За піввіку людина винищила понад половину тварин планети. Що далі?

Індекс живої планети – головний показник, за допомогою якого екологи відстежують зміни популяцій тварин у дикій природі. Підрахунки здійснює Лондонське зоологічне товариство, в базі якого зберігається інформація про чисельність понад 14 тисяч популяцій. За їхніми даними, за півстоліття чисельність наземних видів вже впала на 38%, прісноводних – на 81%, морських видів – на 36%.

Головна загроза для тварин – діяльність людини. Чисельність популяцій скорочується через нестійку промисловість, що створює ризик підриву запасів, браконьєрство, забруднення, чужорідні види і захворювання, а також зміну клімату.

Які тварини у зоні ризику

Швидкість, з якою багато видів зникають з лиця Землі, перевищує природні еволюційні процеси: інформація про загрози є приблизно для однієї третини популяцій, включених в індекс Живої Планети.

Атлантичний морж був практично знищений через безконтрольний комерційний промисел. Крім того, цей вид найвразливіший до нафтогазової експансії. На планеті атлантичних моржів залишилося не більше 20 тисяч. Популяція поширена на території між східною Канадою і Арктикою.

Амурський тигр унікальний з двох причин – він найбільший з тигрів в світі і єдиний з них, хто освоїв життя в снігах. 2015 року екологи провели перепис тигрів – особин цього виду залишається близько 540.

У світі зараз налічується 20-25 тисяч особин білих ведмедів, але вже до 2050 року популяція цього виду може скоротитися на ⅔, вважають вчені. Шкура білого ведмедя на «чорному ринку» коштує досить дорого, тому головними ворогами цих звірів є браконьєри, незважаючи на те, що офіційно полювання на білих ведмедів заборонене з 1950-их років. Крім мисливців, звірам загрожує зміна клімату. Через глобальне потепління площа арктичних льодовиків, де вони мешкають, може скоротитися в найближчі десятиліття на 42%. Інша небезпека – токсичні речовини антропогенного характеру, які у великих кількостях накопичуються в організмі ведмедя протягом усього його життя.

Чисельність всієї світової популяції далекосхідних леопардів становить близько 40 особин. Живуть останні представники вимираючого підвиду в китайських провінціях Дзілінь і Хейлунцзян.

Стерх гніздиться виключно на території Росії. На зимівлю птахи відлітають в Індію, Іран і Китай. Чисельність якутської популяції виду оцінюється приблизно в 2900-3000 особин, західносибірських стерхів у природі залишилося близько 20. У місцях гніздування факторами зниження популяції служать нафтовидобуток і осушення боліт.

Чисельність цього виду за 50 років скоротилася утричі – на Землі залишилося менше 3000 птахів. Гніздяться птахи тільки в північно-східному Китаї. Раніше птиці мешкали в Японії і на Корейському півострові, але зникли через непомірне застосування фермерами небезпечних хімікатів.

Зубр – єдиний дикий вид великих биків Європи, вцілілий до наших днів. Найбільш великі особини можуть досягати ваги 850 кілограмів, а іноді і більше тонни. Екологи вже двічі рятували зубра від вимирання. До 1927 року цей вид був повністю винищений у природі, в зоопарках залишалися лише 52 зубри – тоді чисельність вдалося відновити до 3000. Додамо, що в Україні в 1991 році було 720 зубрів, зараз залишилося близько двохсот.

Ситуація на Україні

Як розповів ІА Дивись.info директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко, в Україні через неконтрольоване браконьєрство і бездіяльність державних екологічних органів можуть залишитись лише пацюки, ворони, горобці та голуби.

«У третьому виданні Червоної книги України нараховується 542 види тварин та 844 види рослин. Тобто це вдвічі більше ніж було у другому виданні, це якраз конкретний факт, що ситуація дуже жахлива. Адже є не контрольоване браконьєрство, якого обсяги величезні. Потім – знищується місце життя тварин і рослин, а це насамперед рубки лісу. І останнє – практично бездіяльність державних екологічних органів», – розповідає еколог.

Також Володмир Борейко додав, якщо ситуація не зміниться, то через 50 років в природі України залишаться лише пацюки, ворони, горобці та голуби.

«Зараз триває масовий вилов риб. Осетра вже внесено до Червоної книги і багатьох звірів, таких як ведмеді, рисі, глухарі, зубри, зайць, які були раніше промисловими. Тому залишаться пацюки, ворони, горобці та голуби. А ті промислові тварини, їх в нас не буде», – додав еколог.

Володмир Борейко навів приклад про період відстрілу зубрів, яких в Україні налічувалося понад 700 особин.

«В Україні 1991 року було 720 зубрів, потім дали дозвіл на селекційний відстріл і 2007-го залишилось 120 зубрів. Зараз десь 200, але популяції немає», – сказав Борейко.

Натомість заступник директора Інституту екології Карпат НАН України Оксана Марискевич розповідає, що популяція зубрів на Західній Україні відновлюється, але вважає, що людям потрібно регулювати цю чисельність.

«Зараз триває реалізація проекту стосовно повернення зубрів в українські Карпати. Протягом проекту ми змогли відновити 28 особин. Окрім цього, на території Львівської області у Бродівському районі відновлюється субпопуляція зубрів, але тут проблема в іншому – що далі? Понад три роки триває робота над створенням національного парку «Бойківщина», мета якого закільцювати українські та польські території на рівні національних парків, щоб дати можливість обміну генетичної інформації тваринам. Планувалося, щоб ці тварина рухалися, якщо ми цього не зробимо, то є загроза пошкодження лісових культур та полювання браконьєрів на цих рідкісних особин.

З цього виникає питання, якщо ми повертаємо щось природі, то чи не повинні ми регулювати його чисельність. У поляків, наприклад, велика проблема з вовками, цей вид у них охороняється, але бувають сумні випадки. Розумієте, світ змінений настільки, що без регуляції людей нічого не можна зробити», – розповіла Оксана Марискевич.

Підсумуємо. Хоч протягом останніх двох сторіч чисельність та розповсюдження великих хижаків у Європі значно скоротилися, насамперед через діяльність людини, протягом останніх кількох десятиріч ця тенденція змінюється, у першу чергу завдяки Директивам ЄС.

Шумак Юрій