Реформування світу: головні меседжі 72 Генасамблеї ООН

Стара система відносин у світі потопає у суперечностях. Трибуна Генеральної асамблеї ООН була місцем висловлення претензій і досягнення порозуміння між країнами. Цього року вона стала майданчиком для найрізкіших звинувачень.

Очікування сімдесят другої Генеральної асамблеї ООН, що закінчилася вчора, у політичному світі можна порівнювати з очікуванням виходу гучної кінопрем’єри. Світ почав звикати до нової диспозиції сил в американському суспільстві, хвиля популізму після виборів у декількох найбільших європейських країнах пішла на спад. Ті, хто прямував на засідання до штаб квартири ООН у Нью-Йорку цього вересня, сподівалися почути епохальні промови, що означали б перехід до принципово нової світової політики.

Так сталося. Але результат навряд чи можна вважати приємним: риторика спікерів на 72-й Генасамблеї ООН була найагресивнішою із часу завершення Холодної війни.

Запрошення до ядерної війни

Головним чи одним із головних очікувань цьогорічних загальних зборів країн ООН був виступ Президента США Дональда Трампа. Політик уперше мав виступити одразу перед усіма державами світу в якості американського лідера. Він уже переформатував зовнішню політику Вашингтона у різних регіонах світу, викликавши обурення багатьох лідерів. Утім делегати ООН розуміли, що схильний до яскравих виступів Трамп не пропустить нагоду оголосити про нове рішення своєї адміністрації, що знову змінило б диспозицію політичних сил у світі.

Президент США першу половину своєї промови присвятив меседжу, який він виголошував під час своєї інавгураційної промови цієї зими. «Що б я не робив, я ставитиму інтереси США на перше місце. Так само, як лідери інших країн мають ставити свої національні інтереси на перше місце. Ми не відмовляємося від міжнародної співпраці. Але дотепер Америка мало отримувала від таких відносин. Тож відтепер ми віддаватимемо лише в тому випадку, якщо отримуватимемо щось натомість».

Взагалі Дональд Трамп у вступній частині свого спічу всіляко підкреслював своє становище господаря: територіально – адже штаб-квартира ООН розташована у Нью-Йорку – і політично – адже він усвідомлював, що формулює порядок денний асамблеї. Американський лідер виступав у перший день четвертим. Представників найвпливовіших держав світу, окрім Бразилії, були далі у програмі, тож мали зважати на слова очільника Білого дому.

Слова Трампа, що він «ставитиме інтереси Америки на перше місце, як і лідери інших країн мають ставити свої національні інтереси на перше місце» слід розуміти у ще одному сенсі. Річ у тім, що на початку вересня адміністрація американського Президента підготувала проект реформи ООН. Головним пунктом, який Вашингтон хоче переглянути, є питання фінансування організації. На США припало 22% із 5,4 мільярдів доларів витрат ООН за останні два роки. Трампу здається, що його країна несправедливо несе головний вантаж владнання міжнаціональних відносин на собі.

Утім основний меседж Президента США був адресований не усім світовим лідерам, а конкретним країнам. Незважаючи на очікування Києва, Дональд Трамп прямо не говорив про загрозу Росії для світу. Він обмежився формулою, що світова спільнота має «поважати суверенітет – від України до Південно-китайського моря» (вочевидь, йдеться про Тайвань). Головними об’єктами його претензій стали дві інші країни, що нещодавно потрапили під санкції США – Іран і Північна Корея.

Трамп звинуватив Тегеран у підтримці тероризму на Близькому Сході: фінансуванні угруповання «Хізболла» у Лівані та режиму Башара аль-Асада, а також продовженні громадянської війни у Ємені. Ще очільник Білого дому поставив під сумнів, що Іран припинив роботу над своєю ядерною програмою після зняття санкцій минулого року.

Головним ворогом Трамп представив Північну Корею: «Ніхто більше не зневажав цих прав людини, ніж розбещений режим Корейської Народно-Демократичної Республіки, відповідальний не лише за позбавлення волі, тортур та вбивства власного народу. Він також відповідальний за смерть американського студента та викрадення 13-річної японської дівчини. Його безрозсудне нарощування ядерної зброї та балістичних ракет сьогодні загрожує цілому світові».

Президент США сказав, що під його обурення потрапить кожен, хто торгуватиме із північнокорейським режимом. Він також у декілька разів збільшив ймовірність відкритого збройного протистояння із Пхеньяном.

«Якщо ми відчуватимемо загрозу, то не матимемо іншого вибору, як повністю знищити Північну Корею», – попередив Трамп, щоправда, потім додавши, що сподівається, що до такого варіанту справа не дійде. Цю заяву слід сприймати всерйоз, оскільки перед початком Генасамблеї ООН представниця США Ніккі Гейлі зробила різку заяву:

«Ми хотіли бути відповідальними і використовувати будь-яку дипломатичну можливість, яка у нас могла бути. Якщо це не працює, генерал Меттіс подбає про це. Незначною мірою вичерпали всі доступні засоби в Раді Безпеки ООН».

Ядерна відповідь

Офіційний Тегеран не став мовчазно терпіти звинувачення американського Президента. Лідер Ірану Хасан Роухані нагадав, що його обрали Президентом 41 мільйон виборців, які підтвердили довіру до його політичної платформи. Він стверджує, що Спільний комплексний план дій (документ, за яким знімали санкції із Тегерана) позаминулого року із захватом зустріла уся світова спільнота. Але прогрес, якого досягли шляхом важких перемовин, мовляв, руйнують «шахраї-початківці світової політики». Роухані натякав на Дональда Трампа, адміністрація якого, на думку іранського Президента втратила довіру до себе вже на самому початку роботи.

Представник Тегерану запевнив, що й надалі підтримуватиме «визвольні рухи мусульман на Близькому Сході» та захищатиме послідовників ісламу на усьому азійському континенті.

Відповідь північнокорейських лідерів стала ще більш жорсткою. Наступного дня після виступу Дональда Трампа «Центральне телеграфне агенство [Північної] Кореї» опублікувало звернення лідера комуністичного режиму Кім Чен Ина. Сама ця подія вже є неординарною, оскільки генеральний секретар КП Північної Кореї у таких випадках не звертається особисто до ідеологічних супротивників: комуністична партія просто друкує офіційну спільну відповідь.

Кім Чен Ин розцінив слова Трампа як оголошення війни і пообіцяв «змусити вершителя США розплатитися за свої слова». І це, за заявою північнокорейського лідера, не будуть просто риторичні звертання «у стилі Трампа»: «Божевільного американського старого безумовно будемо приборкувати вогнем!»

Американський Президент не забарився із відповіддю у такому ж дусі. У його twitter-акаунті з’явився запис: «Кім Чен Ину з Північної Кореї - очевидно, божевільному, якому немає діла до голоду і вбивств свого народу - доведеться витримати випробування, якого ще не було!»

Міністр зовнішніх справ КНДР Рі Йонг Хо вже на Генасамблеї мав виступ у Генасамблеї ООН у схожому тоні. Він закидав Вашингтону, що той закликає Пхеньян позбавитися ядерної зброї, водночас володіючи першим атомним арсеналом у світі.

«Можливість ядерного стримування Корейською Народно-Демократичною Республікою є справедливою самозахисною мірою. Випробування водневої бомби, встановленої на міжконтинентальну балістичну ракету, мало мету встановити баланс сил із США. Тепер цій країні та її послідовникам доведеться думати двічі перед початком військової провокації проти Пхеньяну», – резюмував Рі Йонг Хо. На його думку, теперішня криза світових відносин вказує на необхідність реформування ООН.

Україна не в топі

Президент України Петро Порошенко вказав, що він вітає ініціативу реформування Ради безпеки ООН. Також він зазначив, що Київ завжди буде разом з Об’єднаними Націями на першому фронті боротьби за глобальні цілі. Але, за словами українського лідера, Україні важко робити це, перебуваючи у стані війни. Він нагадав світовій спільноті, що агресія Російської Федерації в Україні вбила більше 10 тисяч людей, що 7% країни окуповані, що кримські татари не можуть вільно підняти свій прапор у Криму.

https://www.youtube.com/watch?v=GrYtZyj6Uic

Хоча Петро Порошенко у своєму виступі звернув увагу і на інші глобальні проблеми – тероризм, зміну клімату та нерегулярну міграцію. Але фокус його промови був наведений на агресивні дії Росії у світі.

Наступного дня символічну відповідь українському Президенту мав міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. Він намагався запевнити, що Москва є основним гравцем у боротьбі із тероризмом та нерегулярною міграцією. Він покритикував США за «агресивні і необдумані дії у відносинах із КНДР». Мовляв, Кремль виступає проти збільшення ядерного потенціалу Пхеньяна, але плану дій, запропонованого Москвою і Пекіном (політика умиротворення Північної Кореї без санкцій) – цілком достатньо.

Що ж до України, то Сергій Лавров уникнув безпосередньої відповіді Петру Порошенку. Говорячи про війну у нашій державі, він апелював до Заходу.

«Західні держави, зокрема члени НАТО, намаються відновити клімат Холодної війни. Ця група розширила свою присутність на сході, спровокувала нестабільність на пострадянському просторі та створила антиросійські настрої як коріння конфлікту на Сході України. Російська Федерація прагне до реалізації Мінських угод. Зокрема, було підготовлено резолюцію, в якій міститься заклик до місії ООН із захисту спостерігачів від Мінських угод», – заявив Лавров.

Незважаючи на меседж Петра Порошенка, тема війни в Україні та окупації українських земель цьогоріч не стала однією з основних. Про російську загрозу чітко говорили наші сусіди – Литва та Польща. Президент Речі Посполитої Анджей Дуда нагадав світові про злочини Росії на Сході України та у Сирії. Він також запевнив, що за наступні два роки – коли Польща стане членом Ради безпеки ООН – він регулярно нагадуватиме ООН, що він забуває про питання цілісності та суверенності Грузії, Молдови та України.

Але для найвпливовіших країн Заходу тема України перестала бути основною. Дональд Трамп лише побіжно нагадав, що світова спільнота має поважати суверенітет України, але не вказав, як вона має допомагати його відновленню. Тереза Мей вказала, що підтримка територіальної цілісності України – принципове питання для Лондона. Президент Франції Емманюель Макрон про війну в Україні та російську загрозу не згадував.

Про конфлікт в Україні не забули. Але це питання потонуло у величезній кількості інших проблем, із яким заштовхнувся світ зараз. Це означає, що світ чекає на конкретну роботу і конкретні пропозиції від Києва. У цьому сенсі, ініціатива Петра Порошенка про введення миротворців ООН на Схід України виглядає логічною та успішною. Успішна вона тому, що одна з найвпливовіших країн світу Німеччина цілковито підтримує роботу озброєної місії ООН в Україні. Принаймні, таку заяву під час свого виступу на 72-й Генасамблеї зробив віце-канцлер країни Зігмар Ґабріель.

Балансування і реформи

За градусом риторики виступів світових лідерів ця Генасамблея ООН є найгарячішою із часів закінчення Холодної війни. Країни перейшли до відкритого обвинувачення одне одної без готовності йти на найменший компроміс. Усі країни Великої двадцятки занепокоєні прогресом ядерної програми у КНДР і обіцянками «вдарити по США». Більшість світових лідерів заявила, що поки ООН не досягла особливого успіху у боротьбі із тероризмом, нерегулярною міграцією, локальними війнами і бідністю.

Країни Заходу – Велика Британія, Франція, Німеччина та США – одностайно вітають ініціативу реформувати ООН. Генеральний секретар організації Антоніу Ґутьєреш також виступає за зміни у системі роботи та повноважень Ради безпеки ООН. Ймовірно, невдовзі він представить проект реформування. Наскільки він буде успішним і чи буде прийнятий – залежить від позиції Росії та Китаю, які поки не висловили чіткої позиції стосовно трансформації.

Утім, за будь-яких умов, глобальні завдання ООН незмінні: боротьба з голодом, освіта усім мешканцям планети, попередження ймовірних та припинення дійсних збройних конфліктів, відмова від ядерної зброї, боротьба із дискримінацією, зупинка зміни клімату та перехід до нових енергетичних технологій.

Підготував Михайло Драпак