На Львівщині пацієнтка за півроку викликала «швидку» 127 разів

Про це сьогодні, 12 липня, під час прес-конференції розповіла директор департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Ірина Микичак, передає ІА Дивись.info.

«Законом затверджений норматив доїзду до пацієнта у містах – до 10 хвилин, у сільській місцевості – до 20 хвилин. На жаль, у Львівській області й загалом в Україні не вдається забезпечити такий доїзд у силу багатьох причин – стан доріг, освітлення, нумерації будинків, технічного стану автомобілів швидкої медичної допомоги, забезпечення кадрами, лояльності і толерантності мешканців області, до яких їде бригада «швидкої», культури поведінки водіїв на дорогах, погодних умов», – пояснила директор департаменту.

За статистикою «швидка» у Львові приїжджає на екстрені виклики вчасно, у межах 10 хвилин у 72% випадків. По Україні цей показник становить 81%.

«Причина, чому у Львові нижчий від загальноукраїнського показник, – недостатня кількість бригад, особливості транспортної ситуації у місті – величезна кількість корків, вузькі вулиці. Згідно постанови Кабміну, виклики розділяють на екстрені і неекстрені. Так от 10 хвилин – це доїзд на екстрені виклики. На неекстрені виклики диспетчер скеровує бригаду протягом години з моменту отримання виклику і скеровує ту бригаду, яка вільна від виконання екстрених викликів. До 70% від усіх викликів у Львові становлять неекстрені випадки. Але пацієнти очікують, що «швидка» приїде за 10 хвилин», – пояснив в.о.  головного лікаря міської станції швидкої допомоги Львівського обласного центру екстреної допомоги та медицини катастроф Володимир Козій.

За його словами, великою проблемою є так звані непрофільні виклики.

«Це коли пацієнт абсолютно спокійно може звернутися в поліклініку. Люди зловживають викликами «швидкої», бо є величезна зручність. Я сиджу в хаті, до мене приїде лікар та ще й привезе медикаменти. Коли людина порізала пальчик і викликає швидку допомогу – це надто дороге задоволення для платників податків - їде бригада із трьох медиків і везе людині бинт. Бо все, чого вона потребує, накласти пов’язку, і звернутися в травмпункт. У нас є пацієнтка, яка за півроку викликала 127 разів швидку допомогу», – розповів Володимир Козій.

За його словами, проблема в тому, що в законодавстві нечітко прописані випадки, коли треба викликати швидку.

«Законодавство це трактує так – це ті виклики, які супроводжуються невідкладним станом людини. Це стан, який виник в результаті раптового захворювання чи травми - це загроза життю чи негативними  наслідками для здоров’я, тобто це доволі розмите трактування. Треба сформувати чіткий і вичерпний перелік показів, по яких можна викликати «швидку», - вважає Володимир Козій.

Як пояснили медики, екстрені виклики, це ті, що супроводжуються невідкладним станом людини, коли є загроза її життю та здоров’ю. Для прикладу, інфаркт, інсульт, важкі травми, які супроводжуються порушенням функцій ходьби, життєвих функцій, порушенням дихання, втрата свідомості, отруєння.