дивись.info

Село і успіх: бюджет громади у десять разів перевищив державну допомогу

Село і успіх: бюджет громади у десять разів перевищив державну допомогу
Гніздичів / wikimapia.org

Рік тому, у жовтні, селище Гніздичів стало центром об’єднаної територіальної громади, в яку входять ще п’ять сіл.  За один рік їм вдалося зробити ще, що нашій державі не вдалося за 25. У селах тепер є вуличне освітлення, хороші дороги, нові вікна в навчальних закладах і навіть музична школа, а бюджет набагато перевищив прогнозовану цифру.

Село в Україні занепадає ще з радянських часів. Комплексним розвитком позаміських територій ніхто не займався. Зрештою ми втратили важливий фактор стабільності політичної та економічної систем у державі – добробут найменших утворень – громад. А зараз у маленьких сіл з’явився шанс власними силами змінювати свій населений пункт.

Реформа децентралізації – це процес перерозподілу функцій від центрального управління до місцевого.  Для реєстрації територіальної громади необхідно провести загальні збори, де будуть присутні більше половини жителів. На зборах ухвалюють рішення  про створення, затверджують статут та обрають керівні органи громади.

Гніздичів – селище міського типу за 65 км від Львова. Там знаходиться Кохавинська паперова фабрика, державний спиртовий завод та ТОВ «Газапарат». До складу громади ще входять села Руда, Лівчиці, Ганнівці, Покрівці та Королівка.

Оксана Романів / фото Яни Проценко
Оксана Романів / фото Яни Проценко

В Гніздичеві ініціатором проведення реформи були Оксана Романів, юрист за освітою, яка народилася і виросла у Гніздичеві та активна молодь селища. Сільський голова Іван Оліяр підтримав цю ідею. Це й допомогло провести децентралізацію, всупереч бажанню районної влади розділити села на чотири різні громади. Іван Оліяр намагається залучати більше молоді до керівництва новоутвореною громадою, щоб розвивати село, розповідає його заступниця Оксана Романів. «Це був великий ризик для села, ми зважували серйозно, чи потягнемо жити на власні кошти», – розповідає вона.

Гніздичівська громада була першою в Україні, яка створила інвестиційний паспорт, документ з інформацією про регіон, здатною зацікавити бізнес. Зараз бюджет громади вже в десять разів перевищив допомогу держави. Після того, як був сформований інвестиційний паспорт, вже троє потенційних інвесторів звернулися з пропозиціями. Заступник сільголови розповідає, що зараз вони сподіваються залучити інвесторів для використання  одного з найбільших незадіяних приміщень села – газапарату, який становить 6 тис м. кв.

Сільська рада Гніздичівської громади зараз розташована у колишньому колгоспному приміщенні, там немає опалення, тому взимку працівники ходять у куртках. Сільрада переїхала туди, тому що у колишньому приміщенні створили музичну школу для дітей. Чи можливо, щоб влада на вищих рівнях так розставляла пріоритети? Залишимо питання риторичним.

За рік існування громади отримані результати в рази перевищили очікування. Зібраний бюджет за попередніми розрахунками становив п’ять з половиною млн грн., але за десять місяців вже дорівнює семи з половиною млн грн. У 2016 році бюджет Гніздичева отримав майже 1,8 млн грн субвенцій  та дотацій (кошти з держбюджету), а всього дохід громади складає 18 млн грн., що в десять разів більше, ніж допомога держави. У 2018 році сільрада планує вже не отримувати субвенцій, а з 2019 почати платити в держбюджет самим.

Відремонтована дорога у Гніздичеві / фото Яни Проценко
Відремонтована дорога у Гніздичеві / фото Яни Проценко

Тепер у Гніздичів приїздять селищні голови із різних регіонів України, щоб ознайомитися з тим, що вдалося активістам змінити в селах територіальної громади за всього лише рік після реформи. За цей час у селах громади зробили ремонт доріг, з’явилося вуличне освітлення і дорожні знаки. З’явилася дитяча музична школа, відбувся велоквест для молоді. Влада громади провела ряд енергозберігаючих заходів: реконструювали котельню і замінили вікна та двері в школах на металопластикові.

У селищі розповіли, що в планах на майбутнє – завершити будівництво опорної школи. Це новітні навчальні заклади для маленьких містечок і сіл, які матимуть їдальню, спорткомплекс, лабораторії тощо. Планують також продовжити благоустрій територій, закупити лікувально-діагностичне обладнання, реконструювати систему водопостачання та створити центр адміністративних послуг.

«Існує стереотип, що в територіальних громадах всі гроші йдуть на забезпечення  адміністративного центру громади, але у нас все відбувається інакше: ми повідомляємо  іншим селам громади, що можемо виділити таку суму коштів і вони вирішують на що їх витрати», – каже Оксана Романів. Вона вважає набагато дієвішим механізм, за якого сільські мешканці можуть самі вирішувати, як витрачати свої гроші.

Яна ПРОЦЕНКО

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.