#мененевзяли: чому новий «рух лузерів» набуває популярності

_95285876_p04wn9jg

Останні кілька днів користувачі мережі активно діляться своїми невдачами під час працевлаштування на роботу. Чому новий «рух лузерів» так швидко набуває популярності та яка користь від того, аби публічно розповісти про свої невдачі, дізнавалось ВВС.

Останні кілька днів користувачі мережі активно діляться своїми невдачами під час працевлаштування на роботу. Чому новий «рух лузерів» так швидко набуває популярності та яка користь від того, аби публічно розповісти про свої невдачі, дізнавалось ВВС.

Після семи інтерв'ю і чотирьох місяців очікування Адріано Дестро отримав погану новину: на роботу в корпорацію Facebook, про яку він так мріяв, його не взяли.

Але замість того, щоб мовчки переживати своє фіаско, він написав у мережі LinkedIn, що ця відмова стала найбільш блискучим провалом у його житті.

«Зазвичай ми ділимося своїми досягненнями і приховуємо поразки, - пише Адріано Дестро, 25-річний веб-аналітик і випускник бізнес-школи з Неаполю. - Життя складається не лише з успіхів, радше навпаки - з історій про те, як люди, зазнавши невдачі, повертаються до життя з більшою мотивацією і натхненням. Я пережив розчарування, але моє життя на цьому не спинилось».

Читайте також: #FreeKozlovskyу: у мережі набирає обертів флешмоб на підтримку полоненого вченого

Допис пана Дестро набрав близько 8,5 мільйонів переглядів. Він також отримав понад сотню приватних повідомлень зі словами підтримки і навіть пропозиціями роботи.

«Ми соромимось своїх невдач, але я вирішив повернути провальну ситуацію собі на користь», - додає він.

«Мене не взяли на Facebook» - це популярна байка серед випускників бізнес-шкіл», - зазначає Дж. Річард Шелл, професор юриспруденції і ділової етики з Вортонської Школи при Університеті Пенсільванії.

«Добре, якщо спільнота зустріне таке зізнання із розумінням. Автор повідомлення в такому разі відчує підтримку», - додає професор Шелл.

А якщо ні? «Тоді невдача може викликати почуття відчуження і пригнічення. У людини, яка зазнала поразку, часто виникає відчуття, що їй взагалі не щастить», - пояснює професор Шелл.

Публічне обговорення невдачі - питання неоднозначне. У деяких компаніях такі розповіді можуть взагалі похоронити вашу кар'єру, зазначають експерти.

Дослідження показують, що приниження від пережитого публічно провалу є однією з найсильніших емоцій, навіть у порівнянні з почуттям гніву чи радості. Невдача може завдати удару по самооцінці людини і змусити її засумніватися в своїх професійних здібностях, навіть коли це об'єктивно не обґрунтовано.

Хоч як би там не було, здається, що за межами прогресивного світу стартапів, невдачі на роботі сприймають негативно і зазвичай приховують.

Читайте також: Все, закінчився цей «совєцький» світ, – Забужко прокоментувала заборону в’їзду Самойловій

Публічне визнання невдач уже давно стало трендом в IT-корпораціях, але в решті світу не отримало великої підтримки.

У 2009-му у Сан-Франциско почала проводитися конференція Failcon, на якій засновники стартапів ділилися своїм досвідом професійних невдач, вчилися справлятися з ними і бути готовими до можливих провалів у майбутньому.

Оскільки тренд набув широкої популярності, з'явились й інші заходи, які допомагають впоратися з мінливістю успіху в IT-бізнесі. Такі події, як «Похорон стартапу» або «Розтин стартапу після смерті», тепер проводяться всюди.

У США і насамперед у технологічному світі Кремнієвої долини невдачі вітають. Тут прийнято зазнавати поразки «швидко» і «часто», а останнім часом поширюється мода навіть на «елегантний провал».

Але в решті світу ставлення до професійних невдач й досі консервативне.

А втім, негативний досвід дає безцінні уроки і вчить людей бути сильнішими і гнучкішими, зазначають прихильники нового руху.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: