дивись.info

Львівщина робить ставку на супровід інвестицій, це імпонує бізнесу, – Роман Матис (інтерв’ю)

Львівщина робить ставку на супровід інвестицій, це імпонує бізнесу, – Роман Матис (інтерв’ю)

У 2016 році інвестовано у Львівську область майже 700 мільйонів гривень.

І це одна із найбільших цифр за всю історію інвестицій у Львівській області. Для забезпечення такого зросту було створено окремий підрозділ, який займається супроводом інвестиційних проектів. Відтак, були створені нові можливості для інвестування в розрізі земельних ділянок і відповідних будівель. Цього року на Львівщині відкрили більше як 50 нових підприємств. Серед них такі великі підприємства, як «Фуджікура» і «Бадер Україна». Водночас є хоч і невеликі інвестиції, проте, не менш важливі.

Журналіст ІА Дивись.info вирішив поспілкуватися з начальником управління інвестиційної політики Львівської облдержадміністрації Романом Матисом аби дізнатися, що найбільше відлякує потенційних інвесторів, чи прийде на Львівщину «IKEA» та чому не розвиваються індустріальні парки.

lRZ67w4OgOUРоман Матис очолює управління інвестиційної політики з лютого 2016 року. Головним завданням вважає створення нових робочих місць і підвищення оплати праці.

У 2016 році інвестовано у Львівську область майже 700 мільйонів гривень, чи був виконаний план на залучення інвестицій та створення робочих місць?

Мені важко сказати, чи був виконаний план, я думаю, що цифра насправді більша. Зрештою, я не ставив за мету якусь цифру, тому що для того щоб ставити цифру треба мати вплив на абсолютно всі процеси, і тоді можна говорити, що ти доклався до залучення якоїсь цифри. Якщо ти нічого не зробив для того аби той чи інший інвестор інвестував саме на Львівщині, а він самостійно прийняв рішення, то говорити, що ти доклався до цієї цифри не правильно, принаймні на даному етапі налаштування інвестиційного клімату. 2016 рік був роком, коли налаштовувався позитивний інвестиційний клімат, звісно, що ті заходи, які ми проводили, і ті досягнення, які в нас є, посприяли.

Читайте також: Нова людина в колективі. Перше інтерв’ю держсекретаря Міністерства інфраструктури

Тому що навіть ті компанії, які відкрилися без нашої участі, порівнювали Львівщину з іншими регіонами країни, дивилися якісь процеси, слухали відгуки іншого бізнесу, і в підсумку прийняли рішення інвестувати сюди. На початку мене запитали «скільки ви плануєте залучити інвестицій?», і я чесно сказав що не знаю, тому, я буду вважати якісним охарактеризуванням своєї роботи в управлінні збільшення двох показників: створення нових робочих міст і підвищення оплати праці.

Якщо ми створимо нові робочі місця і збільшимо оплату праці на існуючих робочих місцях, то в такому випадку управління успішно виконало свою функцію.

То які підсумки 2016 року?

В кінці року ми підбили підсумки, і це далеко не всі підсумки які я озвучу. За 2016 рік було відкрито понад 50 підприємств, яких ми привели повністю з нуля або допомагали в реалізації проекту. На тих підприємствах було створено 12 тисяч нових робочих міст. Стосовно вираження в грошах, управління статистки дасть якісь цифри, що там було за рік. Я думаю, що цифра буде десь 50 мільйонів доларів.

Раніше управління інвестицій опублікувало повний перелік інвестиційних об’єктів на території Львівщини. Серед яких є приватні об’єкти, є по них запити інвесторів?

Пропозиції завжди є. Загалом 581 земділянка, яка є зареєстрована в базі на сьогодні. Це грубо кажучи 600 об’єктів в які можна інвестувати.

… цей перелік спростив вибір для інвестора?

Це нам спростило роботу, ми тепер на запит інвестора маємо базу по якій зможемо промоніторити пропозицію. Таке в Україні раніше не існувало. На цей рік ми поставили за завдання цю базу збільшити.

Статті по темі: Без аеропортів регіони розвиватись не будуть, так само, як і без доріг, – керівник «Украеропроекту» (інтерв’ю)

На сьогоднішній день погано, що там є мало приватної власності в тій базі. Але тепер ви можете спокійно додати свій об’єкт в нашу базу на сайті iGov (портал державних послуг, – ред), там є дві форми для подачі: інвест- об’єкту і проекту. Ми були перші і поки єдині, хто запровадив такі електронні послуги в області і Україні.

Що більше лякає інвесторів: бойові дії на сході України чи недосконала судова система та тиск з боку держави?

Це залежить від інвестора насправді. Хто яке підґрунтя має для своєї позиції. З кожним інвестором проводиться індивідуальна робота у розвінчуванні тих страхів і часом дуже часто міфів.

Стосовно війни, я спілкуючись з інвестором напрацював модель впливу. Я прошу людину уявити відстань 1,5 тисячі кілометрів, зазвичай ніхто не може уявити такої дистанції, бо таку відстань треба проїхати хоча би раз, аби зрозуміти скільки це є. Кажу, а тепер уявіть собі 300 кілометрів. Таку відстань вони можуть уявити, тому що долають такі відстані автомобілем. Я тоді кажу: «тепер уявіть, що сталося найгірше чого ви боїтеся, що російські війська пройшли 1,5 тисячі кілометрів від лінії фронту до Львівської області. Скажіть будь ласка, чому ви вирішили, що вони тут зупиняться, чому ви не боїтеся, що ще 300 чи 400 кілометрів для них стануть проблемою?». Після такої аргументації, зазвичай, люди розуміють, що бояться того, на що ти не маєш впливу і поведінка агресора може не піддаватися жодній логіці. Таки чином розвінчується страх перед війною.

Ми маємо на сьогоднішній день ситуацію, коли бізнес позитивно відгукується про органи влади області, про те що Львівщина на фоні решти України є комфортнішою для бізнесу і влада тут набагато відкритіша для спілкування з бізнесом

Стосовно корупції, нам тут трохи простіше вже зараз. Тому що на початку року, розуміючи той факт, що у нас немає фінансування займатися активно промоцією регіону (нам ЛОР гроші виділяє, але їх вистачає на один захід: от намалювалася можливість проконтактувати з кимось в Німеччині і ти тут же біжиш, сідаєш в літак летиш – то ні, на фінансування таких речей немає), тому ми обходимось особистими контактами і зробили ставку на супровід працюючих інвесторів.

Читайте також: За тиждень в області закрилось 2 тисячі ФОПів, – начальник ГУ ДФС Львівщини розповів про нові правила оподаткування (інтерв’ю)

Ми прийняли позицію, що з такими можливостями основним акцентом у нас повинно бути не залучення інвестицій, хоч це важливо, а в першу першу треба зробити ставку на супровід інвестиції. Для того бізнесу, який тут знаходиться. Бо це наші адвокати бренду Львівщини як інвестиційного регіону, якщо у них тут буде комфортне існування, то вони самі будуть займатися промоцією Львівщини і відгуки їхні перед іншим бізнесом будуть позитивні.

Основним акцентом в нас повинне бути не залучення інвестицій, а в першу першу треба зробити ставку на супровід інвестиції

От саме тому ми зробили ставку на супровід інвестиційних проектів. Ми допомагали компаніям, спочатку, які самі зверталися, тоді почали шукати компанії самостійно, які хочуть розширитись. Зараз я щотижня роблю об’їзд районів з керівником супроводу інвестиційних проектів і зустрічаємось з тими компаніями, які вже працюють, але мають потребу в отриманні якихось дозвільних документів, вивчаємо їх проблеми і пропонуємо рішення.

Починаючи з отримання документів, закінчуючи написанням пропозиції щодо законодавчих змін. І от такий підхід дуже позитивно сприймається бізнесом. Ми маємо на сьогоднішній день ситуацію, коли бізнес позитивно відгукується про органи влади області, про те що Львівщина на фоні решти України є комфортнішою для бізнесу і влада тут набагато відкритіша для спілкування з бізнесом.

…то на якій позиції Львівщина у рейтингу інвестиційної привабливості?

В незалежному рейтингу, який проводить «Ділова Столиця», протягом цього року позиція мінялася, але за підсумками року ми на третьому місці після Києва та Київської області.

Раніше ви говорили, що запропонували представниками польського підрозділу «IKEA» відкрити на Львівщині підприємства, яке займалося б переробкою деревини. Чи є вже якась реакція на цю пропозицію?

Наразі продовжую з ними спілкування. Поки в них якогось рішення чи бажання навіть приїхати поговорити предметно немає. Я їх розумію, вони приглядаються, прийняття рішення залучення інвестиції не є швидким.

Статті по темі: Ксенія Ляпіна: половину 2016 року дерегуляція була майже на нулі

Вони самі бачать перспективи Львівщини, адже компанія мала досвід роботи в Україні. Компанія «Сведвуд» раніше працювала в Закарпатській області, але у зв’язку з корупцією і ускладненням механізмів компанія перенесла виробництво в Польщу. Потім була трансформація компанії, тепер вона називається «IKEA Industry».

Я думаю, їм би було цікаво працювати на території Львівської області і розмістити хоча б одне виробництво. Що цікаво в цій компанії, то для потреб своїх підприємтв вони облаштовують власні вітрові електростанції, які забезпечують всі об’єкти «IKEA» електроенергією. Відповідно такі виробництва тягнуть за собою прихід інвестицій ще в альтернативну енергетику.

А як з гірськими районами, можна цього року очікувати на появу нових робочих місць завдяки інвестиціям?

Сказати, що там може стати завод, я не беруся, цей район індустріально не був активним довгий період. Наприклад з Турківським районом взагалі був напівжартівливий випадок, тому що протягом 20 років дорога в цьому напрямку не ремонтувалася, а минулого року турецька компанія «Онур» зробила дорогу після чого, перша подія, яка відбулася, це те що туди прийшов турецький інвестор.

Ходив навіть такий мем, що у Турку прийшли турки, а саме турецька компанія «Симугер», яка вже в кінці 2016 року запустила підприємство з деревообробної галузі.

Зараз гірські райони можна розвивати як місце для відпочинку, подалі від індустріальної суєти, це дійсно хороший напрямок. Також, це дуже хороше місце для оборонної промисловості на зразок патронних заводів, які активно обговорюються.
Гірськолижний відпочинок можна розглядати, зрештою, там є база паралімпійців. Мусить бути щось першопочаткове. Не можна очікувати космодрому чи підприємства технологічного в регіоні, який не був економічно активний тривалий час.

Зараз гірські райони можна розвивати як місце для відпочинку, подалі від індустріальної суєти

Яка позиція ЛОДА щодо землі, де зареєстрований індустріальний парк «Рясне-2», адже вона поза межами Львова і села Рясне-Руське?

З усіх індустріальних парків, парк в Рясному єдиний є зареєстрований на сьогоднішній день. Землі з нього навіть встигли продати. Зараз там відбуваються перевірки прокуратури стосовно тих чи інший озвучених фактів, коментувати дії прокуратури не бачу змісту, зараз повинні пройти процесуальні речі в результаті яких скажуть — «ОК» чи не «ОК».

Але я з іншого боку хочу пояснити в чому суть колізії. Є таке поняття як генплан території і є він затверджений. Але які насправді є межі населеного пункту? Навіть якщо ваш план відрізняється від затверджених меж, то це нічого не означає, важливі затвердження межі для того, щоб у вас була юридична підстава на користування землею, яка знаходиться за межами населеного пункту, щоб ви могли нею розпоряджатися, ви повинні внести зміни в межі населеного пункту, без цієї зміни ви розпоряджатися ділянкою не маєте права.

І ми також стикаємось з таким ситуаціями по області, де намагаємося зрозуміти хто реальний господар землі. І я думаю, що колізія виникла у цьому випадку, бо місто думає, що це їх земля згідно одного документу, який фактично немає ніякої сили. Це моя думка.

А на якому етапі інші індустріальні парки, коли зможуть приймати інвестиції?

В нас насправді визначено 53 ділянки під індустріальний парк. Але активно розробляється Яворів і Новий розділ. Триває етап реєстрації, але мені не подобається, як він відбувається на сьогоднішній день. Це якась незрозуміла бюрократична тяганина, наразі тільки одне читання закону про індустріальні парки пройшло.

Читайте також: Кредит для економії: як мешканців Львівщини стимулюють до енергозбереження

Тобто до кінця розуміння, як буде функціонувати ця система з парками, немає. Коли воно буде — не відомо, що є стимулом для розвитку тих парків, також не зрозуміло. Тут більше питань, ніж відповідей. Але робити це треба однозначно, я розумію єдине, що при випадку коли будуть прийняті всі законодавчі процедури і буде сказано «ну все класно можемо відкривати парки», то ті парки, які зарухалися перші і давніше почали працювати, вони просто будуть лідерами, вони перші зможуть сказати що готові.

Поки воно виглядає так, сподіваюся, що ситуація з індустріальними парками зарухається.

Нині область взяла курс на розбудову залізничної колії Перемишль і терміналу для продовження вузької європейської колії від Варшави до Львова. Яку перспективу дає цей проект?

Я цей проект від самого початку роботи намагався просувати. Зараз почалися виїзди на території Польці, але проект ще не почав реалізуватися. Стоїть питання у відновленні частини колії, яка проходить по території Україною, а саме в районі переходу на кордоні у Смільниці,  потім проходить через Хирів, Нижанковичі і повертає назад у Польщу.

Скільки коштів потрібно на відновлення колії?

Я не готовий сказати, були попередні прорахунки проектантів Львівської залізниці, то звучала цифра 50 мільйонів євро. Насправді нам таке сполучення дуже потрібно. Питання не просто відновити колію, а розмістити великий логістичний центр, де буде відбуватися складання і перевантаження вантажів, які рухатимуться в різні напрями, що зробить область важливою точкою комунікації з Європою та Азією.

Біографічна довідка

Роману Матису 38 років. Народився в селі Воля-Баранецька Самбірського району. Закінчив Львівську комерційну академію. За освітою — економіст. Експерт з маркетингу та комунікацій, з 2002 року займався власним бізнесом працюючи на міжнародні компанії та консультуючи їх з питань ведення бізнесу, маркетингу та комунікацій  У 2012 році заснував ініціативу захисту прав україномовних «И так поймут!» та ГО «І так зрозуміють» поставивши за мету відміну закону Ківалова-Колесніченка та прийняття нового мовного закону. У 2013-2015 роках радник міського голови міста Самбір з промоції міста.У 2013-2014 році учасник та координатор Комітету Майдану Львівщини. Член Координаційної ради з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя України при Міністерстві культури України  З 23 лютого 2016 року працює на посаді начальника управління інвестиційної політики департаменту економічної політики обласної державної адміністрації.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.