Писар Мазепи та політичний емігрант: 5 фактів про автора першої української Конституції Пилипа Орлика

«Дивись.Info» пропонує декілька цікавих фактів із життя її головного упорядника – гетьмана Пилипа Орлика.

Литвин чеського походження

Майбутній гетьман України був представником білоруського шляхетського роду Орликів (чеського походження), що користалися білоруським гербом «Новина» та писалися литвинами (білорусами). Його батько служив у війську короля Речі Посполитої, загинув на 51-у році життя під час польсько-османської війни в битві під Хотином у грудні 1673 року.

Пилип Орлик народився 11 жовтня 1672 року у Косуті, Ошмянського повіту Віленського воєводства, що на території сучасної Білорусі.

Міг стати польським діячем

Батько Пилипа Орлика був католиком і служив польському королеві. Але його мати Ірина, яка була православною, вирішила хрестити сина за східнохристиянським обрядом. Таким чином, закінчивши Віленський єзуїтський колегіум, майбутній гетьман вступив до Києво-Могилянської колегії. Навчався відмінно, проявив талант ораторства і поезії, цікавився філософією і літературою, добре володів українською, польською, церковнослов'янською, болгарською, італійською та іншими мовами.

Протягом 1698—1700 років — служив консисторським писарем у канцелярії київського митрополита, потім у Полтавському полку, а згодом старшим військовим канцеляристом і реєнтом – заступником генерального писаря – головної військової канцелярії Війська Запорізького. Так почалася політична кар'єра Пилипа Орлика.

Перший політичний емігрант

Пилип Орлик був одним із соратників гетьмана Івана Мазепи. Тож після поразки шведсько-українських сил у битві при Полтаві, він разом із правителем України та майже 50 однодумцями мігрував до молдовського міста Бендери. Таким чином, Пилип Орлик був серед перших українців, які тікали із рідної землі за політичними мотивами, але продовжували державотворчу діяльність.

Конституція – варіант вирішення суперечностей із козаками

Намагаючись завоювати собі підтримку, у 1710 році Пилип Орлик склав «Договори і Постановлення прав і вольностей Війська Запорозького». Це був крок для вирішення суперечностей, що назріли між гетьманом і його підлеглими.

Таким чином, Пилип Орлик був одним із перших політиків у світі, який намагався оформити своєрідну угоду з іншими гілками влади. Тому його «Договори і Постановлення» часто називають першою у світі Конституцією. У будь-якому разі, цей документ як прототип суспільного договору брали за приклад наступні українські законотворці аж до моменту прийняття Конституції 1996 року.

Збройною акцією хотів повернутися до України

За підтримки Карла XII Пилип Орлик вступив у союз із кримськими татарами та Османською імперією, і 8 листопада 1710-го року остання, підтримуючи гетьмана Орлика, оголосила війну Московії.

Маючи за спиною підтримку шведів та турків, Пилип Орлик добре підготувався до походу, в який 12 лютого вирушив з Бендер, перейшовши кордон поблизу Рашкова. Він розсилав листи-універсали в яких закликав до повстання народу проти влади московського царя. Населення підтримало Орлика і один за одним міста Правобережжя переходили під владу гетьмана.

Проти полків Пилипа Орлика виступило військо під командуванням генерального осавула Григорія Бутовича, яке було розбите в бою під Лисянкою. Гетьмана підтримав повсталий український народ.

У березні 1711 року об'єднані війська під командуванням Пилипа Орлика підійшли до добре укріпленої Білої Церкви, де перебував московський гарнізон. Розпочалася облога міста, але жоден із штурмів не був успішним, бо гарнізон мав достатню кількість боєприпасів і сильну артилерію.

Підготував Михайло Драпак