Майже як удома: геріатричний пансіонат на Львівщині забезпечує гідні умови проживання (фото)

У рамках реалізації функцій Національного превентивного механізму працівники Департаменту НПМ Секретаріату Уповноваженого та громадські монітори здійснили моніторинговий візит до Підбузького геріатричного пансіонату Львівської області. Пізніше ж, на круглому столі, співробітниця Офісу Уповноваженого з прав людини Анастасія Клюга поділилася враженнями від побаченого.

Пансіонат розрахований на 115 осіб і на час візиту, 4 жовтня, вільних місць там не було. Заклад має два корпуси, один із яких призначений для ліжкохворих. За словами Анастасії Клюги, умови проживання у геріатричному пансіонаті наближені до домашніх.

«Усі кімнати обладнані меблями, є килими, телевізори тощо. Це один з небагатьох геріатричних пансіонатів, де є таке матеріальне забезпечення, де у кожної людини, навіть ліжкових хворих, є власна тумбочка. Можливо, вона порожня, але людина психологічно розуміє, що це її місце, її територія», — зазначає Анастасія Клюга.

Монітори відзначили, що люди у закладі були одягнені у чистий одяг. Усі були охайні, підстрижені, навіть ліжкові хворі.

«У цьому пансіонаті штатних одиниць не вистачає. У корпусі, де ліжкові хворі, на 53 особи лише три санітарки. Але  вони встигають доглянути людей так, щоби вони були у гідних умовах», — зауважує співробітниця Департаменту НПМ.

Також у пансіонаті монітори перевірили документацію побачили, що усі програми реабілітації заповнені. Крім того, для таких осіб там є технічні засоби реабілітації.

«Думаю, їх треба додати більше, оскільки туалети і ванни не обладнані поручнями для зручності людей з інвалідністю, але кричущою проблеми немає», — додає Анастасія Клюга.

З негативу монітори зауважили те, що люди з корпусу для ліжкохворих змушені сидіти під замком — їх не випускають за територію корпусу. Це підтвердили і люди, які там лежать, і персонал.

«Десь 5-6 осіб мені казали, що у них відчуття, наче вони знаходяться у тюрмі, — згадує Анастасія Клюга. — Так, там ліжкові хворі, люди зі старечею деменцією, люди, які можуть піти і забути, куди вони йшли, але мова про те, що це не виправдання. Вони там повинні відчувати себе як у вдома, адже віддають за це 75% пенсії».

Такі особи, кажуть у Департаменті НПМ, не можуть витратити свої кошти з пенсії, вони повинні передавати їх санітарками, соціальним працівникам тощо.

«Це протиправно, в установах соціального захисту такого бути не може. Люди мають право вільно пересуватися територією, виходити на вулицю», — наголошує Анастасія Клюга.

У другому корпусі, де проживають звичайні старенькі, такого немає: їм дозволяють виходити в магазин, гуляти. Більше того, для них обладнана окрема кімната, де можна розігріти придбану їжу, попити чаю, поспілкуватися з друзями тощо.

Читайте також: Голі ліжка та чужа білизна: як живуть підопічні у психоневрологічному інтернаті на Львівщині (фото)

Ще один недолік — те, що ліжкохворі люди знаходяться на другому поверсі. За словами представників Департаменту, спустити їх донизу дуже важко, а у випадку пожежі зробити це буде майже неможливо.

Третій недолік — недостатня площа проживання на одну особу. За нормативами, має бути 8-10 метрів, а у пансіонаті 3-4 метри.

Одне з найсерйозніших порушень у геріатричному пансіонаті — не дотримання вимоги чинного законодавства щодо констатації смерті підопічних: залучається головний лікар, а працівник поліції не викликається.

«Є тристоронній наказ МВС, МОЗ і Генпрокуратури. Працівник закладу охорони здоров’я повинен негайно дзвонити на гарячу лінію «102» і викликати працівника поліції, у випадку смерті людини у такому закладі.  Чому цього не роблять — стверджувати важко», — зазначає Анастасія Клюга.

В Офісі Уповноваженого з прав людини зазначили, що за результатами візиту акти реагування будуть направлені до Міністерства соціальної політики України і Львівської облдержадміністрації.