Міста обласного значення при об’єднанні громад прагнуть використовувати селян як феодали, - Михайло Задорожний

Про те, чому так сталося, і що робити далі, ми говоримо з депутатом обласної ради, членом Комісії з питань дорожнього господарства, інфраструктури, регулювання земельних відносин, адміністративно-територіального устрою, планування території та архітектури Львівської обласної ради Михайлом Задорожним.

Чому все ж таки було перенесено прийняття рішень по Дрогобиччині і Сокальшині, адже профільна комісія прийняла позитивне рішення?

Дрогобиччина і Сокальшина - дві найскладніші території як виявилося. Як на мене, найскладніші території ті, що межують зі Львовом, але якось ті люди  знайшли порозуміння, а Дрогобиччина не знайшла. Як би ми не хотіли порозуміння ніколи не буде. Є три міста обласного значення, є два курорти, і є район, який міста фактично хочуть поглинути. Така кількість громад, яку ми затвердили на комісії – вона є оптимальною. Її треба було виносити на сесію і голосувати. І все було добре поки не включилася політика, тоді все загальмувало.

Як би ми не формували громади, знайдеться хтось невдоволений. От ті невдоволені почали бігати по партіях, партії почали тиснути на фракції,  щоб ті не голосували. З чого ми виходили на комісії? Можна створити 10, 15 і 50 громад, але ми враховували економічну складову. Всі громади є перспективно  економічно привабливі. Що ще треба людям? Але одні хочуть додати, а інші зменшити. Одні хочуть, щоб було 4 громади, інші - 8. Якщо будуть 4 громади – всі сільські території будуть приєднані до міст обласного значення, для людей збільшиться податок на землю. Люди цього не хочуть. Тому ми до міст обласного значення приєднали по кілька сіл, які вже міста фактично поглинули, і вважаю що це правильно.

Як це виглядає на прикладі Дрогобицького району?

Для того щоб місто могло розвиватися прилеглі сільські ради пропонується приєднати до міста, зокрема село, де розміщене сміттєзвалище, бо це буде проблема міської громади, сільради землі який примикають до міста ми теж приєднали. Меденицьку громаду формували наступним чином: є селище міського типу (колишній районний центр), в якому є ПТУ, пологовий будинок, лікарня, опорна школа.  Тому до цього селища потрібно було приєднати  стільки населених пунктів, щоб всі ці установи були рентабельними. Ми сформували цю громаду і вона вийшла рентабельною. Так само з Підбузькою громадою. Борислав зі Східницею була пропозиція роз’єднати,  бо Східниця є туристичним містом, а Борислав - промисловим. Комісія з цього виходила. Якщо сьогодні це все поламати... Дрогобич і Борислав хочуть чотири громади,  тому що в них велике навантаження на бюджет – медицину і освіту. Для того, щоб не закривати медичні і освітні установи вони хочуть набрати побільше території і людей, щоб їм пішли субвенції, Але якщо вони не хочуть закривати в себе, то вони в селах закриють. Я депутат від району, відвідую громади і коли бачу, що люди не хочуть, то я мушу захищати інтереси людей. Тому на сьогодні конфігурація з семи громад була б найбільш оптимальною. Сокальщина теж має  аналогію. В них Соснівка і Червоноград це те ж саме, що Стебник і Дрогобич. Великі промислові міста хочуть приєднати найбільше населення. А якщо ВР змінить формулу нарахування субвенцій на освіту і охорону здоров’я, тоді що, вони покинуть ці села? Є небезпека в тому, що міста обласного значення не захочуть розвивати в селах інфраструктуру. Вони хочуть просто субвенцію з держбюджету – це  споживацький підхід, так не повинно бути. Це так, як в минулому феодали використовували селян.

Чи зміниться щось від того, що розгляд питань відклали?

Була зустріч голови облради з представниками територій, приїжджав представник кабміну. Обговорювали, думали знайти консенсус. Жодного консенсусу не знайшли і тому щоб не збурювати сесійний зал -  перенесли. Мій прогноз такий - проголосують всі райони, а потім повернемося до цих територій і в примусовому порядку проголосуємо те, що комісія запропонувала. Іншого шляху нема, це природній процес, ми мусимо прийняти вольове рішення.

Щодо меж Львова – ситуація наразі виглядає безнадійною?

Вже не одне засідання було з цього питання. На превеликий жаль  чітких меж з населеними пунктами Львів не має. Як на мене було б наймудріше рішення - всі села, які є навколо Львова, приєднати до міста і межею Львова була б визначена друга лінія.  Бо села другої лінії мають погоджені сільськими радами межі, там немає спірних територій. Це була б державницька позиція. Бо є спірні території і забудови. Місто забудовувало ділянки на сільській  території, побудували житловий комплекс, а каналізація йде в місто. Міська влада може ту каналізацію відрізати, бо це не її. Тобто це мало б вирішуватися на рівні мера Львова, голів ЛОДА, ЛОР, сільрад.

Але саме такої роботи не ведеться?

Кожен бачить ту ситуацію по своєму. Ми так йшли по Дрогобичу - одну сільраду віддали бо там сміттєзвалище, другу - бо там є цвинтар.  Є конфлікт   в Трускавці  - сільська громада не хоче виділяти землю під цвинтар. Люди кажуть – це наша земля. Але це не їхня земля - а українська. Де місто має ховати людей? Зациклення на чисто меркантильному, особистому інтересі воно  на жаль домінує. Але я цього не вирішую. Щодо Львова я можу внести таку пропозицію але розумію до сільські ради не захочуть того. Але може бути вольове рішення, яким рано чи пізно доведеться скористатися - хочемо ми того чи не хочемо. Ми створили навколо Львова громади і затиснули Львів у маленькі межі, але 800 тисячне місто мусить розвиватися. Де місто має вивозити сміття? Це неправильно і не по державному.

Володимир ГАЛЕЧИК