Жодного притулку не вистачить, доки люди не зрозуміють, що ведмідь – не іграшка, – зоозахисники

IMG_5568

Вчора до ведмежого притулку «Домажир» в Яворівському районі приїхала вже шоста тварина – ведмедиця Маня, яка з 2003 року мешкала у клітці завбільшки у 28 квадратних метрів при ресторані «Гуцульський двір», який належить родині Писарчуків.

 

Три роки боротьби за ведмедицю

Вчора до «Гуцульського двору» приїхали зоозахисники з міжнародної організації «Four Paws», головний офіс якої знаходиться у Відні. З 1988 року ця організація рятує ведмедів по усьому світі, а останнім часом вона активно працює і в Україні. Зокрема вже 12 жовтня відбудеться урочисте відкриття на Львівщині ведмежого притулку «Домажир», куди вчора переїхала Маня і стала тут шостою мешканкою.

Почалася історія Мані 10 лютого 2001 року, принаймні про це свідчить табличка біля вольєру ведмедиці – тоді вона народилася. А після того, як її маму убили браконьєри, опинилася на одному з гуцульських обійсть. Ведмежа мешкало у собачій буді. Про це розповіла представниця власників Уляна Копцюх.

«Ведмедика свого часу побачили нинішні власники у Карпатах, коли там відпочивали – у приватному дворі. Вони пошкодували тварину і викупили її за якусь символічну платню. Тут збудували вольєр, зробили Мані всі документи, паспорт, медичну книгу. Тварина утримувалася офіційно. Ще багато років тому думали про те, щоб передати її у належні умови, максимально наближені до природних. В Україні є багато заповідників, але всі вони переповнені і неготові приймати нових ведмедів. Дуже тішимося, що з’явився заповідник «Домажир»,  і Маня буде у гарних достойних умовах. Так, ми розуміємо, що клітка і вольєр – це не ті умови, у яких має жити дика тварина. Однозначно, заповідник – це краще і з радістю віддали б раніше, якби хтось Маню забрав. Адже як бачите, момент передачі – це дуже складно. Ведмідь – не котик, його не посадиш у коробочку», – розповіла Уляна Копцюх.

Маня – вегетаріанка, їсть тільки овочі та фрукти, активна.

«Вона щороку впадає у сплячку. А це свідчить про те, що у тварини хороше здоров’я, адже навіть є заповідники, де ведмеді не завжди впадають у сплячку. Це залежить від того, де тварина раніше жила. Наприклад, циркові ведмеді у сплячку не впадають, бо звикли до активного життя. Після того, як Маню заберуть, вольєр знесуть», – додала Уляна.

За її словами, переїзд тварини до ведмежого притулку цілком добровільний. А екоінспектори, які раніше перевіряли умови перебування тварини, недоліків не виявляли. Представниця власників запевнила, що жоден притулок, зокрема «Синевир» не погоджувався раніше забрати Маню.

Натомість зоозахисники розповіли, що знають про Маню давно і три роки добивалися, щоб забрати тварину і помістити її у належні умови. Але тривалий час переговори не давали результатів.

Марина Шквиря

«Про те, що у «Гуцульському дворі» живе ведмідь, знали практично усі. Дивно, чому ніхто на це не реагував. Наскільки мені відомо, власник не погоджувався віддавати тварину. Ми готували листи від активістів. Сюди час від часу навідувалася екоінспекція, але порушень вони не виявляли, а потім просто давали свої висновки, що все гаразд і тварина утримується у належних умовах. Ситуація вирішилася тільки внаслідок тривалих переговорів. Зрештою, власник пішов назустріч, і ми за це йому, насправді, дуже вдячні», – каже Марина Шквиря, фахівець з ведмедів міжнародної організації «Four Paws».

Суди за ведмедицю

Щоб побачити звільнення Мані з Києва приїхала Наталя Вишневська – координатор зоозахисного напрямку Національного екологічного центру України.

«Почалося все з того, що люди, які були у ресторані, побачили, що тварина перебуває у неналежних умовах – тісна клітка, влітку спека. У Мані було порушення здоров’я – так звана стереотипія, коли тварина постійно повторює одні і ті самі рухи, зазвичай це наслідок тривалого утримування в тісному замкнутому просторі», – розповіла пані Наталія.

Екологічна громадська організація звернулася до держекоінспекції, яка, натомість, звернулася до суду про відсутність документів про легальне набуття червонокнижної тварини. Суд відбувся 7 лютого 2014 року. Відповідачем була Зоряна Хомишин, директор ПП «Модель», якому, згідно з документами, належить ведмідь. Тоді суд виявив гуманність, взяв до уваги, що умови утримання тварини відповідають нормам, ведмедиця має постійний догляд, зокрема і медичний, тому ухвалив оштрафувати власницю на 51 гривню без вилучення тварини.

«Ми на цьому не зупинилися і пішли далі, розпочавши відкритий діалог з власником Петром Писарчуком, якому належить ресторан. І завдяки такому доброзичливому листуванню ми все-таки переконали його стати на бік гуманності і добровільно віддати тварину, тим паче, що на той час біля Львова вже добудовувався «Домажир».

Три роки тому ми пропонували Маню передати у «Синевир», власники відмовилися. Але вже тоді Львівська обласна рада прийняла рішення про виділення землі у Яворівському районі для будівництва «Домажиру». Власники мотивували свою відмову тим, що мовляв вони зачекають, коли буде добудований ведмежий притулок на Львівщині», – розповіла Наталія Вишневська.

Нова домівка у тисячу квадратів

Порятунок Мані – результат трирічної боротьби зоозахисників, громадськості, небайдужих львів’ян і, зрештою, доброї волі власників.

Велика бура ведмедиця Маня вчора помітно нервувала, міряючи з кутка у куток клітку, яка має кілька зон, зокрема басейн. Коли вона трохи заспокоїлася, австрійський ветеринар вистрелив  у тварину з дартсу, щоб приспати її. Збентежена Маня підстрибнула, потім притисла ніс до клітки, ще за хвилину в неї почали підкошуватися передні лапи, ведмедиця сіла, не розуміючи, що відбувається, ще мить і грізний звір міцно заснув.

Щоб пересвідчитися, що більше нема небезпеки, Маню ще двічі штурхнули у лапи дрючком, аж тоді до клітки увійшла група ветеринарів. Ведмедиці швидко оглянули зуби, а тоді поголили шерсть на шиї, щоб продовжити маніпуляції. Мані поставили крапельницю, зробили УЗД тощо. Тим часом працівники розрізали клітку. Далі залишилося найскладніше – віднести 400-кілограмову Маню до спецавтомобіля. Для цього знадобилося восьмеро чоловіків, яким щокілька метрів доводилося зупинятися для перепочинку.  Ще складніше – завантажити тварину, яка ледь вміщалася у клітці.

Ветеринар «Four Paws» зазначив, що стан здоров’я Мані цілком задовільний, але у неї є зайвий жир, найімовірніше, через брак руху в обмеженому просторі. Крім того, у неї пошкоджений зуб і неправильна постановка лап. Щоби встановити причину, доведеться провести додаткове обстеження тварини. Ультразвукове дослідження не виявило жодних патологій внутрішніх органів. Мані потрібно наростити м’язи, зауважив ветеринар.

По прибуттю у «Домажир» Маню помістили у бокс для адаптації. Згідно з планом, якщо все буде гаразд, вже сьогодні її випустять у вольєр.

«У Мані буде свій вольєр площею тисячу квадратних метрів, де вона зможе вільно пересуватися. Кожен вольєр обладнаний ставком та іграшками. Для молодих активних ведмедів ми добудовуємо лісові вольєри. Найімовірніше, Маня зможе теж туди переселитися», – розповіла Катерина Артюхова, менеджер з туризму ведмежого притулку.

Інші мешканці

Маня вперше у житті побачить інших ведмедів. Її сусідами будуть Потап, який теж мешкав при ресторані на Буковині, циркова Христя. В бідолашної тварини виявили сильний цироз печінки через алкоголь, котрий їй давав власник.

Утім Катя Артюхова запевняє, що з Христею все гаразд. Вона набрала ваги і стала дещо округлішою, отримує збалансоване харчування. Наразі спеціального лікування їй не призначали – потрібно зробити рентген.

Ще сусідами Мані будуть Бодя і Настя. Ця пара ділить один вольєр на двох.

«Бодя і Настя разом змалечку. Вони друзі, гарно бавляться, зійшлися характерами. Один без одного не можуть. Цікаво, що у сусідньому вольєрі живе Потап, і Настя виявила до нього цікавість, а Бодя почав ревнувати і лякати Потапа», – розповіла Катя про нових мешканців «Домажиру».

Днями до ведмежого притулку приїхав Тайсон з Коломиї, який все своє життя прожив на мисливській станції.

«Про стан Тайсона нам ще не все невідомо. Це був тільки перший ветеринарний огляд. Зуби жахливі, УЗД більш-менш. Щодо ротової порожнини – то вона віддзеркалює те, як ведмідь жив. Тайсон гриз металеві грати, не їв того, що має їсти ведмідь. Йому давали кашу, хліб, тобто абсолютно неприйнятну для такого звіра їжу. Він зараз у реабілітаційному боксі і сьогодні вперше має вийти у великий вольєр», – розповіла Марина Шквиря.

Тайсон все життя прожив на мисливській станції, посеред лісу. Щоправда, не один, була ще ведмедиця, на жаль, вона не дожила до порятунку. Найімовірніше, Тайсона використовували як притравку для мисливських собак. Зоозахисники, які приїхали по ведмедя, побачили нещасну тварину у клітці, яку, мабуть, жодного разу ніхто навіть не прибрав – Тайсон сидів у своїх фекаліях, прути вольєра поіржавілі, підлога зігнила. А про обов’язкову для ведмедів водойму годі й говорити.

«Це була абсолютно жахлива картина. У таких умовах не можна утримувати жодної живої істоти. Ось так проходило все життя Тайсона. Як нам повідомили мисливці, його матір убили браконьєри, вони взяли ведмежа і використовувати так, як могли і як це розуміли. Тайсону 16 років. Це вже доросла тварина. Зважаючи, що ведмеді живуть 30-40 років, то практично половину свого життя Тайсон прожив у неволі, не знаючи, що таке бути ведмедем», – розповіла Марина Шквиря.

Сьогодні в Україні офіційно заборонена притравка на ведмедів та вовків, але недосконалість законодавства не дозволяє контролювати це. До речі, притулок «Домажир» створювався саме для ведмедів з мисливських станцій.

«У зв’язку з дерегуляцією, екоінспекція не може перевірити чи натравлюють на ведмедів мисливських собак, чи ні. Тому ми пропонуємо депутатам ухвалити законопроект 6598, який забороняє навіть утримання ведмедів на мисливських станціях, щоб у мисливців не було навіть спокуси натравляти собак», – каже Наталія Вишневська.

Недосконалість українського законодавства не дозволяє й вилучити тварину, навіть червонокнижну від власника. Всі зоозахисники в один голос твердять: єдиний найлегший спосіб – переконати хазяїна тварини віддати її.

«Згідно з офіційними даними, в Україні зафіксовано близько 250 випадків, коли ведмеді утримуються у неволі. А неофіційні  – ще більше. Бо є ведмеді на станціях притравки, є у ресторанах, на базах відпочинку. Ось на базі «Шепільська» біля Стрия є величезний ведмідь, який у таких самих умовах, як і Маня. А підстав конфіскувати тварину нема. Ще три ведмеді у приватному зоопарку колишнього голови Самбірської РДА Івана Білака. Якщо буде ухвалений законопроект, який забороняє утримання ведмедів у неволі, виникне інша проблема – що робити із цими 250 ведмедями, бо ні «Синевир», ні «Домажир» не розраховані на таку кількість тварин», – пояснила Наталія Вишневська.

Усі зоозахисники сходять в одному – жодних притулків не вистачить, доки люди не перестануть заводити ведмедів замість іграшок.

Оксана ДУДАР

Фото Микити ПЕЧЕНИКА і Оксани ДУДАР

Публікація підготовлена в рамках проекту Голос місцевих ЗМІ за фінансування ЄС.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: