Як децентралізувалась Львівщина в 2016 році. Колонка Тараса Баранецького

2016-ий був особливим та багато в чому визначальним щодо реалізації реформи місцевого самоврядування в Україні – вона не зупинилася, а навпаки, «набрала обертів» і вже прийдешній рік країна почне зі значно більшою кількістю об’єднаних територіальних громад (ОТГ) – 367.

Львівщина входила в 2016 рік, як один з лідерів реформи за кількістю створених об'єднаних громад. Проте з «рекордним» перспективним планом на 160 потенційних громад. Спробую коротко проаналізувати що було (не) зроблено у цьому році та з чим область увійде у наступний 2017 рік.

Перспективний план (дев'ятимісячний)

Основною подією в 2016 році стали зміни до перспективного плану, які стосувалися 17-и районів. Тому з впевненістю можна говорити, що це були не зміни, як їх з формальної позиції подано, а новий перспективний план. Станом на сьогодні, обласна рада схвалила зміни в частині 15-и районів, а це разом з 3-ма «незмінними» районами – 84 громади. Не схваленими залишаються зміни в частині Дрогобицького та Сокальського районів. Тобто відповідно до цієї «редакції» перспективного плану на Львівщині буде від 92-х до 98-и громад.

Великим «плюсом» даного документу є те, що він може бути реальним планом формування спроможних громад в майбутньому. При цьому розрахунок фінансової та інфраструктурної спроможності був важливою особливістю його розробки.

Щодо «мінусів»:

- невчасність даного документу. Згідно з інформацією Львівської ОДА, розробка змін до перспективного плану почалася в кінці листопада 2015 року, а остаточна його версія презентована на початку вересня 2016 року – роботи тривали більше 9 місяців. Але справа навіть не в тривалості його «доопрацювання», а в тому, що «сезон» об’єднання громад триває протягом квітня-серпня з тим, щоб на кінець жовтня в громадах відбулися перші вибори. Тому «сезон» Львівщина жила без схваленого документу і часто інформацію про формат майбутнього об’єднання громади отримували з неформальних джерел. На мою думку, саме через це виникли скандали з єдиною громадою в Пустомитівському районі та Нежухівською громадою на Стрийщині, а також кількість «нових» об’єднаних громад є меншою, ніж минулого року;

- невирішеним залишається питання формування громад навколо великих міст – Стрия, Самбора, Червонограда, Дрогобича та Львова. Якщо в перших двох випадках дане питання вирішене через «неформування» таких громад, то у випадку з Червоноградом та Дрогобичем питання залишається відкритим і є однією з причин несхвалення змін в частині двох районів. Питання Львова чи львівської агломерації – це взагалі загадка;

- документ потребуватиме доопрацювання та схвалення змін в частині районів, де вже створені громади (це було прогнозовано).

Перший рік перших 15-и громад

Громади, створені в 2015 році, у своїй переважній більшості не відповідають базовим показникам спроможності, по простому є надто дрібними. Тим не менше, завдяки мобілізації власних ресурсів, допомозі обласної та районної влади та коштам інфраструктурної субвенції абсолютно всі громади можуть похвалитися успіхами в 2016 році. Жодна громада не стала розчаруванням для своїх жителів, жоден об’єкт (з більш ніж ста) соціальної інфраструктури протягом року не був закритий, а навпаки відкривалися нові садочки, амбулаторії та музичні школи.

При цьому, за цей рік всі зрозуміли, що «розмір має значення» і розмови про збільшення територій вже існуючих громад зі схваленням законів про «олійну пляму» напевне перейдуть у фазу дій. Перший крок вже зроблений на Стрийщині в процесі внесення змін до перспективного плану – територія потенційної Грабовецької громади суттєво збільшена, порівняно з існуючою.

Питання укрупнення постане в 2016 році ще й через особливості фінансування державою делегованих повноважень та змінами щодо зарахування акцизу з продажу палива – умовно вільних бюджетних коштів стане значно менше.

Громади «другого скликання»

У 2016 році перші вибори відбулися в 7-и громадах, що разом об’єднали 40 органів місцевого самоврядування. Для порівняння, 15 громад, утворених в 2015 році, об’єднали 46 місцевих рад. Тобто, «граблі» перших громад у 2016 році, як правило, були враховані.

Виглядає, що не всі громади відразу «по-новому» запрацюють – тобто не всі об’єктивно встигнуть перейняти управління галузевими структурами з 1 січня 2017 року. Але це було прогнозовано вже тоді, коли вибори призначались на грудень.

Позитивом є те, що в 2016 році додалося ще 3 райони області, в яких створені перші об’єднані громади – Мостиський, Кам’янка-Бузький та Пустомитівський.

Замість висновків

2016 рік на Львівщині не був роком великих провалів чи великих тріумфів реформи місцевого самоврядування. Я б назвав цей рік роком «дорослішання та виправлення помилок молодості» (тобто 2015 року). За цей рік скептиків реформи стало суттєво менше – в чому велика заслуга ефективної роботи перших об’єднаних громад, економіка та розрахунок також часто замінили собою політичні гасла.

Проте цей рік не став переломним роком – точку неповернення в 2016 році ми не перейшли – наразі в області об’єднані громади замінили лише 12% «старих» органів місцевого самоврядування (для прикладу на Тернопільщині це 33%). Тобто теоретична ймовірність певного «відкату» все ж залишається.

Очікую, що наступний рік, крім року укрупнення вже діючих громад та поширення реформи в «сплячих» районах області, стане також роком реалізації важливих галузевих реформ – в освіті та охороні здоров’я. Якщо до цього додати ще й можливість переведення громад на прямі міжбюджетні відносини протягом фінансового року та схвалення законів про олійну пляму – рік буде цікавий та насичений на важливі події.