дивись.info

Мегакурорт на Закарпатті, або Як хочуть заасфальтувати Карпати

Мегакурорт на Закарпатті, або Як хочуть заасфальтувати Карпати

На Закарпатті хочуть звести туристично-рекреаційний центр, який перевершить «Буковель». Тут мають з’явитися 53 кілометри витягів, 223 кілометри лижних трас, 60 готелів, 120 ресторанів, дитячий табір, гольф-поле і навіть аеродром для приватних літаків. А екологи б’ють на сполох – це остання первозданна територія в Європі, позбавлена урбанізації.

Свидовецький масив

Скандал за скандалом

Про новий туристичний комплекс на Закарпатті заговорили ще навесні. У трьох селах, – Чорній Тисі, Ясіні і Лопухові, – відбулися громадські слухання з розгляду детального плану територій. Офіційно замовниками проекту є Тячівська та Рахівська райдержадміністрації, однак сам туристично-рекреаційний комплекс повинен стати розширеним продовженням великої мережі гірськолижного курорту «Буковель». Про це заявляв голова ЗОДА Геннадій Москаль.

Сам проект вже неодноразово опинявся у центрі скандалу. Зокрема спочатку йшлося про те, що територія майбутнього туристично-рекреаційного комплексу охопить площу у майже 14 тисяч гектарів. Саме така цифра була зазначена у протоколі громадських слухань, у якому йшлося, що детальний план розроблено для площі у понад 13670 гектарів. Але вже дуже швидко цю інформацію спростував голова Закарпатської облдержадміністрації Геннадій Москаль.

«Насправді у протоколі громадських слухань є дві цифри – 14 тис гектарів і 1400 гектарів. Згодом Геннадій Москаль пояснив, що це одруківка. Тому, напевно, все-таки йдеться про 1400 га», – пояснила ІА Дивись.info волонтер МБО «Екологія-Право-Людина» Іріс Дель Соль.

Занепокоїв активістів і ще один факт – детальний план території, з приводу якого вже відбулися громадські слухання. Адже виявилося, що це всього-на-всього карта з умовними позначками і більше нічого. (До речі, розробник детального плану ТОВ «Наша спадщина», яка свого часу розробляла проекти скандальних міні-ГЕС на Закарпатті.)

«Це мають бути матеріали, детальний проект, де і що має бути побудовано тощо. Натомість у відповідь на наші запити нам надіслали лише карту. Значить, інших матеріалів просто не існує у природі. Крім цього, є сумніви щодо території, де буде розташований комплекс. Зараз йдеться про село Чорна Тиса і Ясіня. А детального плану села Лопухів нема, хоча воно теж знаходиться на території майбутнього ТРК. В одному із детальних планів Рахівської РДА згадується Косівська Поляна. Тобто невідомо, які населені пункти будуть охоплені, які межі комплексу. У Лопухові представляли громадськості детальний план на села Ясіня і Чорну Тису», – розповіла Іріс Дель Соль.

Громадські слухання та «історична» дорога

Варто зазначити, що більшість місцевого населення, принаймні тих, хто був присутній на громадських слуханнях, схвально ставляться до появи велетенського туристичного комплексу, адже сподіваються, що з’явиться робота, у регіон бігом побіжать туристи і рікою потечуть їхні гроші.

«На громадських слуханнях були присутні переважно люди, які працюють у державних установах – школа, амбулаторія тощо. Вони всі проголосували «за», інші були надзвичайно погано повідомленні в газеті. З’явилося просто оголошення про те, що відбуватимуться громадські слухання із затвердженням детального плану території. Якої території, чому, нічого не повідомлялося. Відповідно це не викликало інтересу в населення. Крім того, повідомлення у газеті не відповідало законодавству», – пояснює Іріс.

На сьогоднішній день, крім громадських слухань і детального плану території, почали будувати дорогу, яка об’єднала Тячівський і Рахівський райони – від Чорної Тиси до Лопухова. Загальна протяжність дороги – 25 кілометрів. Зводять шлях лісівники.

«Вже побудована дорога, яка об’єднує два райони – це Тячівський та Рахівський. Дорогу будували лісівники, що є дуже дивним. Лісгосп сказав, що вони це будували за свої кошти і декілька місяців тому Геннадій Москаль на офіційному сайті Закарпатскої ОДА опублікував повідомлення, що ця дорога об’єднає два райони біля туристичного комплексу «Свидовець». Виникає питання, чому лісівники будують дорогу до туристично-рекреаційного комплексу», – продовжує Іріс Дель Соль.

Лісова дорога

Якщо на сайті Геннадія Москаля зазначається, що ця дорога суттєво покращить логістику до майбутнього курорту «Свидовець», то лісівники її будівництво пояснюють іншими причинами: «Головна мета її – використання дороги для лісогосподарських заходів, включаючи й заготівлю деревини й можливості використання автодороги для рекреаційних, туристичних цілей й для потреб населення. Будували дороги власними силами й коштами лісівників із залученням техніки держлісгоспів. Загальна вартість лісової дороги біля мільйона гривень, а це означає, що один кілометр коштував 300 тисяч гривень».

Натомість Іріс переконана, що якщо дорогу будували для майбутнього туристично-рекреаційного центру, то її однаково мав би будувати не лісгосп: «Це мав бути Укравтодор. З розрахунку, що цей шлях і для автомобілів, і для пішоходів. А лісова дорога – це суто технічна дорога, розрахована для спеціальної техніки, лісовозів тощо. Після галасу, який здійнявся, будівництво дороги пояснили, як відновлення історичного шляху. Втім, історики кажуть, що там не могло бути цієї дороги».

