Після заборони Нацрадою телеканал «Дождь» «заспівав» українською

Банер «Дощ триває» є рекламою, яка пропонує придбати передплату за спеціальною ціною.

«Дождь» — російський інформаційний телеканал. Входить до складу медіахолдингу «Дождь». Близько двох третин ефірного часу займають передачі, що транслюються в прямому ефірі. В ефірі каналу присутні новинні, аналітичні, дискусійні та авторські програми, концерти, художні читання, а також документальні фільми, відео-арт. «Дождь» позиціонує себе як опозиційний телеканал. З 2013 року мовлення каналу стало частково платним.

27 березня 2014 в Україні була розпочата трансляція телеканалу замість частини інших російських каналів, які були вилучені з ефіру через пропаганду агресії проти України.

Натомість учора, 12 січня, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення України вилучила телеканал з переліку іноземних програм через численні порушення українського законодавства: розміщення комерційної реклами, незаконне перетинання співробітниками каналу кордону України, свідоме викривлення інформації про державні кордони України та пропаганду зазіхання на територіальну цілісність України, зокрема невизнання Криму українським.

Ситуація із забороною «Дождя» викликала шквал емоцій та обговорень. Хтось підтримав закриття, хтось засудив, а значна частина, як виявляється, тільки дізналася про існування цього російського телеканалу.

Наприклад, журналіст Вахтанг Кіпіані на своїй сторінці у Фейсбук написав: «Ніколи не дивився телеканал «Дождь». Що порадите?»

Приблизно така ж реакція була й у письменників та видавців братів Капранових: «У чому користь Фейсбука? Довідатись, що, виявляється, був якийсь телеканал «Дождь».

А ось експерт з довготермінових стратегій Євген Глібовицький порадив Нацраді бути більш вишуканою і не відразу забороняти, а спочатку попереджати: «На мою думку, з Дождьом треба було вишуканіше: серія попереджень із загрозою заборони мала б більше впливу, ніж відрубування забороною, яке також означає, що Україна на їхній дискурс більше впливу не має. Ми забуваємо, що такі рішення грають в обидва боки. А якщо ми хочемо змін в Росії, то мусимо впливати і нам потрібно би було, щоб українська частка аудиторії примушувала до обережнішої поведінки. В кінцевому підсумку власники Дождя самі обрали свою долю, тому - проїхали.

Сказавши це, хочу побажати Нацраді такого ж патріотизму і сміливості щодо Інтера та інших іграшок олігархів. Легко бути патріотом в справі «Дождя», за яким ніхто не стоїть.

Чи нагадати, що робиться в FM ефірі на Донбасі, де всякі казачєскіє радіо та інші сепаратистські мозкомийки становлять непомірно більшу загрозу за Дождь, а в ефірі з українського боку - музичка плюс Громадське радіо, замість ретельно сконструйованого простору, де кожен гравець має свою просвітницьку роль. Я знаю, що «немає простих рішень», я не бачу розробки складних».

Заступився безкомпромісно за «Дождь» політолог Володимир Фесенко: «Я не люблю брати участь в дискусіях в соціальних мережах і рідко це роблю, але зараз не можу втриматися від критичної оцінки рішення щодо заборони телеканалу «Дождь» в Україні. На мій погляд, це черговий прояв чиновницького маразму в діяльності Нацради (на жаль, далеко не вперше і боюся не востаннє). Рішення мотивоване неадекватно, зокрема по Криму. Треба розрізняти пропаганду і дискусію, а також сприйняття фактичної (а не міжнародно-правової ситуації). «Дождь» чи не єдиний телеканал в Росії, який не поділяв риторику «Кримнашизму» і ставив її під сумнів в дискусіях на своєму майданчику. Рішення Нацради політично помилкове, яке підставляє Україну перед ліберальною публікою в Європі, перед тими росіянами, які, незважаючи ні на що, продовжують ставитися до України з симпатією, і дає привід путінській пропаганді для аргументованої критики ситуацією зі свободою слова в Україні (не їм, звичайно, говорити на цю тему, але наша Нацрада діє навіть не по-путінськи, а по-совковому). На мій погляд, треба все-таки знайти компромісне рішення з керівництвом цього телеканалу, щоб він міг продовжити своє мовлення в Україні».

Підтримав заборону «Дождя» в Україні російський журналіст Олександр Сотник: «В Україні «забанили» телеканал «Дождь». Зізнаюся чесно: це неприємна подія. Не те, щоб я любив і дивився цей телеканал. Я взагалі не дивлюся путінське телебачення. А «Дождь» – офіційно зареєстрований канал, отже, повністю влаштовує режим, як «відволікаючий» і вписується в загальну концепцію ЗМІ за допомогою створення ілюзії опозиційності, що цілком виправдано: гібридність – вона і є гібридність. І ЗМІ в даному випадку - не виняток…

Але українців теж можна зрозуміти: вони - в стані війни з Росією. Неважливо: гібридна вона або оголошена офіційно. Тому що на цій війні ллється кров і гинуть люди. Гібридної смерті не буває. Не можна «як би злегка померти». І доти, поки на телеканалі «Дождь» цього не зрозуміють - він буде справедливо заборонений в Україні, як будь-яке офіційне путінське ЗМІ».

Бурхливо відреагував на заборону «Дождя» в Україні російський журналіст Володимир Роменський.

Роменський заявив, що «відключає» український чуб зі своєї голови в знак протесту. Йому відрізали пасмо смуг прямо на камеру.

Ролик викликав шквал негативу з боку українців. Вони задалися питанням, де був цей «чубачок», коли російські «заборонці» оголосили про відключення телеканалу.