У Крехові біля пам’ятного знаку на честь перемоги над татарами влаштували сміттєзвалище

Про це ІА Дивись.info  повідомив депутат Жовківської районної ради Ігор Муравський.

«Сьогодні в області починається місячник з благоустрою. У район прибула група швидкого реагування Дерекоінспекції, і ми їздили шукати стихійні сміттєзвалища», – розповів Ігор Муравський.

За його словами, велике стихійне сміттєзвалище виявили біля пам’ятника, встановлено на честь перемоги околишніх мешканців над турецько-татарськими загонами 1672 року.

«Проблема не тільки у смітті. Цей пам’ятний знак у такому жалюгідному стані, що будемо піднімати питання про його відновлення. Спробуємо залучати волонтерів, підприємців. Можливо, у майбутньому це стане ще одним туристичним  маршрутом, адже більшість туристів відвідують лише монастир і старий скельний монастир», – каже депутат.

Дані про зафіксовані стихійні сміттєзвалища спочатку передадуть у райдержадміністрацію. Потім будуть визначені зони відповідальності – сільська рада,районна, заповідник чи лісгосп.

«За результатами перевірку, будуть штрафувати чи сільських голів чи директорів лісгоспів, на території яких були знайдені сміттєзвалища. Ці штрафи, звісно, мізерні. Але водночас відповідальні особи повинні рекультивувати цю територію», – наголосив Муравський.

Довідка

Колона у Крехові була встановлена на місці смерті або могили татарського сановника. На цоколі колони колись був поміщеним напис, про який ми дізнаємось із записів Людовика Дзєдзіцкого : «Під час облоги Львова татарами в 1672 році розпустили татари свої загони спільно з Петром Дорошенком по прилеглій околиці. Пограбувавши Магерів, орда, що поверталася, розбила табір навпроти монастиря отців василіанів, в якого мурах ховалися люди різного походжання і достатку. З гармати, дотепер існуючої, кулею, що була вистрілена ченцем, вбила на тому місці 23 вересня 1672 року татарського вождя в наметі. В наслідок чого, ворог тікав. На пам'ятку цьому поставлений пам'ятник». Тепер текст в українською наступний: «Встановлено на честь перемоги околишніх мешканців над турецько-татарськими загонами біля Крехова у вересні 1672 року».

З інших історичних джерел дізнаємося, що серед оборонців монастиря були не лише ченці, а й козаки, яких Дорошенко таємно від союзників відправив до святині. У вересні 1672 року, під час війни Польщі з Туреччиною, козацьке військо гетьмана Петра Дорошенка разом з союзниками, турками і татарами, взяли в облогу Львів. Через кілька днів один з татарських загонів напав на Крехівський монастир і відчув запеклий опір його оборонців. Розуміючи, чим може обернутися прихід татар з турками, Дорошенко вирішив заздалегідь подбати про безпеку жителів та святинь Львівщини та розмістити козацькі оборонні пункти там, де це було можливо. У монастирі вже знаходився козацький загін під командуванням тоді ще молодого Івана Мазепи, якого відповідно до Чернігівського літопису Дорошенко потайки послав на оборону. Під час облоги монастиря один з його оборонців влучним гарматним пострілом вбив татарського воєначальника, племінника хана Селім Гірея. Налякані поганою прикметою, татари відступили. Дізнавшись про смерть племінника, хан наказав знову йти на Крехів. Петро Дорошенко, щоб не допустити знищення монастиря та виявлення, що серед його оборонців були козаки, і зберегти союз з ханом, передав Крехівським монахам ультимативного листа з вимогою заплатити викуп. Монахи виплатили його в сумі 4500 талерів (срібних монет) і отримали ханську розписку про сплату викупу. А на місці загибелі ханського родича, на честь успішної оборони монастиря, збудований пам’ятник у вигляді кам’яної триметрової колони на постаменті. Він знаходиться за 1,5 км на північ від монастиря, на краю лісу, при польовій дорозі.