Чому родичі загиблих на Іл-76 хочуть судитися через фільм

ea29a79e-ab90-4dc7-a5e5-c31c71e2586c_tv_w640_r1

Генерал Віктор Назаров, якого суд визнав винним у справі про загибель 49 людей під час авіакатастрофи літака Іл-76 і засудив до 7 років позбавлення волі, подав апеляцію, а напередодні судового засідання два національних телеканали показали фільм «Борт-76777: хто відповість за теракт?», що виправдовує дії військового. Родичі збираються позиватися через стрічку.

 

26 вересня Апеляційний суд Дніпропетровської області почав розгляд апеляційної скарги генерал-майора ЗСУ Віктора Назарова, якому 27 березня у Павлоградському міськрайонному суді винесли вирок 7 років позбавлення волі за ч.3 статті 425 (Недбале ставлення до військової служби). Уже традиційно на засідання прийшли родичі тих 49 військових, які загинули 14 червня 2014 року, о 00 годин 51 хвилина, на борту Іл-76МД, збитого під час посадки в районі Луганського аеропорту з ПЗРК.

У кожного з родичів у руках портрет, перед столом, де сидить Назаров зі своїм адвокатом – плакат з усіма, для кого той політ став останнім. Та генерал теж не сам – частину судової зали зайняли військові – група підтримки Назарова.

Фото Радіо Свобода

«Назаров приходить на всі судові засідання, разом з ним адвокат, дружина, охорона, а тепер ще й підтримка військових, яким навіть дали для цього спеціально вихідний, декому навіть не пояснили навіщо», – розповіла Іляна Гайдук, сестра Іллі Гайдука – десантника 25-ої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади ВДВ, який загинув на борту літака Іл-76.

Генерал Назаров не згідний із рішенням суду першої інстанції. Напередодні суду відбулася прем’єра документального фільму «Борт-76777: хто відповість за теракт?».

«Позавчора було засідання дуже важке за своїм наповненням, дуже багато людей прийшли – і родичі, щоби підтримати справедливий суд, а також прийшли військові за наказом старшого керівництва, щоб підтримати генерала Назарова. Однозначно ми бачимо, що відбувається тиск на військових, а також на суспільство щодо виправдання Назарова. У Міністерстві оборони і в Генштабі працюють люди, які займаються такими нечистими справами, як розповсюдження неправдивої інформації щодо трагедії Іл-76, знімають на замовлення фільми. Стрічка створена дуже професійно, використані були всі можливі інструменти впливу на людей, щоб переконати в тому, що Віктор Назаров не винний. І якщо людина не знає суті справи, то вона так і буде думати. Зроблена серйозна підводка», – продовжує Іляна.

Хто, як і на чиє замовлення знімав фільм – таємниця за сімома печатками. «Борт-76777: хто відповість за теракт?» показали два телеканали – ТРК «Україна» і «2+2». Жодних вихідних даних, – хто режисер, авторський колектив, студія, – нема. Наприкінці стрічки є подяка тим, хто брав участь у зйомках (переважно офіцери вищого командного і начальницького складу), а потім на чорному фоні з’являється напис – «IDEEFIXE production 2017» – і все.

«Більше того, у фільмі були використані батьки. До батьків Анатолія Горди – це 20-річний хлопець, який загинув у літаку, приїхала знімальна група і сказала, що зніматимуть фільм про їхнього загиблого сина. Люди відкрили двері, відкрили душу, розповідали, плакали, давали інтерв’ю, говорили тато з мамою, сестричка, волонтери, а виходить, що в репортаж взяли тільки потрібну частину відзнятого. Натомість ніякого фільму про Анатолія не було знято, а все лише про Назарова, про судове засідання», – розповідає Іляна.

Після цього випадку батько Толика Горди звернувся до інших батьків і застеріг, щоб вони були дуже пильними, коли спілкуються з журналістами.

«Я передзвонила тим журналістам, які приїжджали додому до Гордів. Вони відхрещуються, не хочуть називати себе, не називають компанію, яка знімала фільм. Я їм сказала, що ми подаватимемо на них до суду і щоб вони налагодили з нами контакт, передзвонили. Все, що вдалося з’ясувати, що фільм знімав якийсь Олександр Ашаров. Але номеру телефону його я так і не дочекалася. Оскільки ми не можемо знайти замовника цього фільму, тому, наразі, подаємо до суду на телеканали, які демонстрували цей фільм – ТРК «Україна» і «2+2», – продовжує сестра Іллі Гайдука.

Іляна каже, якщо телеканали не хочуть судів, то повинні сказати, хто ж насправді зняв фільм.

На запитання чи помітила Іляна бодай крихту каяття у генерала Назарова, вона відповіла: «Жодного каяття нема, він заперечує свою вину і більше того – він відверто бреше. Називає ті факти, які так само вказані у фільми. Коли дивишся стрічку, то там чітко простежується той самий сюжет, який є в апеляційній скарзі Назарова».

Генерал Віктор Назаров. Фото Радіо Свобода

Як у фільмі, так і в своїх свідчення генерал Віктор Назаров стверджує, що Іл-76 йшов на посадку з увімкненими бортовими вогнями, що і дозволили помітити борт ворогу.

«У фільмі звучить ганебна для офіцерської честі, брехлива версія про те, що другий літак заходив на посадку з увімкненими бортовими вогнями, тому і став мішенню для ворога. Ця версія неодноразово звучала під час суду з уст генерала Назарова, так само її повторили і автори фільму. Однак довести наявність даного факту не спромігся ні генерал у суді, ні автори у фільмі. Лише нинішній начальник ГШ Віктор Муженко невпевнено сказав про те, що факт підтвердження міг бути зафіксований на плівці у знайдених чорних ящиках, одначе саме цей шматок чомусь виявився відсутнім на плівці. Як доказ невинуватості пілота та екіпажу літака у посмертному їх звинуваченні може слугувати відео з камер спостереження. З трьох наявних на відео ракурсів літака в темному небі не видно аж допоки в нього не влучає ПЗРК», – поясняє сестра загиблого десантника.

Були вжиті абсолютно усі заходи, щоб літак безпечно приземлився.

«Назаров якраз і звинувачується у тому, що не спланував політ, що територія зачистки була недостатньою. Експерти назвали низку можливостей, як можна було забезпечити безпеку літака, але жоден з них не був використаний. Тим часом Назаров домігся, щоб експертів позвільняли. Мені відомо про звільнення двох людей за те, що вони висловили свою думку і назвали винним у трагедії генерала Назарова. Чиниться тиск на усіх, дотичних до цієї справи. Ще одна брехня про так звану «афганську посадку», яка не можлива вночі», – розповіла Іляна Гайдук.

В історії із загадковим фільмом Іляна помітила ще одну дивну річ – «Борт-76777: хто відповість за теракт?» розміщений на сайтах обласний військкоматів, а ось, наприклад, іншого фільму «49» там нема.

«Є ще один фільм, який називається «49», його знімала журналістка Першого національного, вона відвідувала всі судові засідання, вивчала справу. Якщо два фільми порівняти, то кожна мисляча людина зможе розібратися. Цікаво, що сайти обласних військкоматів розмістили у себе фільм «Борт-76777…». Це теж є підтвердженням того, що все діється за вказівкою зверху. Бо той же фільм «49» ніхто і ніде не розміщував», – сказала Іляна.

Судове засідання тримало п’ять годин. Адвокат Назарова затягує справу, подаючи багато клопотань і вимагаючи відводу то прокурора, то судді.

Наступне судове засідання відбудеться 3 жовтня.

Нагадаємо, військово-транспортний літак Іл-76 25-ої військово-транспортної авіаційної бригади при посадці в аеропорту «Луганськ» був збитий з ПЗРК «Ігла». На борту літака перебувало 40 десантників 25-ої окремої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади та 9 членів екіпажу. В результаті обстрілу усі вони загинули. Їхня загибель стала найбільшою з початку антитерористичної операції і найбільшою одночасною втратою Збройних сил України за період її незалежності.

Прокуратура України розпочала досудове розслідування за ч. 3 ст. 258 КК України (терористичний акт, що призвів до загибелі людей та заподіяння значної майнової шкоди).

18 листопада 2014 року стало відомо, що заступник керівника антитерористичної операції генерал-майор Віктор Назаров підозрюється військовою прокуратурою у недбальстві, що призвело до збиття літака Іл-76 над Луганськом, але після цього він потрапив до лікарні, і суд не зміг через це обрати йому запобіжний захід.

25 листопада 2014 Віктора Назарова заарештували, Печерський суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. 27 листопада необхідну суму застави було внесено і генерал звільнився з-під арешту.

7 грудня 2015 відбулось перше судове засідання, слухання проходили у Павлограді.

З судових матеріалів:

«Більше того, 13 червня 2014 року о 16 годині 25 хвилин до штабу АТО зі Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України надійшла оперативна інформація, включена до розділу II «Відомості щодо планів та намірів сепаратистів» узагальнюючої довідки з оперативної обстановки в районі проведення АТО станом на 16 годину 13 червня 2014 року, про те, що дві групи бойовиків вирушили до Луганського аеропорту, озброєні ПЗРК та мають намір збивати всі літаки при посадці чи зльоті».

«В судовому засіданні ОСОБА_64 (генерал Назаров, – ред.)вину у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 3 ст. 425 КК України не визнав і пояснив, що не був службовою особою, обов'язки якої діяти відповідним чином були юридично закріплені. Посада начальника штабу - першого заступника керівника АТО на території Луганської та Донецької областей не була визначена нормативно-правовими актами, отже не існувало законодавчо закріплених службових обов'язків такої посадової особи. Обов'язки начальника штабу - першого заступника керівника АТО були розроблені ним особисто і зазначені лише в Положенні про штаб АТО на території Луганської та Донецької областей.  У разі призначення військовослужбовця на посаду, вноситься відповідний запис у його особову справу. Його особова справа не містить  записів щодо призначення його на посаду начальника штабу АТО. Обов'язки керівника АТО на території Донецької та Луганської областей ОСОБА_67 не містять повноважень щодо призначення ним будь-кого на посади для проходження військової служби. ОСОБА_67 жодну особу, як керівник АТО, на посаду не призначав, оскільки всі військовослужбовці відряджалися для участі в АТО наказами начальника Генерального штабу ЗС України. Оскільки він не призначався на посаду керівника оперативного штабу,  не був керівником АТЦ при СБУ, першим заступником чи заступником, ні особою, яка його заміщує, то не міг бути єдиноначальником та приймати одноособово рішення».

27 березня 2017 року обвинуваченого в службовій недбалості у справі про збитий Іл-76 генерал-майора Генштабу ВСУ Віктора Назарова у Павлограді засудили до 7 років позбавлення волі, без позбавлення звання «генерал-майора». За рішенням суду, моральну шкоду повинно компенсувати Міністерство оборони України. Розмір компенсації — по 500 тис. грн на користь родичів загиблих, але компенсації отримають тільки найближчі родичі — батьки й дружини.

Цікава деталь – 8 вересня 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України генерала Назарова нагородили орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеню.

Оксана ДУДАР

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: