дивись.info

Мовний інспектор та субтитри в театрах. Роман Матис розповів про новий мовний законопроект

Мовний інспектор та субтитри в театрах. Роман Матис розповів про новий мовний законопроект

19 січня у Верховній Раді зареєстрований законопроект «Про державну мову» (реєстр. № 5670).

Його основний принцип – українська мова як державна є обов’язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя. Також констатується, що українська мова поряд з прапором, Державним гербом і Гімном, є одним із символів держави.

Контролюватиме дотримання закону нова структура – національна комісія зі стандартів державної мови. У Нацкомісії буде великий запас методів – це нагляд, контроль та різноманітні санкції – від попередження до штрафу.

ІА Дивись.info розпитала про законопроект  № 5670 Романа Матиса, який безпосередньо брав участь у його написанні, а також є засновником громадської ініціативи «И так поймут!»

Мовний закон, який врегулює всі аспекти суспільного життя

12004039_10205932442722613_1929276546698342422_n– Над цим законопроектом ми працювали десь півроку. За підтримки міністра культури Євгена Нищука створили координаційну раду. Основним завданням було створити новий мовний закон, який врегулював би всі аспекти суспільного життя, тому почали працювати в напрямку європейських практик. Такою була позиція координаційної ради, яку очолив професор Василенко, який є відомим правозахисником і експертом з мовного права, один із найсильніших в Україні. Тому закидувати, що написанням займалися аматори, не вийде.

До процесу написання закону долучилися народні депутати з рідних фракцій. Їм пропонувалося стати співавторами, аби вони підтримали закон і згодом легітимували процедуру. Але деякі з народних обранців чомусь побігли і зареєстрували свій мовний законопроект. Чому це відбулось? Не знаю. Це або нездорові амбіції або спроби завалити прийняття мовного законопроекту. Я сподіваюся, що тим людям вистачить совісті і розуму усвідомити, що на таких речах не можна робити для себе ніяких політичних рейтингів і заробляти електоральних балів. Думаю, що це усвідомлять в процесі обговорення законопроектів комітетом Ради з питань культури і духовності, який очолює пан Княжицький, який став автором іншого законопроекту і з точки зору банальної логіки побачать, що проект №5670 — це найбільш пропрацьований законопроект.

Як це  — субтитри в театрі

– В законопроекті, який зареєстрували перший (Законопроект № 5556 «Про мови в Україні» зареєстрували 19 грудня 2016 року, – ред), то про таку площину як інтернет-середовище взагалі нічого немає. Там «живе» найбільше людей на сьогоднішній день, які читають газети, дивляться фільми, слухають радіо, а вони навіть про це не загадали, ну як можна брати за основу такий законопроект, а в нас записано все, навіть про субтитри в театрах. Інші запитують «як це субтитри в театрі?», але на сьогоднішній день в українських театрах є субтитри, їх можна вже спокійно запускати, а ми в законі це зробили обов’язковою нормою і тепер будь-який театр зі Швеції чи з Голландії може спокійно приїхати до Львова і грати на сцені, а внизу будуть йти субтитри чи збоку, щоб розуміли, що відбувається на сцені.

Кримінальна відповідальність за «Не понимаю телячьего языка»

– Більше того, ми не просто написали як має бути, ми написали, що має бути, якщо не дотримуватись закону. Все просто, чекають штрафні санкції і навіть позбавлення волі. Тому, якщо ви будуть знущатися з української мови, грубо кажучи за — «я не панимаю вашего телячьего языка» можна притягнути до кримінальної відповідальності, а за «аптєка» — ні. Контролювати ці всі процеси будуть мовні інспектори. На всю Україну їх буде тільки 27 і вони лише прийматимуть скарги громадян і вживатимуть відповідних заходів. Крім того буде інстанція, яка напрацює і контролюватиме стандарт української мови, тобто згідно якого будуть здаватися іспит зі знання української мови. Насправді така робота вже пророблена. Кафедра соціолінгвістики університету імені Франка напрацювали стандарти української мови, стандарти української мови для іноземців, це все є, просто ніхто за це не брався.

Досвід Прибалтики у захисті державної мови

– Комусь не подобається мовний інспектор, то скажу, що для балтійських країн, це є норма. Там вже давно є такі інституції, які займаються мовою і інспектор це до кого ти зможеш звернутися у випадку порушення твоїх мовних прав. Люди ж скиглять про те, що от будуть приходити в офіс і слухати. Так ви поцікавтесь, як насправді воно є. Наші норми, які прописані в законопроекті, вони є м’якші в порівняні до тої ж Прибалтики. Там ці інспектори можуть прийти, як пересічні громадяни в магазин і спілкуватися з продавцем, якщо у них виникне підозра, що він недостатньо володіє державною мовою — оштрафують. В нас такого в нормах немає прописано, але мусить бути інспектор до котрого можна звернутися, коли твої права є порушеними.

Дія закону не посягатиме на приватне спілкування та здійснення релігійних обрядів

– Ми по суті зібрали все найважливіше в один проект, але якщо порівняти два інші законопроекти, то вони програють суттєво. Перший зареєстрований абсолютно програє, він навіть не піддається жодній критиці, другий законопроект (Законопроект № 5669 «Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні», – ред) є ВО «Свободи», яка боїться втратити єдиний козир — працювати на електорат. Натомість в законі № 5670 немає нічого, щоб обмежувало б людські права. Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів. Що стосується мови нацменшин: культури, традиції, можливості і таке інше, то це все буде описано в іншому законі, який також розробляється і він буде запропонований в кінці лютого на публічне обговорення.

Спілкувався Юрій ШУМАК

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Загрузка...