50 думок про Революцію Гідності. Патріотизм – це вже не аморфне почуття з підручників, – Алім Алієв
Дивись info започатковує серію матеріалів із учасниками Революції Гідності аби зрозуміти, які ідеї відстоював кожен із них і чи вдається реалізовувати ці ідеї зараз.
Алім Алієв –переселенець з Криму, медіа-консультант, громадський активіст, співзасновник ініціативи «Крим SOS»
«Майдан переріс у більше: він став феноменом, навколо якого зібралися люди, які зрозуміли, що щось в цій державі пішло не так. Люди боролися не просто за європейські цінності, а гідне життя, прозорі правила гри, справедливість та свою гідність. Очевидно, що декларувати цінності на Майдані набагато легше, аніж дотримуватися їх кожного дня. Ми насправді вчимось це тільки робити. У нас деколи пробуксовують реформи, тому деякими речами, які відбуваються в державі ми не задоволені. Майдан нас навчив брати більшу відповідальність не лише за себе, а й за суспільство в якому ми живемо.
Для мене особисто найнегативніша ситуація – це окупація моєї Батьківщини. Схожість українців та кримських татар полягає у відчутті внутрішньої свободи. Ми знаємо, що таке боротися за свободу через кров, піт та великі втрати, бо ми розуміємо, що свобода – це базова цінність, на якій має будуватись нормальна держава. В роки незалежності ми були в болоті регіоналізму: ми не їздили, ми мало спілкувалися, але ця ситуація, що зараз є, лише допомогла нам відкрити одне одного. Наше покоління знає, що таке боротися за своє землю, свій прапор і це важливе відчуття, це не аморфне почуття з підручників», – Алім Алієв
Коментарі