Стратегія і практика миротворчості: досвід сусідів
Вчора під час Форуму видавців у Львові відбулася презентація-дискусія «Соціальне посередництво в Україні» (від коаліції громадських організацій «Українська миротворча школа»).
Організатором заходу став МФ «Відродження». Пропонуємо до уваги конспект цієї зустрічі.
Станіслав Лячинський, директор програмної ініціативи МФ «Відродження» «Громадські ініціативи нової України»:
«Питання миру і війни … - це дійсно питання не лише фахове, а питання світоглядне. Всі успішні спроби миротворчості і припинення якимось чином конфлікту відбувалися переважно тоді, коли сам конфлікт вже певним чином завершений, його силова фаза. Тому говорити про миротворчість в Україні поки зарано, радше можемо говорити про діалог, в тому числі про діалог між різними частинами України».
Віталій Овчаренко, кандидат історичних наук, ветеран АТО, координатор проекту «Українська миротворча школа» в Донецькій та Луганській областях.
Віталій розповів, що їхній проект провів уже чималу кількість заходів щодо поширення миротворчості серед людей. Щодо людей з окупованих територій, Віталій зауважує: «Їм лише потрібно показати, що все не так, як виглядає з однієї сторони». Він розказав, що клуби небайдужих людей мають створюватися у Донецьку, Слов’янську, Краматорську. Тільки тоді мета буде досягнутою, а питання миротворчості найбільш поширене.
Галина Усатенко, кандидат філологічних . н., доцент кафедри історії української літератури і шевченкознавства Київського національного університету ім. Т. Шевченка, президент ГО Фонд «Європа ХХІ»:
«Молоде покоління створило новий етап у миротворчості. Аби підтримувати та розвивати діалог - потрібно починати і більше працювати зі школами, які є своєрідним хабом».
Наступною виступила Софія Сидоренко – представник Інституту лідерства УКУ:
«Інститут займається громадською освітою. Важливим є платформи для комунікації між різними точками зору, зокрема, такими можуть бути хаби».
Владислав Романов, керівник Придніпровського представництва МФ «Відродження»:
«Проблема у розумінні поняття «миротворчість» пересічною людиною і поняття «патріотизм». Що глибше? Що важливіше? Патріотизм. У нашій країні миротворчість вже сприймається, як пацифістська річ, близька до зради». Він наголосив на необхідності закладати уже відтепер у поняття «миротворчість» правильне значення: «Миротворчість як соціальна практика».
Галина Усатенко: «Навіть чудово написані і грамотно складені стратегії мало що дають на практиці, тому важливі наші дії, що повинні засновуватись на спільній візії».
Формула миротворчості для України за підсумками: культура і книговидання, стимулювання навчання на території України і здача ЗНО на території України, спільні проекти у громадах, що її об’єднують, робота з молоддю, стимулювання особистих контактів і налагодження транспортної системи, позитивні емоції, підвищення громадянської активності і зменшення радикальних настроїв, засоби мистецтва і освіта.
Записала Юлія Бас
Нагадуємо, що ІА Дивись.info є медіапартнером цьогорічного Форуму видавців
Коментарі