МВФ – це пугало, яке змушує нашу владу працювати, – експерт

Довіра МВФ до України, видача кредитів – це лакмусовий папірець для міжнародних фінансових інституцій та інвесторів. Доки з нами співпрацює Міжнародний Валютний Фонд, доти з нами готові співпрацювати й інші, вважає громадський діяч, політик, засновник та президент Iнвестиційної Групи УНIВЕР Тарас Козак.

– Україна отримала черговий транш МВФ. Противники співпраці з Міжнародним валютним фондом апелюють до того, що Фонд ставить умову про підвищення пенсійного віку. Якою є об’єктивна картина? Що саме вимагає МВФ?

– Для МВФ найважливішим є не вік виходу громадян на пенсію, а щоб державні фінанси України були збалансовані. Адже якщо вони незбалансовані, якщо не вистачає коштів на всі необхідні видатки, то в такому разі Україна не зможе вийти на шлях розвитку і, відповідно, не поверне кошти МВФ, які він нам позичає. Для того, щоб зробити фінанси збалансованими, зокрема фінанси Пенсійного фонду, можна зробити декілька різних речей. Найпростіше, що спадає на думку, це просто зменшити кількість пенсіонерів шляхом підвищення пенсійного віку. Якщо зробити пенсійний вік 90 років, наприклад, то мало, хто доживе, і все буде добре з точки зору балансу пенсійного фонду. Але, зрозуміло, що це рішення буде негативно сприйняте суспільством тощо.

У Міжнародному Валютному Фонді теж це розуміють і входять в положення, так би мовити, нашої влади. Відповідно, разом шукають якісь шляхи, які би задовольнили мету, тобто збалансували пенсійний фонд, і з іншого боку, не викликали якогось соціального обурення. Значить, у меморандумі вказано декілька шляхів, якими це можна зробити, і влада на себе ці зобов’язання взяла.

– Про що саме йдеться?

– По-перше, це ліквідація пільг по достроковому виходу на пенсію. Середній українець виходить на пенсію в середньому в 54 роки,тобто не у 60 і в не 60 з чимось. Тому що є велика кількість категорій громадян, які мають право на достроковий вихід на пенсію, починаючи від поліцейських, прокурорів, суддів, депутатів, працівників шкідливих професій, наприклад, шахтарі чи металурги, навіть балерини, які не можуть працювати довше тощо. Крім того, є хворі, люди з професійними захворюваннями… Таким чином усі, хто працює, сплачує внески у Пенсійний фонд, а люди, які мають право дострокового виходу на пенсію, користуються нашими внесками, тому що вони сплачували менше, а отримувати виплати будуть довший час. А так не повинно бути. І в меморандумі передбачені відповідні механізми, як це можна подолати. Наступне – це збільшити ефективний пенсійний стаж. Тобто не весь той стаж, який записаний у трудовій книжці. Адже буває, що вважається, що людина працює, а зарплатню не отримує. Ефективним стажем буде вважатися той, протягом якого ви сплачували єдиний пенсійний внесок у пенсійний фонд. Якщо він сплачувався повністю, значить той місяць вважається ефективним, якщо він не сплачений чи частково сплачений, тобто менший за мінімальну суму, значить цей місяць не йде як ваш стаж. Відповідно, якісь такі жорсткі речі і, зрозуміло, збільшення цього стажу, попередньо, у чоловіків до 40 років і 35 – у жінок, дозволить теж збільшити середній вік виходу на пенсію. Не мінімальний, а саме середній. Є ще ціла низка подібних кроків, які можна зробити: накопичувальна система для шкідливих професій, ліквідація особливих умов виплат пенсій для певних категорій населення. Ми знаємо, що депутатам і суддям нараховується пенсія за спеціальною формулою. Наприклад, судді взагалі не отримують пенсію, вони передбачили для себе особливий випадок – довічні виплати. Тобто це не підлягає під розрахунок пенсій. Якщо по-простому, будемо отримувати стільки, скільки хочемо.

І все-таки є така річ, як вирівнювання пенсійного віку. Однак наш уряд завжди зможе це протрактувати таким чином, що малось на увазі щось інше – пільги зняти тощо. Тому я вважаю, що жорсткої вимоги підвищення пенсійного віку в меморандумі немає. Ніхто не зможе довести, що вона є. Тому люди, які посилаються на те, що МВФ вимагає підвищити пенсійний вік, є або популістами, або щось не те читали.

– Наскільки держава ефективно використовує кошти МВФ?

– Кошти МВФ йдуть виключно в золотовалютні резерви Національного банку Україну. Вони не використовуються ні на пенсії, ні на підвищення зарплати, ні на дороги, ні на школи, ні на лікарні, ні на що. Нацбанк ці кошти забирає собі, кладе на свої рахунки в західних банках. Їх перевіряють дуже ретельно міжнародні аудитори, їх перевіряє МВФ. На ці рахунки капають певні відсотки. Це єдина вимога МВФ, що ці кошти не будуть використовуватися на проїдання. Наші чиновники вміють чудово «освоювати» кошти і завжди знайдеться, куди гроші засунути, щоб потім не знайти. Тому ті кошти контролюються і вони використовуються, згідно з умовами цього кредитування.

– Чи може Україна обійтися без коштів МВФ?

– У різні часи по-різному. На початку 2015 року курс долара дуже стрибав. Готівковий доходив до 40 гривень, безготівка на міжбанківському ринку була 30 з копійками.  І в той момент, якщо б ми не отримали 11 березня 2015 року підтримку МВФ, я думаю, що було би дуже погано. Щиро кажучи, ми були би з великими проблемами, значно більшими, ніж сьогодні. Долар був би не 27, як сьогодні, а найімовірніше – 47. Дефолти, недостатньо кількості газу для опалення міст тощо.

До речі, ті кошти зокрема пішли і на купівлю російського газу. Орієнтуючись на МВФ, нам допомогли і Європейський банк, і Світовий банк, і Сполучені Штати Америки, і Єврокомісія. Тому без співпраці з МВФ 2014-2015 рр. нам було не обійтися. Що стосується сьогодні, то рішення МВФ вже грають не таку важливу роль. До траншу у нас були золотовалютні резерви на рівні понад 15 мільярдів доларів. З надходження ще одного мільярда стане понад 16. Погодьтеся, це не настільки важливо, але це важливо з точки зору двох факторів: МВФ вимагає робити реформи, і тиск МВФ – це єдиний важіль сьогодні для влади, щоб ці реформи можна було впровадити.

У Верховній Раді ухвалюються зі складних законів тільки ті, які вимагає МВФ, тому що приходить президент і грюкає кулаком, керівники фракції кажуть, що якщо ми це не приймемо, то будемо мати проблеми з МВФ. Тому МВФ – це таке пугало, яке змушує нашу владу рухатися і ухвалювати конче необхідні нам закони, але які є не дуже популярними серед депутатів і населення, бо вони їх не розуміє. І друге – те, що МВФ з нами працює, продовжує працювати і надає наступні кредити, на це орієнтується дуже велика кількість міжнародних і західних інституцій – інші банки, інвестори, міжнародні інвестори тощо, які теж надають допомогу Україні. Але в них є умова, якщо МВФ продовжує нас кредитувати, то вони з нами працюють. Якщо МВФ перестає працювати, то вони теж виходять з угод і стане гірше.

Оксана ДУДАР