«Конституційні» війни у Львові: як активісти пересварилися через проект Статуту територіальної громади

Всі ці акти приймаються на основі Статуту і не повинні йому суперечити. Те що чинний статут є застарілим визнають усі. Спроба прийняти нову міську «конституцію» була у 2010 році, однак документ так і не набув офіційного статусу. Відтак була створена робоча група, яка напрацювала проект нового Статуту. Втім громадські слухання у міській раді завершилися сваркою, взаємними звинуваченнями та викликом поліції. При цьому до обговорення самого проекту справа навіть не дійшла.

З головою чи без

Програма громадських слухань передбачала доповіді начальника управління «Секретаріат ради» Юрія Лукашевського та доцента кафедри конституційного права ЛНУ ім. І. Франка Олени Бориславської, які мала представити проект, далі ж мало відбутися обговорення.

Втім низка активістів виступила проти такого порядку. Їх обурило «засилля» у робочій групі депутатів міської ради. Крім цього вони виступили проти того, щоб слухання модерував представник секретаріату ради. На зауваження, що саме такий порядок передбачено тимчасовим Положенням про громадські слухання, активісти послалися на чинний статут міста.

«Згідно із ст. 29 чинного статуту громади Львова 2002 року на громадських слуханнях мають обирати головуючого засіданням та секретаря. Тобто  самопроголошений головуючим бути не може. Це приклад намагання узурпувати владу і, зловживаючи службовим становищем, без обрання самочинно проголосити себе головуючим», – заявила активістка.

«Статут територіальної громади має вищу юридичну силу. Ми прийшли сюди, щоб згідно із чинним законодавством проголосувати за документ, створений робочою групою, і за ці пропозиції, які були внесені іншими особами. Ми просимо дотримуватись статуту і не порушувати закон, оскільки такі дії матимуть ознаки карного діяння і ознаки порушення Кримінального кодексу.  Це самоуправство», – заявила активістка Олеся Дацко.

Натомість інша частина залу наполягала, щоб все-таки почати слухання. Перепалка тривала близько півтори години, після чого слухання так і не розпочавшись були оголошені закритими.

У коментарях журналістам представники обох сторін аргументували свої позиції щодо проекту Статуту.

За і проти: аргументи сторін

Представник робочої групи, голова депутатської комісії з питань законності, депутатської діяльності і свободи слова ЛМР Юлія Гвоздович, переконана, що новий Статут надасть громаді більше можливостей.

«Ті зауваження, про які говорять активісти, зокрема, про процедуру проведення громадських слухань, то так, ми порушили статут 2002 року. Він був застарілий. Минулого року затвердили окреме положення про громадські слухання, чим суттєво розширили права громадськості. Бо раніше було передбачено, що львів’яни не можуть самі скликати громадські слухання. А у положенні написано, що можуть. Крім того, сучасне положення надає більші права громаді. Там і там пише, що результати громадських слухань є обов’язковими для розгляду, але у статуті не йдеться про відповідальність чиновників за нерозгляд, а в положенні ми вже це прописали», - зауважила депутат ЛМР.

За словами Юлії Гвоздович, проект Статуту буде скерований на правову експертизу: «Щоб не було жодних маніпуляцій, що проект не відповідає, як говорять громадські активісти, закону чи він порушує права громади міста Львова. На мою думку, даний статут суттєво розширює права громади. Якщо порівняти статут 2002 року і проект, то у нашому варіанті суттєво збільшена кількість інструментів громадської участі. Також активісти апелюють, що немає нічого про підзвітність, але  вони дуже добре знають, що такі аспекти будуть виведені в окреме положення. Недоцільно закладати стільки норм у статут, бо він роздується до трьохсот сторінок. Ми будемо робити  посилання на окремі електронні петиції, положення про громадські слухання, громадський бюджет, в тому числі і підзвітність. Наприклад, зараз візується положення, автором якого є я, про звітування міського голови, виконавчих органів, депутатів», – підсумувала депутат.

При цьому вона звинуватила опонентів у саботажі, та назвала їх псевдоактивістами.  «У робочу групу включили 18 членів. Особисто я запрошувала у склад ту саму Олесю Дацко двічі. Вона відмовилася. До групи увійшли представники руху «Чесно», громадської мережі «Опора», люди, які сьогодні прийшли на слухання. Є протоколи усіх зборів, хто був присутній. Це все є! Однак люди спочатку повписувались, а потім не ходили. Щоб не блокувати роботу, ми змушені були просто працювати над документом. Це не є засідання міської ради, коли потрібно приймати протокол. Це просто робочі моменти. А громадські слухання мають рекомендаційний характер. Неважливо, хто надає слово. Якщо ці громадські слухання не відбулися, то пізніше проведемо інші, але на них вже надамо висновок наукової експертизи авторитетних організацій, а не псевдогромадських активістів з невідомими кваліфікаціями», – заявила депутат.

Своєю чергою Олеся Дацко вважає, що Статут у такій редакції приймати не можна. «У проекті є норма, яка передбачає, що територіальна громада має право вирішувати питання жителів. Якщо цей документ приймуть у такій редакції, то втручання у ваше особисте життя стане нормою. Крім того, є дуже багато норм, які стали підставою для скасування проекту статуту 2010 року у судовому порядку. Передусім це те, що мешканці Винник, Рудного і Брюхович мають обирати львівську владу. Це неконституційно, і суд так сказав. У нашому випадку знову прописують цю норму, бо це потрібний комусь електорат.

У статуті не передбачено і право оскаржувати рішення, незаконні дії чи бездіяльність посадової особи. Ви приходите в суд, а там кажуть, що у нас немає такого повноваження. Ми хочемо, щоб це прописали.

Немає нічого про звітність, відповідальність ЛМР, згадуються органи, яких де-факто і де-юре не існує. Таке враження, що все прописано таким чином, щоб ніхто ні за що не ніс відповідальності. Тобто, всі повноваження владі, але без відповідальності.

Мало того, статут істотно звужує права громадян щодо громадських слухань. У чинному законі прописано, що порядок слухань визначається статутом, а в цьому статуті зазначається, що положенням. Тобто, чиновники зможуть у ручному режимі змінювати порядок. Мало того, у статуті не передбачене право громадян на участь у роботі органів місцевого самоврядування. Вилучено і право створення громадської ради при ЛМР. У чинному статуті воно є, а в новому пропонують при управліннях. Але ви самі розумієте, що таким чином нічого не можна проконтролювати. Також вони прописують, що межі буферної зони ЮНЕСКО співпадають із історичним ареалом. Це брехня відверта! На сайті ЮНЕСКО зазначається, що буферна зона у два рази більша», –  обурюється активістка.

За її словами взагалі незрозуміло хто розробляв проект: «Я надсилала офіційні запити в ЛМР, однак жодного протоколу засідання робочої групи немає. Хто, на підставі чого розробляв цей статут, чи голосувала, погоджувала група, – цього ніхто не знає. Лише на першому засіданні був кворум, а на інших – не було. Тому дуже велике питання, хто розробив цей документ.

Так, у проекті є позитивні речі, однак звідти забрали усе про антикорупційну експертизу, боротьбу з корупцією, про обов’язок публікувати всі рішення органів місцевого самоврядування», - підсумовує активістка.

Має зауваження до Статуту і депутат ЛМР Ігор Зінкевич. «У мене є певні запитання до тієї частини статуту, яка стосується депутатів. Мене зачепило, що рада, у тому числі і комісія законності, має право дати депутату «жовту» або «червону» картку: не пускати на сесію або позбавити право голосу під час засідань. Я щось собі цього не уявляю, якщо депутата обирала громадськість. А змінювати статутом процес ведення справ на сесії, звучить дивно», – вважає депутат.

Керівник робочої групи, секретар ради Анатолій Забарило каже, що конкретних термінів для розробки Статуту немає. Його винесуть на сесію, коли будуть максимально узгоджені всі пропозиції.

А завершилися слухання приїздом слідчо-оперативної групи, якій активісти вручили заяву про злочин.

Володимир ГАЛЕЧИК