Анексія: сьогодні минає рівно три роки з дня кримського «референдуму»

141126143332_crimea_russia_soldiers_624x351_gettyimages

16 березня 2014 року на півострові Росія провела так званий референдум про статус Криму.

Рішення про «референдум» було ухвалено 27 лютого Верховною Радою Криму. Спочатку була встановлена дата – 25 травня, згодом її перенесли на 30 березня, а потім події вирішили ще прискорити і зрештою «плебісцит» відбувся 16 березня.

У відповідній постанові ВР АРК зазначено: «загальнокримський референдум (включаючи м. Севастополь)». На референдумі було поставлено два питання: про відновлення конституції Криму 1992 року і про входження Криму до складу Росії.

Жодного спостерігача від ООН, СНД, ЄС та ОБСЄ не було.

«Референдум» проходив під дулами автоматів російських солдат та так званих козачих загонів.

Російські ЗМІ та офіційні органи звітували про вражаючі результати референдуму, згідно із якими, за приєднання до Росії у Криму (крім Севастополя) буцімто проголосувало 96,77 % учасників голосування, у Севастополі — 95,6 %. Однак в якийсь момент система дала збій і на сайті ради при президентові Росії з питань розвитку громадянського суспільства та прав людини на короткий час з'явилася інформація, що у референдумі брало участь не більше 30%, з яких близько 50% висловилося за приєднання до Російської Федерації. Приблизно такі ж дані про 30-40-процентну явку оприлюднив і Меджліс кримськотатарського народу.

Дуже різко на проведення «референдуму» відреагувала світова спільнота. Рада безпеки ООН оголосила, що вважає референдум нелегітимним. Президент США Барак Обама заявив, що проведення референдуму порушить український суверенітет і міжнародне право. На думку канцлера Німеччини Ангели Меркель, референдум «нелегітимний і не сумісний з конституцією України». Прем'єр-міністр Канади Стівен Гарпер оголосив, що канадська влада не визнає результати референдуму, бо Крим перебуває під «незаконною військовою окупацією». Організація з безпеки і співробітництва в Європі вважає референдум неконституційним, тому відмовилася відправити своїх спостерігачів на нього. Венеціанська комісія визнала референдум у Криму нелегітимним, мотивуючи це тим, що можливість проведення такого референдуму не передбачено ні українською, ні кримською конституціями, а також тим, що умови його проведення не відповідають демократичним стандартам. Туреччина заявила, що ніколи не визнає анексію Криму та результати так званого «референдуму». В пункті 15 Резолюції від 1 липня 2014 року Парламентська асамблея Організації з безпеки і співробітництва в Європі проголосила, що даний референдум є «нелегітимним і незаконним актом, результати якого не мають жодної юридичної сили».

Водночас країни, які перебувають у політичному полі Росії, висловилися доволі лояльно. Зокрема Казахстан заявив, що кримський референдум був «вільним волевиявленням народу» та «з розумінням поставився» до подальшого фактичного включення Криму до складу РФ. А президент Вірменії констатував, що кримський референдум — зразок реалізації права народів на самовизначення.

Після «референдуму» події розвивалися просто блискавично. 17 березня на підставі Декларації про незалежність і результатів референдуму проголошена Республіка Крим як незалежна і суверенна держава, до складу якої увійшов Севастополь як місто з особливим статусом. Республіка Крим в особі свого вищого органу влади — Державної Ради Республіки Крим — звернулася до Російської Федерації з пропозицією про прийняття Республіки Крим до складу Російської Федерації як нового суб'єкта Російської Федерації зі статусом республіки. У той же день президент Росії підписав указ про визнання Республіки Крим як незалежної і суверенної держави. 18 березня підписаний договір про прийняття Криму і Севастополя до складу Росії.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: