Ракети для КНДР: фейк чи частина інформаційної війни

У США запідозрили Україну в поставках ракетних двигунів у Північну Корею. Про це написало авторитетне видання New York Times. Зокрема йдеться про те, що двигуни міжконтинентальних ракет Північної Кореї, які здатні долетіти до США, могли бути придбані на чорному ринку, а виготовлені на «Південмаші».

Ця заява викликала величезний резонанс у суспільстві, зокрема в політсередовищі, а сьогодні експерт, який підозрював, що Північна Корея запускає ракети з українськими двигунами, відхрестився від звинувачень.

Першим, хто відреагував на публікацію у New York Times, був секретар РНБОУ Олександр Турчинов.

«Ця інформація не має під собою жодних підстав, є провокативною за змістом, та, скоріш за все, спровокована російськими спецслужбами для прикриття власних злочинів… Україна не постачала ракетні двигуни та будь-які ракетні технології до Північної Кореї», – відповів Турчинов.

Оперативно на публікацію відреагували й на «Південмаші» і оприлюднили заяву.

«У зв'язку з публікацією The New York Times від 14.08.2017 «North Korea’s Missile Success Is Linked to Ukrainian Plant, Investigators Say», яка масово поширюється українськими ЗМІ, «Південмаш» заявляє наступне.

1. Факти, викладені в публікації, не відповідають дійсності.

Зокрема, ПІВДЕНМАШ не тільки не є основним виробником ракет для РФ, але і взагалі не постачає до РФ ані ракети, ані їх деталі та складальні одиниці, у тому числі ракетні двигуни.

2. Припущення авторів публікації та процитованого ними «експерта» щодо можливого ​​зв'язку України з прогресом КНДР у розвитку ракетних технологій не мають відношення до реальності.

ПІВДЕНМАШ ніколи раніше не мав і не має зараз ніякого зв'язку з північнокорейськими ракетними програмами космічного чи оборонного характеру. Ракети та ракетні комплекси військового призначення за часів незалежності України ПІВДЕНМАШем не випускалися і не випускаються. Єдиний серійний двигун, що постачається в останні роки на експорт (РД-843 в Італію для європейської ракети-носія «Вега»), призначений для запуску та роботи в умовах відкритого космосу та за своїми характеристиками (у тому числі, за силою тяги) непридатний для використання в балістичних ракетах військового призначення.

3. ПІВДЕНМАШ, як державне підприємство, повністю дотримується вимог Режиму контролю за ракетними технологіями (https://goo.gl/Si7NEs), учасником якого є Україна з 1998 року (фактично – з 1995 року). З підходом ПІВДЕНМАШу до питань міжнародного співробітництва можна ознайомитись на сайті підприємства (https://goo.gl/GgJFbX).

ПІВДЕНМАШ висловлює щирий жаль з приводу публікації The New York Times статті відверто провокаційного характеру, засновану на некомпетентній «експертній» думці. Засмучує також позиція низки українських ЗМІ, які допустили розповсюдження фантазій, що дискредитують ПІВДЕНМАШ та Україну, навіть не намагаючись отримати інформацію безпосередньо на підприємстві».

Політолог Тарас Березовець згадав у цьому контексті скандал зі станціями радіотехнічної розвідки «Кольчуга».

«Історія з поставками нібито українських двигунів для північнокорейських ракет Хвасонг-12 і Хвасонг-14 цілком виглядає, на перший погляд, як ремейк скандалу з поставками «Кольчуг» до Іраку. Той скандал серйозно вплинув на відносини Києва з Вашингтоном і привів до фактичної ізоляції Леоніда Кучми. В результаті інформація про постачання «Кольчуг» не підтвердилася, а за її розповсюдженням, очевидно, стояли російські, які і зібрали всі бонуси. До слова, після окупації Донбасу завод і обладнання з виробництва «Кольчуг» були вивезені в РФ і якщо комплекси десь спливуть, можна буде знову помилково звинуватити керівництво України. Важливу заяву, як завжди не помічену пресою, зробив екс-міністр оборони Олександр Кузьмук. А саме, що вся технічна документація КБ «Південне» мають у своєму розпорядженні росіяни. Не факт, що несподіваний успіх північнокорейців стався завдяки росіянам, але якщо ракетні технології потрапили в руки розвідки КНДР через них, схема з підставою України виглядає найбільш правдоподібно. Нинішній рівень підтримки Штатів України безпрецедентний, і ракетний злив відбувається якраз тоді, коли Трамп може прийняти рішення про виділення українській армії летального озброєння. У цій історії занадто багато збігів, щоб повірити у випадковість. Найголовніше питання – заради чого влада ризикувала підтримкою Штатів, йдучи на божевільний ризик з КНДР, адже все так чи інакше випливе на поверхню. Американці насправді контролюють те, що відбувається на КБ «Південне» і розібратися в суті того, що відбувається, їм не важко буде. А ось тут можливий бумеранг. Якщо в причетності до передачі технологій викриють Кремль, за озброєння тоталітарного режиму КНДР, що загрожує безпеці США, розплата буде жорстокою. І санкції за Крим і Донбас здадуться квіточками».

А ось дипломат Богдан Яременко висловив таку думку:

«Ну, і ось як тут не погодитися з Трампом про «фейкові новини» і «фейкові ЗМІ»?

Нью-Йорк Таймс вміщує статтю, де міститься «думка», що Південмаш якимось чином причетний до створення двигунів для північнокорейських ракет.

Сама газета, власне кажучи, нічого не стверджує. Публікація є переказом дослідження такого собі Майкла Еллемана з такого собі Міжнародного інституту стратегічних досліджень.

Джентльмен все своє життя займається ядерним роззброєнням. І своє дослідження присвячує здебільшого опису технічних аспектів розвитку ракетних технологій в Кореї. При цьому він завжди вживає назву України другою через кому після Росії. І говорить лише про походження та розвиток певних технологій.

Зате журналісти Нью-Йорк Таймс заповнюють усі інші пробіли між виробником у Дніпрі і пусковою установкою в Північній Кореї.

- Корея надто швидко рухається шляхом вдосконалення ракетної техніки.

- Без допомоги ззовні тут не обійшлось.

- Дизайн того, що є у корейців, дуже подібний до радянських ракет.

- Раз мова йде про радянські ракетні технології, то це – Південмаш.

- А Південмаш переживає тяжкі фінансові часи. Україна корумпована, тому точно корейські ракети походженням з України.

- ООН колись повідомляв, що в Україні затримували північнокорейських шпигунів, які намагалися отримувати доступ до ракетних технологій.

Все! Бінго! Значить українці не дали у себе вкрасти, щоб потім продати Північній Кореї ракетні технології. Ну, можливо, що це зробив російський Енергомаш, але то все рівно були українські двигуни для ракет.

Ну, щоб не підставляти Білий дім, журналісти роблять реверансик, що інформації про те, що до передачі ракетних технологій корейцям причетна українська влада на чолі з Порошенком, якого нещодавно приймали у Вашингтоні, немає. Але думка така, що це українські технології чи навіть самі двигуни придбані на «чорному ринку» (ага, він якраз розміщується поруч із пташиним ринком на Куренівці) або у робітників на заводі Південмаш є.

Одне слово, публікація ця не про те, що є чи було, а про те, що думає пан Еллеман про ракетні двигуни, із щедрим додатком бездоказових здогадок журналістів з Нью-Йорк Таймс. Ну, і з акцентом на Україні замість Росії, що фактично спотворює висновки доповіді, на якій і базується публікація (пан Еллеман більше говорить про роль Росії в розвитку ракетних технологій в Північній Кореї).

Ясно, що офіційна Україна повинна швидко (але й аргументовано) прокоментувати цю «маячню сивої кобили».

P.S. Ось вам фінал-апофеоз американської аналітики (не публікація в газеті, а власне доповідь, за яку ухопилися журналісти). «Це не означає, що український уряд був причетний, і не обов'язково менеджмент «Південмашу». Робітники об'єктів «Південмашу» в Дніпропетровську та Павлограді, ймовірно, першими зазнали наслідків економічних негараздів, що зробило їх вразливими для використання недобросовісними торговцями, торгівцями озброєннями та транснаціональними злочинцями, що працюють в Росії, Україні та інших країнах». Цікаво, а усі робітники фабрик по випуску доларових банкнот можуть продати транснаціональним злочинцям технологію виготовлення доларового паперу і друкування на ньому грошей?»

А вже сьогодні на скандал відреагував і сам експерт Майкл Еллеман.

«Я не вірю, що українська влада знала, чи сприяла цьому. Навпаки – Україна заарештовувала північнокорейців у 2012 році», – написав Майкл Еллеман у Твіттер.