Чи є перспектива у «перспективних» громад Львівщини?

750_300_462

Марафон із затвердженням перспективних планів об’єднаних громад виходить на фінішну пряму. На найближчу сесію Львівської облради винесуть плани шести районів, які ще залишилося затвердити - Дрогобицького, Турківського, Сколівського, Сокальського, Пустомитівського та Стрийського.

Марафон із затвердженням перспективних планів об’єднаних громад виходить  на фінішну пряму.  На найближчу сесію Львівської облради винесуть плани шести районів, які ще залишилося затвердити - Дрогобицького, Турківського, Сколівського, Сокальського, Пустомитівського та Стрийського.

Однак, крім суперечок щодо конфігурацій і меж тих чи інших громад, та скандалів, пов’язаних з відмовою включати до перспективних планів певні громади створені за ініціативою мешканців, ведеться дискусія щодо якості самих перспективних планів. В експертному середовищі лунають думки, що вони складені, виходячи з неправильних засад і сформовані за ними громади не будуть ефективними. Йдеться насамперед про розмір нових територіальних утворень.

Кабмін або мешканці?

Провідний експерт в галузі децентралізації Юрій Ганущак вважає, що шлях до успіху - формування громад за методикою кабміну, і саме це, а не думка мешканців має бути пріоритетом.

[dyvys_blockqoute text="Найбільший недолік, який був на Львівщині – дрібні громади. Область починає працювати над помилками, тому що те, що було минулого року - це було неприпустимо і неприйнятно" author="Юрій Ганущак"]

«Я б не затвердив деяких планів з тих, що уже затвердили, особливо з тих, які уже пішли на вибори і отримали прямі  бюджетні відносини. Час показав, що теорію не обдуриш, математику не обдуриш. У тому самому  Самбірському районі дрібні громади, які там утворилися - виявилися неспроможними. Насправді спроможність має визначатися не самими жителями чи місцевим керівництвом, а державою, відповідно до певних критеріїв», - заявляє експерт.

За його словами зараз підхід до формування перспективного плану набагато зваженіший. «Якщо буде  інакше, Львівщина програє конкурентну боротьбу порівняно з іншими областями, тою ж Хмельницькою, яка має менший потенціал, але з 22  громад, які у минулому році пішли на вибори - 21 повністю відповідає методиці. Це досить легко подивитися по бюджетній статистиці. Наприклад, по доходах а душу населення різниця між областями у 2,5 рази. Тобто не генеруються власні доходи, які мають бути основою - це  насамперед плата за землю. Вони і не можуть генеруватися, тому що має бути інституційна спроможність.

[dyvys_blockqoute text="Для існування нормального виконавчого органу потрібно 30 чоловік, і це не просто якісь працівники, яких взяли з вулиці. Це  мають бути фахівці. Бухгалтерія має перетворитися у планово-фінансовий  орган, який залучає інвестиції, планує майбутнє громади" author="Юрій Ганущак"]

Сільська громада не може мати менше ніж 200 квадратних кілометрів,  тому що основне джерело доходів не податки фізичних осіб, а плата за землю. Для цього потрібно, щоб територія була достатньо великою. Дрібні ж громади на базі села, як правило, неспроможні. В таких громадах видатки на апарат становлять половину бюджету», - каже експерт.

Дрібні громади – спроможні?

На його думку у цьому році кабмін не буде толерувати створення дрібних утворень. З громад, які зараз йдуть на вибори, певна частина не отримає статусу прямих бюджетних відносин. «Порядку 25% не тягнуть. Зараз стоїть питання не по масі, а по ефективності», - додає експерт.

Втім, з такими аргументами погоджуються не всі. Формування об’єднаних громад, виходячи лише з їх фінансової спроможності, є помилковим – вважає провідний науковий  співробітник Інституту регіональних досліджень імені М. Долішнього НАН України Петро Жук.

[dyvys_blockqoute text="Є глибока системна, методологічна помилка при формуванні перспективних планів громад. Вони формуються виходячи виключно з фінансової спроможності. Всі інші чинники нехтуються" author="Петро Жук"]

«Ця гіпертрофована величина громад мене страшить. Ми відриваємо мешканців від влади на космічні відстані. Особливо це стосується гірських районів. Як не крути, вони будуть фінансово неспроможними. По цих районах потрібен специфічний підхід – базова дотація, субвенція, а ми їх урівнюємо з  рівнинними територіями», - заявив науковець.

За його словами, те ж саме стосується віддалених сіл, які приречені стати периферією великих громад і втратити можливості для свого розвитку. «У невеликих громад є намагання вишукувати резерв, наповнити бюджет і їм це вдається. У великих громадах цього не буде. Крім цього, значна частина населення по цьому плану буде жити поза зоною 20 кілометрової доступності - це порушення методики. Ми оцінюємо ситуацію виходячи з сьогодення, це неправильно. Піднімають мінімальну зарплату і всі розрахунки змінюються. Потрібно включити логіку і не гнатися за великими громадами, оцінюючи їх фінансову спроможність з позицій 2015 року» - додав науковець.

Колишній заступник голови львівської облради Валерій П’ятак теж вважає неправильним формування громад лише за фінансовими показниками.

[dyvys_blockqoute text="Ми сильні громади ще більш підсилили, а про слабі забули. Потрібно давати гроші не туди, де вони й так є, а туди де їх немає, робити вирівнювання" author="Валерій П'ятак"]

На його думку при формуванні громад треба орієнтуватися на інфраструктуру. Водночас Валерій П’ятак теж не прихильник принципу добровільності. «Повинні бути радикальні, жорсткі дії уряду, щоб загнати ситуацію з добровільністю в обґрунтованість завтрашнього дня – бюджетну,  територіальну.

Із твердженням, що у великих громадах периферія зубожіє, не погоджується  Юрій Ганущак. «Є досвід громад, які створюються навколо центрів економічної діяльності. В першу чергу йдуть ремонти в дальніх селах. Там робляться дороги, комунікації, вкладаються гроші. Принцип простий – голова громади хоче бути переобраним і в першу чергу дбає про віддалені території.  Всі міфи про те, що периферія буде зубожілою спростовуються фактами, які ми спостерігаємо», - каже експерт.

Відповідно відрізняються і бачення експертів, щодо конфігурації громад у конкретних районах. «Конфігурація Стрийського району не витримує жодної критики. Дулібську громаду річка Стрий розрізає на дві частини. Ми пропонували на частині правого берега сформувати громаду і вивести її на місто Стрий. У Дрогобицькому районі величезна Бориславська громада. Ми пропонували створити Підбузьку громаду. Розрахунки показують, що вона матиме  збалансований бюджет. У Пустомитівському районі підтримуємо Щирецьку громаду. Варто було б сформувати об’єднані громади з прилеглих до Львова громад – Зимноводівську чи Оброшинську, Сокільницьку», - переконаний Петро Жук.

[dyvys_blockqoute text="Пізніше вони б могли визначатися, чи йти на агломерацію зі Львовом, яка виношується, хоча вона більше політично надумана, ніж має здоровий глузд. Її можна впроваджувати виходячи з діючих на сьогодні норм, не вносячи зміни у законодавство" author="Петро Жук"]

Натомість Юрій Ганущак бачить проблему лише у Стрийському районі та прилеглих селах.

Процес утворення об’єднаних територіальних громад на Львівщині занадто  політизований – вважає перший заступник голови Львівської ОДА Ростислав Замлинський. «Шість районів будуть найближчим часом винесенні на голосування обласної ради. Нажаль, ми спостерігаємо, що процес децентралізації став заполітизованим і є не розуміння того, що затвердження перспективного плану означає, що з завтрашнього дня ця громада запрацює.  Процес відбувається виключно на добровільних засадах . Але іншого шляху як забезпечити регіональний розвиток шляхом впровадження реформи з децентралізації в нас зараз немає», - підсумував Ростислав Замлинський.

Володимир ГАЛЕЧИК

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: