дивись.info

В Україні вшанували жінок, які постраждали від комунізму

До Міжнародного Дня боротьби за права жінок історики нагадують про жінок-учасниць визвольних та антикомуністичних рухів Європи. Серед них — українки.

Сьогодні, 8 березня, в Україні — о 13.00 за ініціативи Платформи європейської пам’яті та сумління відбулася хвилина мовчання в пам’ять про мільйонів жінок, які стали жертвами комуністичної диктатури.

Платформа прагне привернути увагу до того, що комуністичний режим ставився до жінок неймовірно брутально. Через політичні причини жінок страчували після показових процесів або без суду, вбивали під час спроб втекти за «залізну завісу», ув’язнювали в тюрмах, концентраційних і трудових таборах, де незліченна їх кількість загинула. Такою була «рівність» чоловіків і жінок в СРСР та країнах комуністичного блоку – рівність в експлуатації.

В Україні ініціативу підтримали Український інститут національної пам’яті, Меджліс кримськотатарського народу, Центр досліджень визвольного руху, Національний музей “Меморіал жертв Голодомору”, Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького».

Переглянути фото та біографії жінок, убитих комунізмом, можна на сайті Платформи. Інформацію про українок-героїнь проекту надали українські учасники Платформи — Інститут національної пам’яті, Центр досліджень визвольного руху та Національний меморіал Гололомору.

«Міжнародний жіночий день має коріння в жіночому робітничому русі в США на початку ХХ ст. Привласнивши його собі як ідеологічне свято, комуністичні диктаторські режими відзначали цей день з великим розмахом. 8 березня жінкам дарували червоні квіти й розпивали алкоголь», — йдеться в офіційному релізі Платформи, яка об’єднує 55 урядових, академічних та музейних установ із 19 країн Європейського Союзу, України, Молдови, Ісландії, Албанії, Канади і США.

«Жінок катували, принижували їхню гідність та переслідували багатьма іншими способами. Жінкам, що пережили комуністичне переслідування, було значно важче говорити про травми, яких вони зазнали, ніж чоловікам», — зазначають ініціатори акції.

Тому Європейська платформа пам’яті й сумління закликала міжнародну спільноту провести хвилину мовчання 8 березня 2017 р. на пошану незліченних мільйонів жінок, чиї фундаментальні права людини були порушені комуністами.

Зокрема, це були учасниці українського визвольного руху ХХ століття.

lesya_paievskaЛеся Паєвська (17.1.1908 – 8.4.1953) – громадська діячка, вчителька, учасниця визвольного руху. Народилася у Косові (івано-Франківська обл.) у родині священика. У 1940 р. В 1940 р. вступила в ОУН. Після переходу у підпілля працювала зв’язковою, санітаркою, працівником технічної ланки. Кількаразово уникала арешту. Заарештована у червні 1952 р. Під час слідства відмовлялася відповідати російською. Розстріляна за звинуваченням у «терористичній діяльності».

katerina_grushevskaКатерина Грушевська (21.06.1900 – 30.03.1943) історик, соціолог, фольклорист,
антрополог. Дочка Михайла Грушевського. Досліджувала українську міфологію та фольклор, опублікувала ряд наукових праць, а також найповніше на сьогодні зібрання козацьких пісень і дум. Заарештована 10 липня 1938 р., засуджена до 8 років ув’язнення та конфіскації майна. Після перегляду справи вирок зменшено. Померла 1943 р. на засланні.

 

lyudmila_staricka-chernyahivska Людмила Старицька-Черняхівська (7.8.1868 – 1941) письменниця, громадська діячка, науковець. Дочка Михайла Старицького. З 1908 р. — член політичної партії «Товариство Українських поступовців». Працювала в Українській Академії Наук. Заарештована 1930 року, засуджена у процесі «Спілки Визволення України» до 5 років ув’язнення. 1941 заарештована повторно, вивезена в Казахстан, померла по дорозі.

 

 

oleksandra_sokolovska_0Олександра Соколовська (14.12.1894 – 6.11.1919) Відома під іменем отаманші Марусі.
Очолила повстання проти більшовиків на Житомирщині. Народилася у Горбулеві (Житомирщина) у родині вчителя. Після того, як було вбито її брата, командира локального повстанського загону, стала на його місце. Полонена більшовиками, закатована 6 листопада 1919 р.

 

 

lyudmila_foyaЛюдмила Фоя (3.9.1921 – 19.07.1950) член ОУН, учасниця визвольного руху. Народилася у м. Ставище, неподалік Києва. У 1942 році приєдналася до антинацистського руху спротиву, організованого ОУН (б). Після здобуття Червоною армією Києва, у січні 1944 року заарештована НКВД. Погодившися на участь у провокації з метою виведення в руки НКВД керівників підпілля на Волині, видала Службу Безпеки кількох агентів-провокаторів, один з яких діяв з 1927 року.  У підпіллі працювала як пропагандист, опублікувала кілька збірок оповідань. Загинула під час сутички 19 липня 1950.

alla_gorska_0Алла Горська (18.9.1929 – 28.11.1970) художниця, учасниця руху «шестидесятників». У 1964 році була серед засновників «Клубу Творчої молоді», організовувала заходи Клубу. Її вітраж «Мати» на шевченківську тематику  був знищений як «антирадянський». Була вбита за нез’ясованих обставин, найімовірніше, за наказом КДБ.

 

 

volodimira_krushelnickaВолодими́ра Крушельницька (1903 – 25.11.1937) лікарка-дерматолог. У 1924 році закінчила Віденський університет. У 1932 році виїхала у Радянський Союз, де працювала за фахом у Харкові. Підготувала докторську дисертацію. 1934 заарештована, засуджена до ув’язнення у Соловецьких таборах. 25 листопада 1937 року була розстріляна, хоча формальний наказ про розстріл було підписано лише 7 грудня того ж року.

 

 

Джерело: Центр досліджень визвольного руху

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.