Львів’яни розробили історичну тактичну гру – «Галичина 1918»
Львів – Львів’яни розробили історичну стратегічну настільну гру «Галичина 1918», щоб зацікавити передусім дітей і молодь українською історією, передає Радіо Свобода.
Львів – Львів’яни розробили історичну стратегічну настільну гру «Галичина 1918», щоб зацікавити передусім дітей і молодь українською історією, передає Радіо Свобода.
Працювали протягом двох років над реалізацією ідеї, зараз тестують гру серед школярів і молоді.
Гра не займає великої площі, розповідають розробники. Її можна розкласти навіть на шкільній парті. Історична мапа з населеними пунктами Галичини 1918 року, все точно так, як було тоді – річки, міста, мости, залізниці, на картках інформація про учасників тих подій, жетони відповідають військовим підрозділам того часу, а це, зокрема, військові підрозділи у складі австро-угорської армії, царські російські війська. Для участі у грі потрібні два-три учасники. На мапі кожен історично виставляє військо, гравці отримують картки і обирають для гри одну – наступальну, розвідувальну чи політичну, яка змінить престиж на світовій арені, тобто, визначають тактику ведення бою і так пересувають війська картою. Гравець вибудовую свою тактику і стратегію бою, але хід історичних подій при цьому не порушується.
Коли школярі гратимуть у настільну гру при вчителеві, то одразу ж чують пояснення тієї чи іншої події, дій того чи іншого війська, що дає їм можливість зрозуміти, яка армія і чому виграла чи програла, прорахунки і стратегію. У грі важливо знати про історичну подію і роль у ній того чи іншого військового керівника. Тому на картках є вся потрібна інформація, а ще під час гри можна скористатись текстами зі спеціального сайту. Відтак перед початком гри не обов’язково зазубрювати розділ підручника. Пройшовши весь етап гри, дитина чи молода людина дізнається про складні воєнні події в Галичині у 1918 році, про людей, які були у них задіяні, зокрема, про Петра Франка, Дмитра Вітовського, Станіслава Шептицького, Чеслава Мончинського, Осипа Букшованого.
«Гра дозволяє обрати тактику і стратегію, але це не створює протиріччя історичним подіям. Ця гра вчить тактики, те, що корисно знати при вивченні захисту Вітчизни під час допризовної підготовки. Те, що ми обрали Галичину 1918 року, не є натяками на жодний сепаратизм. Тут відбувались найбільш кровопролитні бої східного театру боїв Першої світової війни. Зіграти у гру і зрозуміти, як йшли бої, яка була тактика, хто і чому програв, це дозволить краще дізнатись свою історію», – каже Андрій Мочурад, один із розробників настільної гри.
У планах – ще комікс
Це перша настільна стратегічна історична гра про Галичину 1918 року, наголошують її автори. Знаючи, що Петро Франко був одним із засновником «Пласту», завдяки цій інформації можна посилити позиції у грі. Або ж історія львів’янина Міхала Токаржевського, який з майже двома тисячами польських солдатів підійшов у перші дні листопада 1918 року захищати польський Львів з бронепоїздом, гарматами, таким чином протистояв менш чисельним українським воякам.
«Тут подані українські і польські учасники тих подій. Ми хочемо зацікавити історією, тут немає розпалювання ворожнечі. Тоді це була боротьба за нафту, вигідна французам, про це треба знати. Дрогобицько-Бориславський нафтовий басейн тоді становив 5% світової нафти, і на той момент це було поле інтересів французів, які після війни підтримали Польщу й отримали контроль над нафтовими родовищами Галичини», – говорить Андрій Мочурад.
Настільна гра масовим тиражем вийде наступного року до 100-літнього ювілею ЗУНР. Це – повністю український продукт, виготовлений із дерева та паперу. Її розробники хочуть, щоб у кожній школі був бодай один примірник такої гри і нею користувались на уроці «Захист Вітчизни», у гуртках патріотичного виховання чи молодіжних клубах. Сьогодні гру тестують і навчають вчителів. А ще спеціально до столітнього ювілею ЗУНР планують видати комікси.
«Комікси про ЗУНР, про події визвольних змагань. Це буде доповнення до настільної гри. Допоможе тим, хто зацікавиться цим період, пошукати книжки і прочитати більше. Ми не хочемо викривляти історію, тому що важливо подавати факти та інформацію, щоб діти могли зрозуміти минуле», – каже розробник проекту Богдан Кордоба.