Наступ на е-декларування: 48 депутатів спробують за допомогою КСУ знову приховати свої статки
22 грудня Конституційний Суд розгляне подання 48 депутатів, які домагаються внесення певних змін в е-декларування, а саме: скасувати необхідність посадовцям декларувати їхні недобудови, грошові активи, кредити, позики, витрати, майно членів родини відомості про об’єкти декларування, що належать третім особам, але якими користуються декларант або члени його родини.
Офіційно у документі зазначається: «подання щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень абзацу чотирнадцятого частини першої статті 1, пункту 3 частини першої статті 3, пункту 2 частини першої статті 12, пункту 2 з приміткою 1, пунктів 3, 8, 9, 10, 11 частини першої статті 46, частини третьої статті 46, абзаців другого, третього частини першої статті 47, частин першої, третьої статті 50, статті 51, частини другої статті 52, підпункту 3 пункту 3 частини п'ятої Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700–VI, статті 3661 Кримінального кодексу України».
Серед 48 підписантів подання практично всі вихідці з Партії регіонів, а нині члени «Опозиційного блоку», люди з чималими статками, чиї е-декларації вже потрапляли у поле зору журналістів. До речі, серед причин прискіпливої уваги були й «неточності» в деклараціях. До прикладу, вартість задекларованого автомобіля насправді удвічі більша чи взагалі відсутність транспорту, хоча пішки депутат не ходить. Йдеться про Наталію Королевська, яка не вказала в е-декларації позашляховик Range Rover.
Отже, серед підписантів подання Тетяна Бахтєєва, Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Добкіни Дмитро і Михайло, Дмитро Колєсніков, Наталія Королевська, Юрій Мірошниченко, Євгеній Мураєв, Вадим Новинський, Юрій Павленко, Вадим Рабінович, Ігор Шурма, Нестор Шуфрич та інші.
Крім того, 48 нардепів-регіоналів просять заборонити Національному агентству з питань запобігання корупції: користуватись реєстрами та інформаційними базами органів публічної влади з метою виконання повноважень з оперативної перевірки декларацій; визначати точність оцінки задекларованих активів під час повної перевірки декларацій; проводити моніторинг способу життя, зокрема на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, зі ЗМІ та інших джерел інформації.
Тобто виходить, що депутати практично хочуть заборонити вільний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій, не кажучи про те, щоб скасувати кримінальну відповідальність за завідомо недостовірні відомості, подані в деклараціях. Загалом подання міститься на 29 сторінках.
Нагадаємо, запровадження е-декларування активно лобіювали західні партнери Києва. Його запуск був умовою для отримання Україною чергового траншу МВФ, фінансової допомоги ЄС та однією з умов для скасування візового режиму з ЄС.
З технічних причин кілька разів переносили запуск е-декларування.
Нарешті декларування запрацювало з 1 вересня й тривало 60 днів.
До нових форм подається значно більший обсяг даних, ніж раніше. Це 16 розділів, які дають повний зріз матеріального становища декларанта.
До прикладу, раніше вносити до декларацій готівку було не потрібно. Нині – про всі наявні кошти обсягом понад 50 мінімальних зарплат (близько 69 000 грн.) станом на 1 січня звітного року потрібно відзвітувати.
Також потрібно вносити все цінне майно, а не лише нерухомість і транспортні засоби, як це було раніше. Має також вказуватись недобудована нерухомість та інтелектуальна власність.
Через саме ці особливості е-декларування стало відомо багато пікантних подробиць про розкішне життя народних депутатів…
На сьогодні існує чимала небезпека, що судді Конституційного Суду ухвалять рішення на користь депутатів-саботажників. Причина банальна – конфлікт інтересів, адже і суддям доведеться відкрити завісу свого розкішного життя…
Коментарі