22 роки тому Україна добровільно відмовилася від ядерної зброї. Як це було

Через 20 років Росія – одна з країн-підписантів, порушивши Меморандум, спочатку анексувала частину української території, а потім розв’язала збройний конфлікт на Донбасі. ІА Дивись.info вирішила нагадати, як підписували Меморандум і що він мав гарантувати україні.

1. Після розпаду Радянського Союзу 1991 року Україна успадкувала 176 міжконтинентальних балістичних та понад 2500 тактичних ядерних ракет і стала третьою після США і РФ ядерною країною світу. Однак Україна не мала контролю над своєю ядерною зброєю, який здійснювався із командних центрів на території Росії. Переживаючи тривалу економічну кризу і не маючи засобів навіть для обслуговування ракет, в 1992 році Україна погодилась на переговори щодо відмови від ядерної зброї.

2. Будапештський меморандум від України підписував Леонід Кучма, від Росії – Борис Єльцин, від Великої Британії – Джон Мейджор і Від Сполучених Штатів – Білл Клінтон.

3. Франція і Китай – два інших учасники Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, котрі володіли на момент підписання Будапештського меморандуму ядерною зброєю, – надали аналогічні гарантії, зробивши відповідні заяви, але не поставили свої підписи під цим документом.

4. Згідно з Меморандумом США, РФ і Велика Британія зобов'язалися: поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України; утримуватися від загрози силою, її використання проти територіальної цілісності/політичної незалежності України; ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти неї, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН; утримуватись від економічного тиску, спрямованого на те, щоб підкорити своїм власним інтересам здійснення Україною прав, притаманних її суверенітету, отримати будь-які переваги; домагатися негайних дій з боку Ради Безпеки ООН з метою надання допомоги Україні, якщо вона стане жертвою акту агресії чи об'єктом погрози агресією з використанням ядерної зброї; не застосовувати ядерну зброю проти України, крім випадку нападу на них самих, їхні та підопічні території, збройні сили, їхніх союзників; проводити консультації у випадку виникнення ситуації, внаслідок якої постає питання стосовно цих зобов'язань.

5. Меморандум вступив у силу з моменту підписання тексту документа, тобто 5 грудні 1994 року. Сам текст згаданого документа не передбачає ратифікації. Натомість процедура ратифікації міжнародних угод була встановлена Росією 1995 року, пізніше укладання меморандуму. Відтак питання про статус Меморандуму як юридично обов'язкового для сторін документа є спірним. Оскільки він не був ратифікований державами, які його підписали.

6. Питання про статус меморандуму як юридично обов'язкового для сторін документа, вперше виник в Україні в період російського-українського конфлікту за острів Тузла, пізніше за його перегляд виступав президент Ющенко, проте так і не була скликана міжнародна конференція для підготовки нового договору про гарантії безпеки і заміни Будапештського меморандуму.

7. 23 липня 2014 року в парламенті країни було зареєстровано проект постанови про заяву Верховної Ради України щодо відновлення Україною статусу ядерної держави. Документ зареєстрували народні депутати від ВО «Свободи».

8. 2015 року через події в Криму і на Донбасі ВР визнала Росію країною-агресором, а міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив: «Будапештський меморандум був грубо порушений країною, яка взяла на себе зобов'язання утримуватися від загрози або застосування сили проти територіальної цілісності або політичної незалежності України». США і Великобританія також заявили про порушення Росією в ході конфлікту на Україні її зобов'язань по меморандуму.

9.На думку колишнього генерального секретаря НАТО Джорджа Робертсона, приклад України показав, що ідея ядерного роззброєння не виправдала себе, і припустив, що «захоплення Криму і окупація сходу України навряд чи стали б можливі, якби Київ не пішов шляхом одностороннього ядерного роззброєння»…