Як Україні вижити в світі конкурентних економік: поради бізнесу та влади

Тим часом, зараз країна знаходиться на перетині, коли тут можна не просто розвивати інновації. Україна може стати потужним осередком технології блокчейн, вважають експерти, які виступали під час Київського міжнародного економічного форуму, який триває зараз у столиці.

Форумі. Захід є платформою, де представники різних галузей спілкуються щодо того, яке майбутнє чекає не лише на українську економіку. На форумі обговорюють світові тенденції розвитку.

«Зараз Україна – це держава зразка початку 20 сторіччя»

За 25 років незалежності Україна втратила дуже багато можливостей, хоча й мала великий потенціал. Таку думку висловив міністр юстиції Павло Петренко на Київському Міжнародному Економічному. Отже, міністр підкреслив, що після розпаду Радянського Союзу Україна була однією з країн, яка лідирувала у новітніх технологіях, у виробництві зброї, кількості освічених людей, можливостях розвитку аграрного сектору.

«За 25 років, не маючи чіткої стратегії, куди ми рухаємось, ми фактично втратили ці 25 років. Після Революції Гідності відбулась мобілізація і стрес для країни. Зараз ми зрозуміли, що світ є жорстким та конкурентним. Тож, немає іншого шансу, як прилаштовувати себе і визначати майбутнє, якщо ми хочемо зберегти країну», - каже Петренко.

Міністр вважає, що до таких наслідків та занепаду призвела не лише корупція, але й ряд інших факторів – монополізація економіки та орієнтація на виробництво сировини. При цьому Петренко з гордістю заявляє, що за рядом показників Україна отримує першість у світі. Цьому сприяють відкриті реєстри та онлайн-сервіси, але все це, на його думку, втрачає своє значення, якщо країна буде сировинним придатком інших держав.

У свою чергу керуючий партнер «Делойт» в Україні Андрій Булах відзначає, що держава, в якій ми живемо зараз, - зразка початку 20 сторіччя. Одночасно він впевнений, що немає сенсу змінювати її та робити схожою на США чи країни ЄС. Треба будувати Україну зразка 21 сторіччя.

«Для цього варто дивитись на нові тенденції в керуванні. Наприклад, холакратія, коли йде розподіл повноважень. Ідея, що хтось, хто керує країною, знає, як краще жити, - це вже утопія», - каже Булах.

Читайте також: У столиці триває Київський міжнародний економічний форум (пряма трансляція)

Незважаючи на ці, доволі негативні, моменти, експерти одноголосно погоджуються, що Майдан став тією відправною точкою, звідки в Україні почались титанічні зсуви.

«26 років наша країна нагадує мені кукурузник. Він все летить, але ми не можемо обрати добрий екіпаж, бо екіпаж не лише керує цим літаком, а паралельно займається іншими речами. Для мене Майдан – це нова та найбільш перспективна модель керування суспільством, державою, містом, бізнесом. Коли немає екіпажу, але є велика самоорганізація», - резюмує голова технологічного холдингу «KM Core», член правління «ASPEN Kiev» Євген Уткін.

«Україна може стати кремнієвою долиною криптоінновацій»

Представники бізнесу впевнені, що сьогодні кардинальні зміни відбуваються у всьому світі. Тож, не дивно, що звичні галузі економіки відходять на другий план, а певні професії – у минуле.

Цьому сприяють технології, які впливають на кожну економіку у будь-якій країні. Інновації звільнюють частину професій від залучення людини, що врешті призводить до збільшення безробіття, до того, що частина суспільства не може застосувати свої вміння. Технології роблять стосунки між бізнесом та державою більш прозорими. Змінюється і роль інформації, якою тепер за допомогою соціальних мереж володіє кожен, тож вона перестала бути ексклюзивом. Вартісні тепер креативні знання.

«Росте креативна економіка. Це наші музиканти, художники, модельєри. У нас креативний народ. Я думаю, що в цьому плані Україна перебуває у доброму положенні. Треба думати про таку економіку. Драйвер росту – у створенні креативної економіки», - вважає Євген Уткін.

Він додає, що інновації – це не лише технології. Вони мають стосуватись у першу чергу економіки та соціального устрою світу.

«Світ перебуває у такому стані, що 2% людей володіють 80% багатства. Тож, нам треба шукати нові інноваційні підходи», - підкреслює бізнесмен.

Засновник Trusted Knight and UAH Payments Рей Реддінгтон вже декілька місяців живе в Україні. Він вражений, наскільки багато можливостей має держава, яка наразі перебуває на перетині.

Реддінгтон вірить, що майбутнє України – за технологією блокчейну. Спочатку технологія була розроблена для цифрової валюти біткоїн, але зараз йде пошук, як її можна використовувати ширше. Блокчейн - це цифровий журнал економічних транзакцій, який може бути запрограмований для запису практично всього, що має цінність. База даних блокчейну не зберігається в єдиному місці. Не існує централізованої версії інформації, що робить її стійкою перед кібератаками.

Рей Реддінгтон вважає, що за умови, якщо уряд врегулює існування цієї технології в Україні, її можна буде використовувати для послуг.

«Українці дуже інноваційні. Україна може стати кремнієвою долиною криптоінновацій, але потрібна регуляція», - каже Реддінгтон.

З тим, що Україні варто досягати більшого у цифровій революції погоджується і співпрезидент Римського клубу Андерс Війкман. Він при цьому підкреслює, що у цій дискусії виникає питання, хто буде займатись питаннями приватності та цифрової безпеки. Непокоїть Війкмана і проблема маніпуляцій, які стали можливі із розвитком технологій. Як приклад він приводить махінації з боку Дональда Трампа на останніх виборах у демократичних США.

«Ми можемо бути конкурентними за рахунок людського потенціалу»

Міністр юстиції Павло Петренко вважає, що головний козир України все ж таки людський потенціал.

«Я переконаний, що ми можемо бути конкурентними за рахунок того, що ми будемо використовувати той потенціал, який у нас є, - людський. Наше майбутнє не у тому, аби бути аграрною країною. Наше майбутнє – у тому, що ми будемо конкурентною країною у тих секторах, які зараз починають розвиватись – цифрова економіка. Ми маємо всі можливості – логістичне розміщення, потенціал з точки зору фахівців. Завдання держави – максимально сприяти створенню нових секторів економіки», - каже Петренко.

На рівні держави та влади експерти пропонують застосовувати дизайн-мислення та впроваджувати експерименти, ініціаторами яких має стати уряд. Влада, вважають представники бізнесу, робить велику помилку, коли будує стратегію розвитку на найближчі три-п’ять років, бо у сучасному світі варто думати мінімум на тридцять років вперед.

«Завжди простіше будувати, а не перебудовувати. Країни, де вибудована сильна інфраструктура, їм складніше змінюватись. Коли ми кажемо про масштаби країни, ми маємо розуміти, що треба говорити не про трирічні, а про тридцятирічні перспективи. На жаль, всі зусилля в Україні спрямовані на найближчий рік-два. Нам потрібна мета та треба навчитись діяти на рівні тактичному та стратегічному. Якщо це відбудеться, нам відкриються різні програми, різні діалоги, політичні процеси», - розповідає свій рецепт розвитку генеральний директор Групи Компаній ЛІГА, CEO Ligamedia Дмитро Бондаренко.

Він додає, що за умови, якщо середовище буде змінюватись, а законодавство та податкова система носитиме стимулюючий, а не обмежуючий характер, в Україні все трансформується лише на краще.

«Важливі рівні можливості для бізнесу. В Україні поки цього немає. Важливе вміння адаптуватись, бути готовим відмовлятись від старого та переходити до нового. Важливий емоційний інтелект», - каже Бондаренко.

Тож поки що і влада, і бізнес впевнені: незважаючи на певні проблеми, Україна має можливості для розвитку.

«Ми зараз маємо унікальний шанс через десять років мати іншу картину української економіки. Ми можемо собі дозволити експерименти та просувати ті напрямки, які не є класичними для Європи та світу», - підсумовує Павло Петренко.

Він нагадує, що саме Україна запустила перший у світі державний аукціон, побудований на системі блокчейн. Тож, можливо, припущення щодо нової кремнієвої інноваційної долини, зроблене Реєм Реддінгтоном, може перетворитись на реальність.

Підготувала Вікторія ІЩЕНКО