Гід туриста: п'ять тематичних маршрутів зі Львова на вихідні

 

Водойми

Зачаровує та зцілює Джигуринський водоспад на Тернопільщині. Знаходиться він між селами Нирків і Нагіряни. Якщо їхати зі Львова, то це приблизно 225 кілометрів. Перше, що вражає - це червона порода скель. Саме від такого насиченого кольору землі, немов би на неї розлили томатний сік, пішла назва поселення Червоноград. Друге, це дві вежі - залишки старовинного замку XVІІ століття. Та найцікавіше попереду - Джигуринський водоспад. Сам водоспад вважається найбільшим рівнинним водоспадом в Україні.

Він заввишки 16 метрів. Важко повірити в те, що до його створення долучилися люди: татари під час облоги замку спрямували річку в інше русло. Минули часи - і тепер ми маємо можливість милуватися красою та приймати цілющі водні процедури. Джуринський водоспад сам по собі є каскадним, тому для екстремалів, любителів джакузі, експериментаторів є безліч можливостей: у верхніх частинах водоспаду вода сильніше масажує тіло, а нижче можна спокійно пірнути слідом за водою.

Для тих, що бажають покайфувати упродовж кількох днів, є можливість розбити на одній із галявин поблизу водоспаду намет. Проте під час вихідних у літній сезон - щосуботи й щонеділі - відпочинок може бути трохи не таким, як планували. У ці дні до Джуринського водоспаду з'їжджається стільки люду, як у спекотні дні до Тернопільського ставу. І хоч не хоч, а починаєш сумніватися у пропускній здатності водоспаду, оскільки до нього вишиковуються черги.

Проте це ще не всі чудеса, які є в цьому місці. Якщо не лінуватися і півгодини пройтися вздовж течії річки Джурин, то можна вийти на унікальне місце, де, в скелі є «печера відлюдника». Це своєрідний грот, над яким струменить невеликий, але дуже красивий водоспадик «Дівочі сльози».

Цей водоспад витікає із джерела, яке місцеві люди вважають святим і цілющим. Тут енергетика природи зовсім інша - заспокійлива й тиха.

На жаль, прямого рейсу зі Львова до села немає. Тому їхати спочатку треба до Тернополя, звідти до районного центру Заліщики, а вже потім безпосередньо до села Нирків. Тому зручніше буде добиратися до водоспаду на власному авто.

На території Закарпаття розташоване одне з найпривабливіших озер України - найглибше високогірне озеро Синевир.

Розташоване воно на висоті 989 метрів над рівнем моря.

Існує легенда, згідно якою мальовниче озеро утворилося від потоку сліз графської доньки Синь, на місце, де її коханого, простого верховинського пастуха Вира, було вбито камінною глибою за наказом підступного графа.

Насправді ж Синевирське озеро утворилося у післяльодовиковий період, близько 10 тисяч років тому внаслідок перекриття річкової долини зсувами.

Середня площа водного плеса становить 4-5 га, глибина озера – в середньому 8-10 м. Проте, місцями найбільші глибини Синевиру сягають 19-22 м. Це навіть більше, аніж в Азовському морі, найглибше місце якого – 14 м.

На Синевир приїжджають святкувати багато весіль із різних куточків Карпат. Вважається, якщо молоді люди познайомилися та покохали один одного біля цього озера, то на них чекає справжнє кохання.

Недалеко від Синевирського озера, на Чорній річці, можна відвідати унікальний, єдиний у Європі Музей лісу і сплаву. Тут можна Тут можна ознайомитися зі старовинним знаряддям праці лісорубів, побачити різні побутові та житлові споруди, пройтися по греблі, милуючись чудовими краєвидами, дихаючи цілющими пахощами свіжого повітря.

Аби дістатися до озера, треба потягом їхати на станцію «Воловець». Далі слід їхати рейсовим автобусом до Міжгір’я і с. Синевирська Поляна (відстань від Воловця – 90 км) або на таксі прямо до озера.

Ще одним привабливим для туристів об'єктом на Закарпатті є водоспад Шипіт. 

За 10 км від залізничної станції Воловець Міжгірського р-ну на річці Пилипець, біля підніжжя гір Великий Верх (1599 м) та Гимба (1497м) численними мальовничими каскадами спадає вниз 14-метровий водоспад Шипіт. Наразі, щоб доїхати до водоспаду, потрібно добряче понервувати. Дороги як з боку Волівця, так і з боку Міжгір’я дуже пошкоджені. Іноді проїхати можна лише по узбіччю.

До самого водоспаду можна пройти лише через спеціальну прохідну, заплативши гроші. «Дорослий» квиток коштує 15 гривень, а «дитячий» (до 16 років) – 10 гривень. «Шипіт» походить від слова «шепіт», тому що навіть здалеку чути відголос спадаючої води, який нагадує шепотіння.

О 7:10 від залізничного вокзалу Львова відправляється електричка Львів – Мукачеве. На ній треба доїхати до станції Воловець. А звідти вже рейсовим автобусом можна дістатися до села Пилипець. Назад можна поїхати о 17:41 тією ж електричкою.

Якщо добиратися власним авто, то треба рухатися трасами E471/Е 471/М06. Дорога триватиме приблизно 3 години.

Фортеці

Усім любителям мандрівок відомі найпопулярніші замки, так звана «Золота підкова» Львівщини: у Підгірцях, Золочеві та Олесько. Всі ці три замки можна відвідати за один день, адже вони компактно розташовані вздовж траси Київ-Чоп.  Втім, маючи в запасі три дні вихідних, можна замислитись і про більш віддалену мандрівку.

Для любителів споруд фортифікаційного типу на Західній Україні є чимало цікавого. Одним із найвідоміших та масштабних об’єктів є форт у Тараканові. Споруда приваблює туристів своїми підземеллями та історією, його навіть називають Українським Фортом Байяр.

Тараканівський форт (або Дубенський форт) — архітектурна пам'ятка 19 століття. Розташована неподалік від села Тараканів Дубенського району Рівненської області, в мальовничій місцевості над рікою Іквою. Він має форму ромба зі сторонами до 240 метрів. Ззовні він оточений глибоким ровом із земляними валами, укріпленими потужними стінами. В центральній частині форту зведена двоповерхова казарма, до якої ведуть чотири підземні ходи, прокладені під другим земляним валом. Там розташовувались житлові, складські та господарські приміщення для артилерійської роти та штаб коменданта форту. Периметр форту складений зі 105 так званих безпечних казематі, а щоб до них потрапити, треба було подолати подвійну лінію оборонних рубежів.

Свого часу Тараканівський форт мав численний гарнізон (у казематах форту могло розміщатися 800 осіб) та був добре озброєний (оснащений далекобійними гарматами великого калібру).

Як дістатись: Автомобілем дістатись форту найпростіше – неподалік від Тараканова проходить траса Київ — Чоп (автошлях М06). Відстань від Львова до Тараканова становить близько 160 км.

Автобусом можна зі Львова спочатку дістатись до міста Дубно (Рівненська область), а далі пересісти на приміський автобус до Тараканова (автобуси курсують з самого ранку до 18 години вечора).

У триденну мандрівку замками в північно-східному напрямку від Львова варто обов’язково також включити і Дубенський замок. Тим більше, що він знаходиться неподалік від форту в Тараканові.

Дубенський замок був побудований Костянтином Острозьким в 1492 році. Ця споруда також є фортецею, і вперше на цьому місці була збудована ще у Х столітті. Протягом віків замок неодноразово перебудовували, тож зараз він зберігся у стилі пізнього ренесансу. Підходи до фортеці були відмежовані кількова рівчаками, а також кількома рядами мурів. Під замком були прокладені широкі кам'яні підземні ходи-тайники, куди під час ворожих нападів ховалися місцеві жителі зі своїм майном. Тут зберігалися запаси провізії для оборонців під час облоги.

На території замку розташовані два палаци: з південного боку — палац князів Острозьких, а навпроти нього, з північного боку — палац князів Любомирських.

Дістатись зі Львова так само, як до Тараканова, можна автобусом чи автомобілем. Також до Дубно курсує кілька електричок (зокрема Львів-Рівне), час у дорозі від Львова – близько 3 годин.

На зворотному шляху з Рівненщини варто також заїхати на Волинь: у відомий Луцький замок.

Відстань від Дубно до Луцька – 55 км, між містами регулярно курсують автобуси (час у дорозі – приблизно година). Зі Львова до Луцька – 150 км, тобто приблизно 2,5 години у дорозі автомобілем.

Луцький замок, відомий ще за назвою Замок Любарта – один із найвідоміших в Україні, це один з найбільших, найдавніших і найкраще збережених у країні замків. Будівництво Верхнього замку розпочалося у 1350-ті роки і в основному було завершене у 1430-ті. Цей замок виконував оборонну функцію, висота стін близько 12 м над валом. Замок Любарта являє собою у плані рівносторонній трикутник із випнутими сторонами і відстанями між вершинами (вежами) 100 м.

 

Гори

На берегах річки Опір розмістився районний центр, де тамтешні гори насичують повітря фітонцидами, що знищують бактерії. Тут і прогулянка Національним природним парком «Сколівські Бескиди», і сходження на гору Парашка.

Так само, як і у всіх карпатських поселеннях, тут можна знайти житло і в приватному секторі, і зняти номер в готелі за цілком доступними цінами.

Будиночок в приватному секторі обійдеться від 60 до 200 грн (без харчування) і від 300 грн – двомісний номер в готелі (харчування окремо в ресторані – приблизно 100 грн на день за одну особу). Екскурсії – безкоштовно: прогулянки лісом, до водоспаду, на збір ягід. Багато готелів обладнані сауною, римською лазнею, мангалом та іншими зручностями.

Доїхати в Сколе можна поїздами, що курсують у напрямку Київ-Львів-Ужгород, електричками Львів-Мукачево, або маршруткою Львів-Сколе.

На північних схилах Карпат знаходиться курорт Ворохта. Дістатися до Ворохти можна потягом Львів-Рахів або маршруткою Івано-Франківськ-Ворохта.

Загальнодоступна можливість виходу в похід та безпека огляду більшості маршрутів триває з 15 квітня по 15 листопада, але залежно від наявності снігового покриву ці терміни можуть несуттєво змінюватися.

1-денні маршрути

«Похід на г. Говерла (2 061 м)» – підйом на найвищу вершину України можливий двома маршрутами: синім та зеленим. Відстань самого підйому 4,1 та 4,5 км відповідно, довший (зелений) маршрут більш пологий. Натомість із короткого маршруту буде  видно багатокаскаднний водоспад «Прут».

Тривалість – 7-8 год.

Рівень складності - середній.

Вартість - від 120 грн./особа.

Додаткові витрати: рекреаційний збір  (20 грн.- дорослий, 10 грн. - дитячий).

«Похід на г. Хом’як (1 542 м)»

– підйом на гірське пасмо «Горгани», відбувається через ліс і далі вже по суцільним кам’яним галявинам. Хом’як повністю вкритий ними. Незабутні враження і неповторні краєвиди.

Тривалість – 5,5 год.

Рівень складності - середній.

Вартість - від 120 грн./особа.

Додаткові витрати: за бажанням гостей – організація виїзного пікніка на природі (ціна за домовленістю від вибору меню)

«Похід на г. Піп Іван (2 028 м)» - надзвичайно цікавий маршрут, який потребує доброї фізичної форми, щоб встигнути за день. На маршруті: р. Чорний Черемош; с. Дземброня; озеро Марічейка, полонина «Під Смотричем»; Вухатий камінь; Дзембронські або Смотрицькі водоспади та сама легенда Карпат – руїни обсерваторії на г. Піп Іван.

Тривалість – 15 год. (з 6.00 до 21.00)

Рівень складності - складний.

Вартість - від 250 грн./особа.

Додаткові витрати: оренда туристичного спорядження (50-100 грн/особу); є можливість купити справжній високогірний сир та бринзу  (від 80 грн./кг.)

«Озеро Несамовите»- гарний варіант походу для сімей з дітьми. Найвисокогірніше озеро України (влітку можна купатися), на яке можливий вихід через водоспад Прут або через підніжжя Чорногірського хребта. Перший складніший, другий пологий.

Тривалість – 8-9 год.

Рівень складності - середній.

Вартість - від 150 грн./особа.

Додаткові витрати: рекреаційний збір (20 грн.- дорослий, 10 грн. - дитячий); прокат туристичного спорядження (50 грн/особа).

«Похід на гору Магуру»

 чудовий варіант прогулятись горами в околиці Ворохти і отримати масу задоволення. На маршруті: панорама Ворохти; дві кам’яні галявини; стара полонина «Під Магорою».

Тривалість –  5 год.

Рівень складності - легкий.

Вартість - від 80 грн./особа.

Додаткові витрати: прокат туристичного спорядження (прокат трекінгових палець).

Історичні міста

Ще однією туристичною принадою може стати місто, яке розкинулось за 10 кілометрів біля Львова. Потрапити тули можна напряму зі Львова на маршрутному таксі. Дорога займає близько 40 хвилин. Пам'яток у Жовкві зовсім не так багато, але вони всі достойні уваги. Зосереджені вони всі у центрі міста на площі Вічева.

Площа Вічева радує око своїми картинними будиночками, у яких закарбована історія. З цієї площі можна побачити і гору Гарай, що тягнеться до самої Польщі.

Вартий уваги і стовп кари на центральній площі. Багато століть назад цей стовп був символом кари за злочини: до нього прив'язували злодіїв і п'яниць. Найтяжчими вважалися крадіжка коней, підпали, вбивства. Тоді злочинцеві у стовпа прилюдно відрубували голову. Коли в місті проводилася заміна бруківки, робочі виявили це місце. Стовп відновлювати не стали, але в пам'ять виклали це місце білим каменем.

Жовква або як її називають «Львів в мініатюрі» - чудове невелике місто, в якому варто неодмінно побувати, щоб відчути колорит історії і, посидівши на центральній площі за чашкою ароматної кави, відволіктися від повсякденної суєти.

У старовинній церкві Різдва Пресвятої Богородиці в місті Самбір в спеціальному саркофазі знаходяться частки мощів Святого Валентина. Спочатку він був похований на кладовищі Прісцилла біля Риму. У Самбір його останки були урочисто передані 13 травня 1759. Про автентичності мощів Святого Валентина свідчать церковні документи за підписом Папи Римського. До мощів приїжджають прочани з усієї України - просити у Св. Валентина кохання. Найбільше їх, звичайно ж, 14 лютого, а зараз можна доторкнутися до реліквії без зайвих свідків і натовпу.

Цікаво подивитися і сам Самбір - старовинне галицьке містечко, батьківщина гетьмана Петра Сагайдачного.

Активні мандрівники матимуть змогу поринути в дивовижну атмосферу Середньовіччя - Стільське городище.  Городище білих хорватів складається зі скель, печер, жертовників та підземних лабіринтів.

 Розташоване воно вздовж східних околиць сіл Стільсько і Дуброва Миколаївського району Львівської області. Орієнтовний час розквіту — IX—X століття. Опісля занепало внаслідок воєнних дій.

Заповідники

Для любителів зеленого туризму західні регіони України багаті заповідними перлинами. Тож для триденної мандрівки існує чимало варіантів. Один із відомих заповідників знаходиться у Миколаївському районі, поблизу села Верин. Йдеться про «Стариці Дністра».

«Стариці Дністра» - заказник загальнодержавного значення, площа 70 га. Заповідник складається з численних заболочених стариць, незамерзаючих джерел, заплавних лісів і луків. З часом на цій території утворювалася все більша частина суші, на якій стали розмножуватися рідкісні види тварин і почала розростатися незвичайна рослинність: наприклад, щовесни тут розквітають дикі тюльпани. Багатий тваринний світ заказника: ондатра, кутора велика, чернь чубата, інші водоплавні та водоболотні птахи. Трапляється лелека чорний, шуліка рудий, скопа, занесені до Червоної книги України. Є місцем відпочинку перелітних птахів під час міграцій.

Як доїхати: заповідник «Стариці Дністра» розташований поблизу села Верин Миколаївського району Львівської області. До Верина зі Львова можна доїхати маршруткою, яка їде в бік Нового Роздолу.

Далі можна вирушити на «Сколівські Бескиди», адже від Верина до парку «Сколівські Бескиди», який охоплює Сколівський, Турківський та Дрогобицькі райони Львівщини. Парк розміщений у басейнах річок Стрий та Опір. Його загальна площа – 35261 га.

На території парку збереглися вікові чисті букові ліси природного походження, еталонні смерекові і ялицеві ліси. Вік деяких дерев сягає 100 і більше років.  Тут водяться олень благородний, козуля, кабан дикий, заєць-русак, білка, лисиця звичайна, куниці лісова і кам’яна, вовк, ведмідь бурий, з рідкісних видів – борсук, кутора мала, полівка мала водяна, горностай, кіт лісовий, рись звичайна, нічниця довговуха, нічниця Наттетера, підковоніс малий. Загалом на території парку охороняються 11 видів тварин, занесених до Європейського червоного списку та 30 видів, занесених до Червоної книги України.

Як дістатись: від села Верин до різних мех парку «Сколівські Бескиди» від 65 до 75 км. Автомобілем можна дістатися приблизко на годину автошляхом Т 1419/Т1419 у напрямку E471/М06. Автобусом можна дістатись за маршрутом Львів – Сколе, адже автобуси їздять через Розвадів (неподалік с. Верин), а також Миколаїв. Також через Миколаїв і Розвадів курсує автобус Львів – Східниця, який довезе до парку з західного боку.

На зворотному шляху варто заїхати у заповідник «Розточчя».

«Розточчя» — природний заповідник у Яворівському районі Львівської області. Загальна площа заповідника - 2 084,5 га. Сучасний рельєф Розточчя горбистий. Абсолютна висота окремих пагорбів становить 380–390 м, найбільша — 395 м (Середній Горб). Територія заповідника представлена трьома грядовими підвищеннями. По її межах протікають річки Верещиця та її притока Ставчанка, на яких розташований каскад штучних водоймищ (ставів), найбільшим з яких є Янівський став площею 207 га (біля смт Івано-Франкове). По крайньому південно-східному відрізку вододільної лінії гряди Розточчя проходить Головний європейський вододіл, який на цій ділянці розмежовує басейни Балтійського (Вісла) та Чорного (Дністер) морів.

У заповіднику зареєстровано 43 види ссавців, 169 — птахів, 17 — земноводних і плазунів, 16 — риб. До Червоної книги України занесено 17 видів тварин. Серед ссавців поширені сарна європейська, заєць сірий, кабан дикий, лисиця, куниця лісова, тхір темний, ласка, горностай, іноді трапляються олені — благородний і плямистий, лось, вовк.

Окрім заповідника в містечку Івано-Франкове діє музей природи Розточчя. В експозиції представлені експонати флори та фауни української частини Розточчя. На особливу увагу заслуговує колекція ентомолога Р. Філика (метелики та жуки).

Проїзд: від Сколе до Івано-Франкового майже 130 км, однак їхати, скоріше за все, доведеться через Львів. Від Львова до Розточчя можна дістатися через селище Івано-Франкове, що розташоване за 22 км від обласного центру.