Йдеться про нібито відновлення старої «Брусиловської дороги», збудованої 1916-1917 роках, коли Закарпаття входило до складу Австро-Угорської імперії, а ідеологом її зведення був російський генерал Олександр Брусилов.

В активному пошуку інвестора

Досить неясною є ситуація із інвестором. Офіційно його нема, каже Іріс Дель Соль, а замовники детального плану територій, тобто Тячівська та Рахівська РДА, говорять, що перебувають, так би мовити в активному пошуку готового вкласти мільйони, якщо не мільярди у будівництво мегакомплексу. Тим часом Геннадій Москаль вже встиг похвалитися, що досягнуто домовленості із власником «Буковеля».

Власне, все вказує на те, що саме Геннадій Москаль з усіх сил лобіює зведення нового гірськолижного курорту. Тим паче, що на туристичному бізнесі він знається не лише теоретично. На Буковині йому належить туристичний комплекс «Перевал Німчич», офіційним власником якого значиться зять очільника ЗОДА Михайло Бучковський.

Скріншот з аналітичної платформи YouControl

«Ми дійшли до принципової згоди з власниками «Буковеля» – курорт буде продовжено на Закарпатті», – раніше заявляв очільник Закарпатської ОДА.

На користь цієї домовленості свідчить і той факт, що буквального 7 жовтня народний депутат Олександр Шевченко, який має прямий стосунок і до «Буковелю» (уродженець Коломиї і співвласник гірськолижного курорту), і до олігархів Боголюбова та Коломойського, привіз півтисячі листів шиферу після буревію мешканцям саме сіл Ясіня і Чорна Тиса, де, за задумом, має з’явитися туристичний курорт.

Туристичний комплекс «Буковель» збудований ТОВ «Скорзонера», яке контролює група «Приват». Кінцевими бенефіціарними власниками компанії є Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов. Водночас на Закарпатті, у Рахові, діє ТОВ «Скорзонера-Закарпаття», у якому Коломойський та Боголюбов зазначені як власники істотної частки, натомість бенефіціарами є Анастасія Христофору, Деспоіна Харалампус Ніколау, Елені Кореліду, Міхалакіс Цицеккос, Христина Софоклеус.

Відтак, виникає запитання, якщо група «Приват» зацікавлена у розширенні «Буковеля» на Закарпаття, чому дорогу до майбутнього ТРК будують коштом держави. Наразі це питання залишається без відповіді, адже надто багато нестиковок у тому, хто будує, навіщо  і куди.

Останній острівок первозданної природи

Зрештою противники будівництва мегакомплексу сильно сумніваються, що поява курорту вирішить проблему з безробіттям для місцевого населення.

«У «Буковелі» навіть офіціанти не є місцевими. Це люди, які працюють протягом сезону. Вони приїжджають з Івано-Франківська, Тернополя, Києва, мають освіту у цій галузі. Якщо на цьому туристично-рекреаційному комплексі будуть прості закарпатські традиційні ресторани і там будуть працювати місцеві жителі, які знають місцеву кухню – це буде чудово. Але я в цьому сумніваюся. Досить подивитися на «Буковель», їхні ресторани, кухню, сервіс. Людина має мати певні знання. Місцеве населення – це прибиральниці, охорона, сторожі, працівники котелень. І все», – зазначає Іріс.

А найбільше занепокоєння викликає вплив появи мегакурорту на екологію регіону.

«Екологія регіону вже значно погіршилася. Якщо подивитися кліматичну карту Закарпаття, то на цій території випадає найбільше опадів протягом року. Тобто це досить волога місцевість. Але тепер кількість дощів починає зменшуватися. Один з факторів, який на це вплинув – міні-ГЕС у селі Лопухово. Варто подумати, скільки треба водозаборів тільки для гольфу – утримання газону в належному стані. Проблеми з водою вже є. Якщо там заасфальтувати (ліс і грунт утримують воду), то ситуація погіршиться», – зазначила Іріс Дель Соль.

Водночас саме цей карпатський регіон є останнім європейським острівком первозданної дикої природи, позбавлений людського впливу, не урбанізований.

«Будувати таку структуру тут недоцільно. Можна розмовляти про інші види туризму. Поряд існують два туристичні комплекси – «Буковель» і «Драгобрат». Чому їх не модернізувати, не зробити більш ефективними.  Знову ж таки можна їх розширювати, і це зазначено у Карпатській конвенції, де є протокол про сталий туризм», – пояснила волонтер МБО.

Туризм тут можна і треба розвивати, але тільки не такий.

«Можна розробити хорошу маркетингову кампанію, розробити зелені маршрути тощо. Наприклад, запропонувати влітку походи по яфени, восени – по гриби.  Думаю, багато хто згодиться пожити серед первозданної природи, відчути справжню природу Карпат, а не гуляти асфальтом. Повинний бути якийсь баланс між природою і економічно-соціальним розвитком», – наголошує Іріс.

Щоб зупинити будівництво, активісти і місцеві мешканці, які не в захваті від тотальної урбанізації, звернулися до суду. Підставою стало повідомлення про громадські слухання, яке не відповідало законодавству, а також відсутність низки документів, необхідних при розробці детального плану території. 14 листопада в Ужгороді має відбутися попередній розгляд.

«В ідеалі хочемо домогтися скасування розпорядження про затвердження детального плану території. Якщо не в ідеалі, то нехай зроблять все відповідно до законодавства», – сказала Іріс.

Крім того, екологи та активісти звертаються до міжнародних організацій, оскільки вважають, що поява таких мегакурортів – це порушення принципу Рамкової конвенції з охорони сталого розвитку Карпат.

Оксана ДУДАР

 

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.