дивись.info

Як півсотні освітян Львівщини вирушили вчителювати на Схід (фото)

Як півсотні освітян Львівщини вирушили вчителювати на Схід (фото)

17 жовтня майже півсотні вчителів зі Львівської області вирушили на Луганщину за програмою обміну. Дивись.info  поспілкувалася з ними, і дізналася, чому освітяни вирішили на кілька тижнів змінити регіон проживання і роботи.

«Давайте-давайте, дівчата, швиденько, а то без нас поїде автобус!» — голосно підганяє своїх колежанок жінка років 45 з великим чемоданом.

Сьогодні, 17 жовтня, зі Львова на Схід вирушають 48 вчителів і вчительок викладати у тамтешніх школах. Це вже третій раз, коли вчителі Львівщини їдуть на Схід. Протягом двох тижнів вони навчатимуть дітей Луганської області української мови і літератури, історії, математики, християнської етики, інформатики, викладатимуть у молодших класах тощо.

«Цього разу ми не обмежувалися виключно вчителями української мови, тепер у нас ширший спектр, — каже директорка департаменту освіти і науки Львівської облдержадміністрації Любомира Мандзій.  —  Обирали викладачів ми за принципом зголошення, конкурсного відбору не було. Але скажу, що спочатку було охочих трохи більше — ми мусили відмовити декому, оскільки розраховували на 50-місний автобус».

У цьому ж автобусі вчителі їхатимуть майже добу — саме стільки часу потрібно, аби дістатися до Сєвєродонецька на Луганщині. У яку саму школу кожен із них потрапить — поки що не знають ні керівники Львівщини, ні самі освітяни. Розподілом займалися керуючі департаментом освіти Луганської ОДА.

«Це будуть всі міста і села, які підконтрольні українській території. Є вчителі, які кажуть, що поїдуть саме у це місто чи район, бо вони вже мають там певні напрацювання, — зазначає Любомира Мандзій. — Скоріше за все, це будуть міста, на кшталт Рубіжного, які близькі до лінії розмежування».

Тетяна Роздольська, вчителька початкових класів початкової школі у селі Босівка Пустомитівського району, їде на Луганщину вперше. Освітянка каже, що зголосилася сама і не боїться їхати на Схід.

«Я навіть не думала про якусь небезпеку. Вже потім знайомі почали говорити: «Куди ти їдеш? Там війна», але мені не страшно», — з широкою усмішкою ділиться спогадами вчителька.

Тетяна Роздольська переконана, що зможе багато чим поділитися з дітьми і вчителями на Донбасі.

«Я їду туди, щоби подивитися, як живуть на Сході громадяни України, поцікавитися їх історією, звичаями і поділитися своїми, розповісти, що у нас нового, розказати про Пустомитівський район, які у нас досягнення у навчанні, — додає вона. — Я хочу розказати більше про західну культуру, про те, як ми святкуємо Різдво, Великдень, розказати більше про українську мову, її квітучість, щоби спонукати їх більше говорити українською, вести уроки українською».

Вчителька каже, що не знає, куди саме, у яке село чи місто, хотіла б поїхати, але з радістю викладатиме будь-де.

У Львівській ОДА кажуть, що цього року вчителі зголошувалися набагато активніше, ніж минулого. Наприклад, у 2016 вдалося набрати лише 17 вчителів.

«Цього разу безперечно по-іншому  і настрій у людей зовсім інший, — зауважує директорка департаменту освіти. — Я думаю, це тільки на користь нашій державі».

На відміну від своєї колежанки Тетяни, Ольга Олеярчик, вчителька інформатики та заступниця директора з методичної роботи, їде на Луганщину не вперше. Минулого року вона також скористалася програмою обмінів.

Антоніна Олейчик, вчителька інформатики та заступниця директора з методичної роботи

«Було цікаво, усі були задоволені! — із захватом розповідає про свій досвід пані Антоніна. — Ми мали можливість познайомитися з педагогами, поспілкуватися з ними. Нам показали місцеві пам’ятки. Мені дуже подобається така річ, адже кожні області мають свої традиції, свої святкування. Наприклад, дітки були у нас на Різдво і були набагато більше захоплені нашим святкуванням, ніж у своїх регіонах».

Вчителька зазначає, що їде на Луганщину також за досвідом. Каже, що цікаво, які методики використовують колеги на Сході, хочеться показати свої, а також налагодити співпрацю зі школою, у якій працюватиме.

В автобус усі вчителі збираються швидко: декого прийшли проводжати родичі, друзі. На противагу щасливим усмішкам з-за вікон автобусу — сльози проводжаючих.

«Та чого плакати, не на війну ж їдемо, все буде добре!» — вигукує одна з вчительок, обіймає свою подругу та забігає в автобус.

«Ця програма також передбачає і приїзд вчителів з Луганської області до нас. На цей раз мають приїхати 48 освітян, — каже голова обласної ради Олександр Ганущин. — Минулого разу їх було 25, а зараз зголосилося більше».

Крім того, з Луганщини приїдуть і представники культури, які гратимуть у місцевих театрах.

«50% мешканців Луганської області ніколи у житті не виїжджали за її межі, а 90% — за межі України. Відтак, цією програмою ми розширюємо світогляд вчителів, які навчають наших дітей, — пояснює Олександр Ганущин мету проекту. —  З іншого боку, дуже багато людей думають про нас, галичан, у рамках міфів російської пропаганди. І це треба виправляти. Мені здається, цей проект однозначно перспективний».

Команда вчителів з Луганщини прибуде до Львівської області вже у четвер. Спочатку вони зустрінуться зі своїми колегами у Сєвєродонецьку, а потім, так само, як і вони, сядуть в автобус, який добу везтиме їх на інший кінець України.

Текст, фото: Ганна БЕЛОВОЛЬЧЕНКО

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.