«Новітнє українське бароко»: у Львові відкрилась виставка учнів Миколи Стороженка (фото)

IMG_0363

Цього тижня у галереї «Iconart» відкрилася виставка київських митців Ольги Ковтун та Андрія Коваленка «Свято».

Цього тижня у галереї «Iconart» відкрилася виставка  київських митців Ольги Ковтун та Андрія Коваленка «Свято».

Молоді художники є вихованцями майстерні Миколи Стороженка у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури. Художники запрошують нас у надзвичайний світ своїх робіт, наповнений орнаментами, символами і особливо теплими барвами.  Це здебільшого, жіночі алегоричні образи, що ніби виринають із минулих епох. Фантастично химерне переплетення європейського Ренесансу, Козацького Бароко із народними мотивами занурюють нас ніби у казку.

IMG_0375

 

Про світ, що оживає у цих роботах ми розпитали самих митців Ольгу та Андрія.

Розкажіть, будь ласка, про концепцію виставки «Свято».

Андрій: Ми намагаємося нести все радісне і позитивне людям з допомогою своїх робіт.

А хто ці персонажі у роботах?

Андрій: Це, звичайно, видумані персонажі. Деякі створювалися довгий час. Я б навіть сказав, що це такі збірні образи з усіх внутрішніх переживань, якихось цікавих емоцій чи подій.

IMG_0366

Поділіться, будь ласка, секретом, чому звертаєтесь саме до Ренесансу і Бароко?

Андрій: По-перше ми вчилися у відомого вчителя Михайла Стороженка, це унікальний художник, на жаль відійшов у інший світ. Ми його учні, тому в майстерні храмової культури та монументального живопису, яку ми з дружиною закінчили, намагалися продуктувати такий девіз: «Новітнє Українське Бароко». Звичайно, ми його інтерпретуємо  у своєму розумінні.

У Вас дуже цікаві етномотиви, українська символіка у роботах. Розкажіть про них, що вони означають?

Андрій: Часто звертаємося до мотиву Дерево-життя.

Ольга: В принципі, спеціально я не вкладаю ті чи інші символи, скоріше, самі роботи є якісь символічні. Це інтерпретація українського народного одягу, вишивки Козацької доби. Це низанка символів, що творять спільний образ.

IMG_0365

Ви впевнено творите власний стиль. Чи має це мистецтво сьогодні своє місце серед мистецтва перфомативного, чи так званого «актуального»?

Ольга: Як Андрій вже сказав, ми випускники майстерні Миколи Стороженка, тому нам близька і візантійська ікона, і українське бароко. Все це дуже нам рідне. Особливо, захоплюємося українською бароковою іконою, тому використовуємо і принципи її написання. Наскільки це актуально для нас? Напевно, актуально те, що нам подобається, те що нам близьке, і ми даруємо це людям.

IMG_0364

Як довго створювалися ці роботи, за якийсь період часу?

Ольга: Роботи, що тут представлені – від кінця 2013 року, є і 2014 року. Я зараз перебуваю в декреті, тому не завжди можу працювати, але тут є роботи і цьогорічні.

Між Вашими з чоловіком роботами є як певні спільні риси, так і відмінності. Зокрема, у Ваших роботах відчутно захоплення Козацьким Бароко, а у чоловіка тяжіння до європейських зразків.

Ольга: Тому, що я захоплююся більше народним мистецтвом. Ну звісно, ми люди творчі і різні. Тут також впливає і те, що я – жінка, Андрій – чоловік… Тому, власне, такі відмінності. Якби були однакові роботи, нам би було не цікаво.

IMG_0384

Пане Андрію, ще кілька слів про технічні особливості ваших робіт. Чому використовуєте саме дошку?

Андрій: Мені просто сподобалась дошка як матеріал. Я одного разу помітив на узбіччі дороги дошку, взяв до майстерні, а згодом захотілося з нею попрацювати, «вдихнути» в неї друге життя.

IMG_0380

Ваші роботи за стилем подібні до ікон на дереві?

Андрій: Не зовсім. Я використовую дошку нестандартної форми, не обрізаю залишки кори по боках. Такий матеріал дає мені кожен раз поштовх до створення нових композицій. На виставці є і дещо зістарена дошка. У мене є також дві такі в майстерні, яким понад сто двадцять років, але вони ще поки в проекті.IMG_0377

У роботах ви використовує фактуру дерева, створюєте перспективні моменти у композиції…

Андрій: У мене ще багато ідей. Хочу зайнятися карбуванням, різьбленням по левкасу. Мрію спробувати  такі об’ємні, так звані 3D ефекти у композиції, різні перспективні експерименти. Працюємо з олією, частково тут представлена і темпера. Одним словом, будемо пробувати, прагнемо розвиватися та втілювати нові задуми.

 

Спілкувалась Мар'яна МАКСИМІВ

Фото: Микита ПЕЧЕНИК

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: