У яких сферах найбільше зростає заборгованість по виплаті зарплати

Ця негативна тенденція зростання заборгованості із зарплати на економічно активних підприємствах продовжується вже майже півроку – сума боргу підприємств перед працівниками поступово зростає щомісяця починаючи із лютого цього року.

Українські підприємства все ще переживають наслідки економічної кризи, яка протягом останніх трьох років спричинила зниження рівня життя людей, а відповідно – зменшення платоспроможного попиту.

Вже другий рік поспіль Інститут економічних досліджень та політичних консультацій проводить опитування представників українського малого та середнього бізнесу в рамках Програми USAID ЛЕВ, де ми в тому числі запитуємо про те, які перешкоди стримують розвиток підприємств.

І на що ми звернули увагу цього року – це те, що економічні причини стали більш відчутними для бізнесу.

Минулого року основною перешкодою для бізнесу була політична нестабільність у державі, а ринкові та економічні проблеми йшли на другому місці.

Цього ж року ці дві основні перешкоди помінялися місцями. На чільне місце виходить економіка: недостатня кількість замовлень та низький попит. Політична нестабільність на другому місці.

Якщо подивитися детальніше на інформацію про заборгованість із заробітної плати, яку надає Держстат, то можна побачити, що галузі, на яких ця заборгованість за останні місяці найбільше зросла у вимірі відсотків, – це хімічна промисловість, водопостачання, виробництво електричного устаткування, сільське господарство, транспорт, операції з нерухомим майном та охорона здоров’я.

Це переважно ті галузі, де працюють великі підприємства або підприємства у державній чи комунальній власності.

Такий бізнес важче пристосовується до мінливих зовнішніх умов, ніж, наприклад, малі та середні підприємства, які мають більше гнучкості та незалежності у прийнятті рішень щодо своєї поведінки на ринку.

Хоча малі та середні підприємства також постраждали від економічної кризи, цього року вони вже висловлюють помітно більший діловий оптимізм, як показує наше опитування.

Зокрема, малі та середні підприємства висловили очікування, що протягом найближчих місяців фінансово-економічна ситуація їхнього бізнесу покращиться, а протягом наступних двох років вони переважно сподіваються розширити обсяги діяльності.

До того ж, значна частина заборгованості із заробітної плати припадає на східну Україну, де війна зашкодила діяльності підприємств, зруйнувала виробничі зв’язки між ними та знизила рівень доходів громадян.

Разом з тим, згідно з даними Держстату, реальна заробітна плата в Україні збільшилася на 20,4% в травні 2017 року порівняно з травнем 2016 року.

Це зростання також було насамперед зафіксоване у таких сферах, як державне управління, оборона, сільське господарство та освіта, що дозволяє припустити, що державний сектор підняв зарплати працівникам, щоб підтягнути їх ближче до рівня у приватному секторі.

Подальший розвиток ситуації із розміром зарплати та заборгованістю щодо неї буде залежати як від бізнесу, так і від держави.

Викликом для бізнесу найближчим часом стане утримання та найм на роботу кваліфікованої робочої сили.

В умовах коли підприємства не можуть забезпечити працівникам відповідної зарплати, а професійно-технічні заклади – відповідної освіти, на Україну може чекати подальший відтік цінних кадрів закордон та втрата кваліфікації потенційних працівників через відсутність практики.

А з боку держави потрібно надати можливості для розвитку бізнесу та роботи у справедливих і сприятливих умовах.

Це означає подальші кроки з дерегуляції, реформу податкової служби, спрощення податкового адміністрування та адмінпослуг, зменшення обмежень у сферах валютного та цінового регулювання.

Бізнес – як малий, так і великий – хоче більшої передбачуваності від державної політики, мінімізації можливостей для зловживань і корупції, більшої довіри з боку держави до підприємця.

Це полегшить діяльність українських підприємств і в тому числі підвищить їхні шанси на те, щоб залишатися економічно активними, збільшувати свою активність та підвищувати зарплату працівників.

Ірина Федець, старша наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, експертка Програми USAID "Лідерство в економічному врядуванні (ЛЕВ)" .

Матеріал наданий у межах партнерства з проектом VoxConnector.