Україна-НАТО: особливості раціону

IMG_4781

21 вид сиру, 27 видів риби і морепродуктів – так виглядає раціон інструкторів НАТО на Яворівському полігоні. Усього у списку – 615 позицій. Натомість набір продуктів українського солдата містить аж... 30 позицій.

Відчути різницю у харчуванні сьогодні можуть ті, хто бере участь у міжнародних навчаннях, а також українські інструктори.

Продукти перевіряє військовий кухар з Канади

Інструктори з США, Канади, Великобританії, Данії, Польщі, Литви – нині звичне явище. Центр, де вони базуються на Яворівському полігоні, відрізняється від інших, починаючи від біотуалетів та сміттєвих баків, закінчуючи різномаїттям спортивних майданчиків та кухнею.

На сьогодні харчування одного солдата, наприклад, канадської армії обходить у 425 гривень на день, українського – до 80-ти. Платить за їжу уряд Канади, а також покриває різницю, щоб так само під час навчань могли харчуватися і українські бійці. Відповідає за закупівлю продуктів Національна академія сухопутних військ.

«У Канадських збройних силах система харчування побудована наступним чином – у гарнізоні і в польових умовах. У гарнізоні вона така, як тут. Солдати, які живуть на базах, харчуються у таких же їдальнях – сніданок, обід, вечеря. Нема окремого харчування для солдат і офіцерів – усі їдять разом», – розповідає капітан Майкл Лабрек.

Майкл Лабрек – капітан армії Канади.

Однак офіцер зауважує, що сухпайок, яким доводиться харчуватися у польових умовах, суттєво відрізняється від українського.

«Їжу закуповує українська сторона, а кошти виділяє Канада. Є канадський військовий кухар, який працює на кухні, перевіряє якість продуктів, що надходять сюди. Але ми довіряємо нашим українським партнерам щодо якості їжі, котра постачається на кухню», – продовжує капітан.

Майкл Лабрек додає, що з українських страв дуже любить борщ, а також українські соління.

«Соління, які куштував тут, були найкращі з тих, які куштував у своєму житті. В Канаді таких не знайдеш. Ми дуже здивовані їдальнею, багато світла. Можемо разом сісти і їсти з українцями, спілкуватися. Відчуваю, що персонал, який працює на кухні, дуже старається і їжа виходить дуже якісна і смачна», – додав Майкл.

Українські інструктори

Їдальня працює за звичним принципом – підноси, столові прибори, лотки зі стравами, на роздачі гарячих страв працюють офіціанти, стіл з соками, газованими напоями, великий термос з кавою, холодильник з десертами. Різниця зі звичайною армійською їдальнею – в асортименті, де переважає суп і перловка з ріденькою підливою. А тут – фрукти, овочі, кілька видів салатів, крем-супи, кілька видів соусів, стейки, червона риба.

Вражає і кухня, обладнана за останнім словом техніки. Сучасні жарові шафи – це такі собі промислові мультиварки, куди ввечері закладають продукти, виставляють програми, а зранку – «вуаля» і сніданок готовий. Завдяки можливості підтримувати сталу температуру їжа довго залишається свіжою.

«Щодня у нас нове меню і протягом тижня воно не повторюється. Сьогодні у нас печена картопля, рис з овочами, червона риба і стейк з соусом, салати різні, овочі, фрукти, випічка, чебуреки. Перелік страв дуже великий. Готуємо і піцу, і лазанью, і тако, і навіть хот-доги», – розповідає шеф-кухар Руслана Гутник.

Шеф-кухар Руслана Гутник

Українські кухарі обмінюються досвідом із своїми колегами, діляться секретами приготування національних страв. Шеф-кухар зізнається, що найбільше її здивували бісквіти з м’ясним соусом, якими люблять снідати інструктори НАТО.

Робочий день на кухні розпочинається о 4.30, закінчується о 21. Працюють позмінно. На одній зміні – до 45 людей.

Як нагодувати бійця на 80 гривень

Сьогодні така кухня, тим паче в українській армії – явище, швидше, унікальне.

Раціон українського бійця виглядає так:

«Раціон українського солдата і раціон солдата армії країн НАТО відрізняється радикально. Середня вартість денного харчування українського солдата – до 80 гривень. Вибір страв є. Але таких найменувань, як фрукти, молочні вироби, широкий асортимент м’ясокопченості, свіжих овочі – у цьому списку немає», – розповідає підполковник Олександр Мельничук, заступник начальника тилу Національної академії сухопутних військ.

Щоправда, у квітні був затверджений новий каталог продуктів харчування, який вже з цього року почнуться впроваджувати в життя. У ньому є вже фрукти, ягоди, горіхи, соки, енергетики, йогурти, різні види м’яса, риби тощо. Втім, до стандартів НАТО цьому переліку ще як рачки до Києва.

«У новому каталозі близько тисячі найменувань. Цього року нова система харчування має бути запроваджена, зокрема і в нашій академії. Приблизно у липні-серпні ми повинні перейти на харчування за каталогом. За усі Збройні Сили не можу сказати, бо питання рухається не такими швидкими темпами, як би хотілося. Для реформи потрібні роки», – каже підполковник Мельничук.

А що з тендерами?...

Незважаючи на нові технології на кухні, нові каталоги і відмінне харчування, не обійшлося без ложки дьогтю у діжці з медом. Напередодні у ЗМІ з’явилися публікації про підозрілі тендери, замовником яких була Національна академія сухопутних військ. Йдеться про закупівлю риби і м’яса. Один тендер на 3,8 млн грн., інший – на 3,9 млн. Пікантність ситуації не у продуктах чи коштах, а в тому, що переможцями стали ФОПи без підприємницької історії. 21-річна дівчина, яка зареєструвала ФОП через 8 днів після оголошення тендеру академією і 23-річний хлопець, котрий став підприємцем за 8 днів до оголошення тендеру.

«Відбулися торги, перевірили документи, підстав для відхилення пропозиції не було. Якщо б ми відхилили пропозицію, подається скарга в Антимонопольний комітет, де розглядається 2-3 тижні, а ми тим часом паралізовані. Як нам пояснити своїм американським партнерам, що не можемо купити рибу, бо в нас є законодавчі проблеми. Адже це вони фінансують і себе, і нашого солдата. Ми розуміємо, що червона риба – це розкіш, бо наш пересічний громадянин не може її купити. Вартість тендеру 3,8 млн, але це не є поставкою одного дня. Одночасно постачається 50-60 кг. Адже ми не можемо прийняти таку велику партію. Оплачуємо. Йде оборот продуктів і коштів. І так з усіма продуктами», – коментує підполковник Мельничук.

Підтверджує, що не було застережень до переможців торгів і підполковник Любомир Цвик, секретар тендерного комітету Нацакадемії.

Підполковник Любомир Цвик

«Наше законодавство таке, що у тендерного комітету не було жодних застережень. Ні вік підприємця, ні те, що він зареєструвався за день до оголошення тендеру, не передбачено в законодавстві. Ми застраховуємо свої тендери: якщо до нас прийде недобросовісний постачальник, він ризикує своїми коштами. Якщо тендер на 3 мільйони, він дає нам банківську гарантію. Якщо він відмовляється чи не може виконати свої зобов’язання, ми отримуємо цю банківську гарантію. Цим ми застраховуємо себе від недобросовісних учасників», – каже підполковник Цвик.

Він додав, що на сьогоднішній день Нацакадемія сухопутних військ оголосили вже 53 тендери. «Щоб дати можливість різним учасникам брати участь у торгах. Ми свідомо робимо тендери на 3-4 мільйони», – додав секретар тендерного комітету.

Додамо, що торік теж не обійшлося без скандалів з тендерами. Журналісти Zaxid.net помітили, що більшість переможців торгів були пов’язані між собою родинними зв’язками і партнерськими. А у тих, хто не мав відкритих зв’язків, виявився той самий номер телефону, що й і в інших учасників тендерів, чиї зв’язки були очевидні.

Нинішнього року і учасниками, і переможцями багатьох тендерів знову є ті ж підприємці. Наприклад, Ірина Васильців у червні виграла тендер вартістю майже 2 мільйони на постачання оброблених овочів та фруктів. Змагалася з нею за тендер Леся Запорожченко, котра торік, як виявили журналісти, у віснику закупівель вказувала той самий номер телефону, що й Ірина Васильців.  Інших учасників у торгах не було.

Такі збіги підполковник Цвик пояснює тим, що українське законодавство не передбачає досліджень родинних зв’язків між учасниками торгів.

«Річ у тому, наше законодавство не передбачає, що тендерний комітет має досліджувати родинні зв’язки, хто ходить і на які тендери. Вони подають відповідні документи для участі в тендері, і якщо вони відповідають вимогам законодавства, то жодних перешкод нема. Ми спеціально оголошуємо всі торги за процедурою відкритих торгів. Просто інші учасники не приходять. Якщо інша група не приходить і не готова ризикувати своїми коштами – це теж про щось свідчить», – каже секретар тендерного комітету.

Майже на 100% переможцями всіх тендерів, оголошених Нацакадемією, є ФОПи. Декілька разів брало у торгах участь ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна», та щоразу програвало навіть тоді, коли пропонувало найнижчу ціну. Основна причина – проблеми з документацією.

Наприклад, у квітні, запропонувавши найнижчу ціну на молоко, ТОВ відмовили. «Не надано копію наказу про призначення та вступ в посаду, що підтверджує повноваження посадової особи; не надано жодних документів, які би підтверджували якість товару…» – зазначено відмові.

Відхили пропозицію ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна» на постачання оливкової олії. Причина схожі: «відсутня копія паспорту та ідентифікаційного коду уповноваженої особи; не подані документи стосовно санітарно-епідеміологічної обробки автомобіля».

«Вони приходили декілька разів до нас. Я вже безпосередньо спілкувався з їхніми представниками. На жаль, вони щоразу не можуть добре спрацювати з документами. Є певні вимоги законодавства, які документи вони зобов’язані надати. Я вже особисто з ними спілкувався, вказував їм на недоліки. Ми самі зацікавлені  у співпраці з ними. Знаємо якість їхніх продукції. Можливо, довірили виконання тендерної документації не зовсім досвідченому працівникові. Важко сказати», – каже підполковник Любомир Цвик.

З подібних причин було відмовлено ТОВ «Сандора» та ТОВ «Галиція-Трейд», які хотіли постачати соки. Переможцем торгів знову став ФОП.

Оксана ДУДАР

Фото Микити ПЕЧЕНИКА

 

 

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: