У роботі інвентаризаційної комісії багато неточностей, – головна хранителька Олеського замку

Головна хранителька музею «Олеський замок» запевняє, що має всі акти і навіть чернетки, за допомогою яких може відкинути звинувачення, виголошені гендиректором Львівської національної галереї мистецтв Тарасом Возняком про буцімто зникнення експонатів з музейних фондів.  

«Я написала відповідь на це брехливе звинувачення і приготувала всі документ. Він просто взяв загальну плахту галереї ще від народження і все це скинув на мене. А я відповідаю лише за те, що до мене надходило: експонати, їхні номери і де є мої підписи. Я відповіла на «Музейному просторі» на всі звинувачення за усіма позиціями. Ось тут у мене в кабінеті є всі документи повністю. Я просто не знаю, яку мету переслідує директор, навіщо народ вводити в оману. У нас інвентаризація пройшла нормально, все зійшлось, у мене є всі документи, акти, все підписано. Я просто шокована, навіщо людині таке здалося. Відколи Возняк прийшов директором, у мене не було з ним жодного конфлікту, навіть зауваження не було. Ми працювали, проводили інвентаризацію, все доповідали. Чому раптом таке сталося? Я тепер змушена себе боронити, бо це неправда, а інформація – невірна, обманна», – сказала Тетяна Сабодаш, коментуючи оприлюднення переліку зниклих предметів з музейних фондів.

Вона додала, що є звичайним музейником і немає грошей на адвокатів, тому захищає себе так, як може. Але головне – це документи, де написано, що пані Тетяна отримала і що є в наявності.

«Цей лист президенту – це останній крок, бо вже нікуди подітися. Я знала, що після нього щось станеться. Так воно і відбулося. Але є всі акти, всі чернетки. Я просто не можу розумом осягнути, навіщо це відбувається, навіщо паплюжити музей, а заодно і мене. Якщо директор хоче, щоб я пішла, то я і так збиралася це зробити. Я ж не збираюся до смерті там працювати. Але ж можна було це нормально вирішити», – додала головна хранителька.

За її словами, інвентаризаційною комісією допущено багато неточностей.

«Наприклад, щодо кам’яної скульптури, то вона є в замку на третьому поверсі, як лежала там, так і лежить. Це просто не дописалися, бо дуже поспішали – директор підганяв з результатами. Так само і з меблями. Не вистачило часу розібратися. Борис Григорович (Возницький – ред.)розвіз їх у Золочів, Підгірці, а акти писалися навздогін. Ми зробили інвентаризацію за фондами. У мене майже 9,5 тисяч експонатів. Тільки порцеляни три тисячі експонатів, дві тисяч дерев’яної скульптури. Є помилки при інвентаризації, спрацьовує людський фактор. У Львові в обліку фондів неправильно номери поставили, неправильно назви – це нормальний робочий процес, який полягає у виявленні цих помилок і виправленні. Криміналу в цьому нема. Це зафіксовано у документах», – резюмувала Тетяна Сабодаш.

Сьогодні сайт «Музейний простір» опублікував відповідь на обвинувачення Тетяна Сабодаш. Оприлюднюємо лист повністю.

«Відповідь головного хранителя Музею «Олеський замок», відділу Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького Сабодаш Т.О. на обвинувачення Возняка Т.С.

1)   Щодо скульптури 

Андрійчук Л.Б. подавали загальні списки по Галереї, чого бракує. За загальні галерейні списки несу відповідальність не я, як зберігач одного відділу, а Хомин І. - головний зберігач Галереї. Я відповідаю лише за те, що отримувала і за що розписувалась.

Група скульптури – «Різьба по каменю», «Св. Онуфрій», «Голова Христа» – ці експонати по актах я не отримувала і мої підписи на актах відсутні. Андрійчук Л.Б. (відділ обліку фондів) це достеменно відомо, бо ми тисячу разів разом з нею перевіряли акти надходження.  Чому вона Вам не подала істинну інформацію – це на її совісті. Група скульптури С І – за останньою інвентаризацією у мене зійшлась повністю у фондах, окрім названих трьох експонатів, які у фонди не поступали.

2)  Стосовно меблів

Меблі поступали в галерею без номерів, їх потім розвозив по відділам Возницький Б.Г., який поспішав робити експозиції  в музеях. Слідом за меблями у Львові, у відділі обліку, писали акти, які цей відділ не спішив ставити на меблі, бо треба було їхати в село. Чому не їхали, чому не контролювали – запитайте, будь ласка, у Хомина І.М. та Андрійчук Л.Б. Меблі, які поступали до мене, усі задокументовані. 18 меблів, які Ви так грізно перечисляєте, є, але на них відділ обліку до сих пір не поставив номери. Чому? Спитайте у своїх наближених – чому такий безлад в документах і до сих пір не наведений порядок в актах?

Повторюю – я відповідаю лише за ті експонати, що я отримувала по документам і за що я розписувалась. Цю істину знає кожен музейник.

3) Стосовно Гавареччини

Всі експонати гаваречанської кераміки задокументовані інвентаризаційною комісією, включаючи і експонати без номерів. Ми встановили, що у відділі обліку були допущені помилки з номерами на експонатах і їх найменуваннях. Це все є зафіксовано комісією. Ніхто з працівників замку нічого не міняв і не писав – усі документи можна перевірити. Чому не контролювали – запитайте у Хомина І.М. та Андрійчук Л.Б. До речі, Андрійчук Л.Б повністю знає про що йдеться, ми з нею не один день і не один місяць перевіряли, уточнювали кожен експонат і кожен пункт. Чому вона подала Вам, генеральному директору, невірну інформацію про стан речей по Олеському замку, я не знаю.  Може вона і говорила Вам, але у Вас своя установка – спаплюжити всіх, хто працював з Возницьким Б.Г.

То ж хто наступний??

Я чекаю будь-якої перевірки, якій я надам усі документи й експонати, за які відповідаю. І не потрібно на мене навішувати загальний список пропаж у галереї, до якого я не маю жодного відношення.

Тому, розберіться спочатку у себе «вдома» перш, ніж здіймати ґвалт, інакше можна запросити поліцію і до Вас особисто як до директора, який не знаючи стану речей, звинувачує людей у крамолі».

Оксана ДУДАР