У селищі Великий Любінь померлих ховають поблизу будинків та криниць

Активісти курортного селища Великій Любінь вимагають виконання рішення суду, яке забороняє такі поховання, облаштувати нове кладовище та відгородити територію старого. Лише таким чином, на їхню думку, можна зупинити конфлікт між мешканцями селища, що триває вже 8-й рік, інформує прес-служба УКРОПу.

Старе кладовище в селищі Великий Любінь розташоване в межах міста, поблизу трьох церковних парафій. Втім, кладовище за десятки років впритул наблизилося до житла людей.

Так, дві вулиці: Олександра Довженка та Лесі Українки, ще з 1976 року розбудували на чималій відстані від місця поховань. Їхні мешканці вперше занепокоїлися, коли в 2009 році тогочасна селищна рада знесла огорожу кладовища та перенесла хрест, відзначивши ним нову межу поховань – «поселяючи» мертвих попід вікна живих.

Жодних дозвільних документів не було, вулиці без централізованого водопостачання – вода лише з криниць. Згідно з санітарними нормами ніхто б не дозволив захоронення ближче за 500 метрів від житла. Проте зараз ховають померлих за 30 метрів до найближчої криниці.

Конфлікт мешканців, яким зручно мати могили в межах міста, і людей, до чиїх порогів ці поховання підійшли впритул, пройшов усі стадії – від фізичного протистояння, до звернень у санепідемслужби всіх рівнів, правоохоронні органи, прокуратуру, Кабмін, Президента України. Є рішення суду, яке категорично забороняє ховати померлих на старому кладовищі, є приписи санепідемслужби, порушене і не закрите кримінальне провадження, залучені виконавча служба та поліція. Як не дивно, жоден із цих чинників не вплинув на врегулювання ситуації. Подейкують, що неабияку роль у такому стійкому опорі виконанню рішення суду грає позиція одного з селищних парохів, що має вплив у Великому Любіні.

«Під час кожного поховання присутня поліція, яка документує незаконне захоронення. Сільрада на чолі з головою стверджує, що дозволів на поховання не дає. Вони самовільні. І ніхто не в силах це зупинити! Ми просили, щоб влада поставила огорожу. Хоча б в такий спосіб припинила це, але вона чомусь цього не робить», – розповідає мешканка Великого Любіня Ірина Олексик, яка від початку конфлікту намагається захистити інтереси людей, до житла яких невблаганно наближаються могили.

«Нам повідомили, що сільрада виділила 6 га землі за межами міста. Але туди треба прокладати дорогу, кладовище не облаштоване. І робити цього ніхто чомусь не збирається!» ‒ додає Михайло Пісько, який разом із частиною громади відстоює закриття старого кладовища.

Депутати, до яких звернулися по допомогу мешканці Великого Любіня, з’ясували, що й справді, земля під нове кладовище виділена, проте жодні дозвільні документи на його облаштування не виготовлені. Жодного разу ніхто з селищної ради не звертався до Городоцької районної ради й по фінансову допомогу, необхідну для того, щоб прокласти дорогу до нового кладовища, зробити огорожу тощо. Мешканців Великого Любіня місцеві можновладці не чули навіть тоді, коли 3 роки тому вони пікетували Городоцьку районну владу. Тоді понад 100 протестувальників вимагали від районних керівників вирішити проблему з кладовищем.