галицького, у якому є фрески XVI століття. Цікаві з туристичної точки зору Добромиль і Муроване. Необхідно створювати інфраструктуру для тих, хто приїжджає сюди. Якщо у місті немає змоги, то треба шукати таких можливостей вздовж дороги. Допоможе у цьому процес створення територіальних громад.

До цього варто прив’язувати і велотуризм: маршрути можуть проходити історичними місцями. Також у нас існує «Веломаршрут Швейка» (шлях прокладено за маршрутом, яким під час Першої світової війни мандрував герой Ярослава Гашека бравий солдат Швейк – авт.). Він діє, до нього щорічно приїздять польські туристи.

Також існує автомобільний клуб «4х4», що проводить перегони поблизу Старого Самбора. Можливо, цей вид спорту виглядає не зовсім екологічним, але ми взяли ділянку, що є важкодоступною. Погодилися на ці змагання, щоби показати молоді, якими є автоперегони. На наступний рік, якщо хлопці будуть не проти і вдасться погодити питання із довколишніми громадами, розвиватимемо такий турнір.

У нас є малі рекреаційні зони, в яких можна зацікавити інвестора. Це невелика ділянка у лісі поблизу Старого Самбора, де можливо створити ставок. Це також можливості для агротуризму, для вироблення екологічно чистої сільськогосподарської продукції. Деякі мешканці великих міст на вихідні бажають виїхати на природу, а ми їм можемо запропонувати можливості для цього.

У місті немає оздоровчих закладів. Ми подали листа на Міністерство екології, щоби на певних ділянках узбережжя ріки Дністер, що протікає через місто, облаштувати зони відпочинку. Ріка гірська, тож можливі обвали берегами. Але ми маємо один облаштований перепад, два ще потребують облаштування. Ми хочемо поновити перегони на байдарках, що проходили колись на річці поблизу Старого Самбора. Також у нас є варіант встановлення міні-ГЕС на річці.

Для реалізації цих проектів чекаємо на прийняття бюджету 2017 року. Якщо будуть кошти, щось вдасться зробити.

– Ви часто використовуєте слово «еко». Старий Самбір у львів’ян тепер асоціюється із цим словом і з альтернативною енергетикою взагалі. Як народилася ініціатива спорудження вітрової електростанції поблизу міста і завдяки чому вдалося її реалізувати?

– Першою умовою до встановлення вітряків біля Старого Самбора стала звичайна наукова розвідка. Розу вітрів тут вивчали до мене, я став міським головою вже перед встановленням перших споруд. Природні умови були основним чинником. Для інвестора проект важким навряд чи був. Найтяжче, напевне, отримати земельну ділянку в оренду, адже з цим пов’язано багато процедур.

Тепер місто отримує орендну плату за землю. Вироблена електроенергія ж йде до загальної мережі, адже це державна програма.

unnamed

Зараз біля міста є чотири вітряки. На цій ділянці не споруджуватимуть нові черги електростанції. Планується ще встановлення п’яти або шести генераторів на горі навпроти. Я говорив із власниками компанії «Еко-оптіма», що реалізує проект: у листопаді планують облаштувати під’їзд до майданчика на цій горі, розпочати будівництво нової черги. Не виключено, що 2018 року стоятимуть нові вітряки. Але це не напевне, бо це тривала, багатовитратна процедура.

– Якщо ці плани буде реалізовано, яким містом стане Старий Самбір?

– Маленьким європейським містом, комфортним для життя і відпочинку. Промисловості у нас немає, проте є ріка, ліси, можливості для туризму. Ми маємо хорошу екологічну ситуацію для цього. А ремонт дороги «Ужгород-Львів» посприяв розвитку міста: у нас відкривається шлях на Закарпаття.

Михайло ДРАПАК

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: