Чому «швидкі» на Львівщині не такі швидкі: що заважає службі екстреної меддопомоги вчасно доїхати до пацієнта

Yzobrazhenye-091

Згідно із передбаченою державою нормою швидка допомога повинна прибути за викликом до 10 хвилин у місті, та до 20 - у сільській місцевості. Втім не таємниця, що насправді це далеко не завжди так.

На Львівщині типові проблеми галузі накладаються на болючий процес реформування служби екстреної медицини.

Справедливе обурення?   

23 червня міський голова Львова Андрій Садовий дав доручення звернутись до Міністерства охорони здоров’я та обласної влади щодо впорядкування роботи станції швидкої медичної допомоги у Львові. Тема виникла спонтанно під час засідання виконавчого комітету Львівської міської ради, коли один з членів виконкому Орест Печенко обурився тим, що на місце резонансної аварії, яка сталася біля церкви Андрія у Львові, карета швидкої допомоги їхала 25 хвилин.

«Коли швидка перейшла у підпорядкування області, ситуація погіршилась критично. Коли це було у підпорядкуванні міста, то ми дотримувались графіку у Львові 7-10 хвилин. Коли передали області, тепер швидка зі Львова виїжджає у райони, зокрема. А кількість машин не збільшилася. Суттєво ускладнилась ситуація на виїзд по Львову. Я не можу зрозуміти, чому ця тема не є пріоритетною», –  підтримав Печенка Андрій Садовий.

Він доручив підготувати офіційний лист до Міністерства охорони здоров’я, Львівської облради та ЛОДА щодо невідкладних заходів, які б гарантували мешканцям Львова  надання своєчасної медичної допомоги.

Реформа – це добре?

Після об’єднання станцій екстреної медицини під одним керівництвом зникла географічна  прив’язка машин до населеного пункту.

«Є зонування  - це забезпечує нам оперативну роботу. Екстериторіальність дозволяє кожному пацієнту, незалежно від того де він знаходиться, отримати рівний доступ до допомоги. Немає кордонів – на виклик їде бригада, яка знаходиться найближче, незалежно від меж районів. От сталася в Турці надзвичайна подія на транспорті  - їхали з Турківської підстанції, зі Старого Самбора, зі Львова – спеціалізована бригада», - пояснює директор департаменту охорони здоров’я ЛОДА Ірина Микичак.

Водночас вона не заперечує того факту що норматив не виконується на 100%. «На жаль, у Львівській області й загалом в Україні не вдається забезпечити такий доїзд у силу багатьох причин – стан доріг, освітлення, нумерації будинків, технічного стану автомобілів швидкої медичної допомоги, забезпечення кадрами, лояльності і толерантності мешканців області, до яких їде бригада «швидкої», культури поведінки водіїв на дорогах, погодних умов», – каже Ірина Микичак.

[dyvys_blockqoute text="У Львівській області й загалом в Україні не вдається забезпечити такий доїзд у силу багатьох причин – стан доріг, освітлення, нумерації будинків, технічного стану автомобілів швидкої медичної допомоги, забезпечення кадрами, лояльності і толерантності мешканців області" author="Ірина Микичак"]

Особливості Львова

За статистикою по Україні «швидка» приїжджає на екстрені виклики вчасно у 81% випадків. У Львові цей показник становить 72%  випадків.

«Причина, чому у Львові нижчий від загальноукраїнського показник, – недостатня кількість бригад, особливості транспортної ситуації у місті – величезна кількість корків, вузькі вулиці», - пояснює в.о. головного лікаря міської станції швидкої допомоги Львівського обласного центру екстреної допомоги та медицини катастроф Володимир Козій.

«Найбільша проблема у несвоєчасному приїзді «швидкої» – транспортна ,– додає Ірина Микичак. - Я нещодавно сама викликала «швидку» до церкви в центрі міста, коли людина втратила свідомість. За даними GPS машина мала прибути за 3 хвилини, а приїхала за 15  - не могла доїхати через припарковані автівки. Крім цього нумерація будинків не витримує жодної критики – номерів не видно інколи бригада ходить навколо і шукає де номер вивішений».

Норматив є – машин немає

Чи не найбільша проблема – це стан автопарку. «На балансі обласного центру екстреної медицини є 266 автомобілів, з яких 148 – придатні до експлуатації (56%), капітального ремонту потребує 44 одиниці (16,5%), під списання підпадає 32 (12%). При цьому з тих автомобілів, які є на ходу, не всі відповідають стандартам. Потреба становить 91 одиницю. Цього року в обласному бюджеті передбачено 4 млн грн на придбання автомобілів класу В для обласного центру екстреної допомоги. Це два автомобілі. Чекаємо на автомобілі від МОЗу. Небагато. Ми багато маємо гарантій від МОЗу, вже деякі закупівлі відбулися, але поставок немає, тому будемо говорити і тішитися коли машини приїдуть», - каже Ірина Микичак.

[dyvys_blockqoute text="На балансі обласного центру екстреної медицини є 266 автомобілів, з яких 148 – придатні до експлуатації (56%), капітального ремонту потребує 44 одиниці (16,5%), під списання підпадає 32 (12%)" author="Ірина Микичак"]

На її думку до закупівлі автомобілів могли б долучитися місцеві громади насамперед місто Львів.

«У 2013 році по львівській станції нам було передано на баланс 62 машини. У 2014 році з поставок  МОЗ було придбано 19 машин, які пішли на львівську станцію. ЛМР закупила у 2008 18 автомобілів ГАЗ, які є несертифіковані і мали б бути зняті з експлуатації, звичайно ніхто цього робити не буде. До об’єднання у Львові не було жодного реанімобіля. Та автомобілі, які передало МОЗ сертифіковані,  класу В. Сучасна машина дуже дорога, це не газель, яка не пристосована навіть щоб ноші перенести і крім нош там більше нічого нема. Автомобіль класу В - це майже реанімобіль», - каже Ірина Микичак.

Крім цього є проблема з водіями та технічним персоналом. Багато водіїв пенсійного віку а знайти їм заміну складно, бо вимоги до них дуже високі.

Люди зловживають викликами «швидкої»

Згідно постанови Кабміну, виклики розділяють на екстрені і неекстрені.

«Так от 10 хвилин – це доїзд на екстрені виклики. На неекстрені виклики диспетчер скеровує бригаду протягом години з моменту отримання виклику і скеровує ту бригаду, яка вільна від виконання екстрених викликів. До 70% від усіх викликів у Львові становлять неекстрені випадки. Але пацієнти очікують, що «швидка» приїде за 10 хвилин», – каже Володимир Козій.

[dyvys_blockqoute text="До 70% від усіх викликів у Львові становлять неекстрені випадки. Але пацієнти очікують, що «швидка» приїде за 10 хвилин" author="Володимир Козій"]

За його словами великою проблемою є так звані непрофільні виклики. «Це коли пацієнт абсолютно спокійно може звернутися в поліклініку. Люди зловживають викликами «швидкої», бо є величезна зручність. Я сиджу в хаті, до мене приїде лікар та ще й привезе медикаменти. Коли людина порізала пальчик і викликає швидку допомогу – це надто дороге задоволення для платників податків - їде бригада із трьох медиків і везе людині бинт. Бо все, чого вона потребує, накласти пов’язку, і звернутися в травмпункт. У нас є пацієнтка, яка за півроку викликала 127 разів швидку допомогу», – пояснює лікар.

[dyvys_blockqoute text="Люди зловживають викликами «швидкої», бо є величезна зручність. У нас є пацієнтка, яка за півроку викликала 127 разів швидку допомогу" author="Володимир Козій"]

За його словами проблема в тому, що в законодавстві нечітко прописані випадки, коли треба викликати швидку. «Законодавство це трактує так – це ті виклики які супроводжуються невідкладним станом людини. Це стан, який виник в результаті раптового захворювання чи травми - це загроза життю чи негативними  наслідками для здоров’я, тобто це доволі розмите трактування. Треба сформувати чіткий і вичерпний перелік показів, по яких можна викликати «швидку», - вважає Володимир Козій.

Медики пояснюють - екстрені виклики, це ті, що супроводжуються невідкладним станом людини, коли є загроза її життю та здоров’ю. Для прикладу, інфаркт, інсульт, важкі травми, які супроводжуються порушенням функцій ходьби, життєвих функцій, порушенням дихання, втрата свідомості, отруєння.

Сімейна медицина недопрацьовує

Є низка факторів, які б могли спричинити зниження кількості викликів «швидких», проте наразі вони не працюють як належить. «При кожному територіальному медичному закладі мають бути пункти невідкладної медичної допомоги. Ми б мали розділити і якісь виклики не обслуговувати взагалі, але ми цим шляхом не пішли. Департамент не видав жодного наказу, який би обмежив надання допомоги. Можна втратити людину, якщо почати диференціювати виклики, бо людина може  неправильно потрактувати свій стан. Але є велика біда в тому, що сімейна медицина не спрацьовує у тому форматі, який ми б від неї хотіли. Необґрунтовані виклики, неекстрені виклики, майже 30% самозвернень у лікарню швидкої допомоги – це означає, що сімейні лікарі ще не добилися довіри пацієнтів. В чому логіка сімейного лікаря? Він має бути в постійному контакті зі своїм пацієнтом», –  каже Ірина Микичак.

[dyvys_blockqoute text="Сімейна медицина не спрацьовує у тому форматі, який ми б від неї хотіли" author="Ірина Микичак"]

«Поки машина їде, мали б працювати люди, які вміють надавати екстрену допомогу. Це стосується працівників аптек, поліцейських, пожежників, водіїв. Є цілий перелік  працівників, які б мали вміти надавати допомогу», - додає начальник департаменту.

І наостанок трохи сухої статистики.

У Львівському центрі екстреної допомоги та медицини катастроф працює 2747 осіб. З них 11% - лікарі, 24% - водії. Щоденно на виклики виїжджає до 130 бригад.

Зарплата кваліфікованого лікаря бригади з вислугою враховуючи надбавки становить 8-9 тисяч гривень.

Володимир ГАЛЕЧИК

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: