Кращий мікрорайон, якість освіти і транспорту: львів’яни розповіли, що думають про Львів

ІА Дивись.info відібрала з дослідження найцікавіші результати про оцінку мешканцями транспорту, закладів освіти й охорони здоров’я, а також дозвілля і порівняла їх з результатами минулих років.

Влітку 2017 року соціологи провели третє опитування щодо якості життя у Львові. Експерти з соціологічної агенції «Фама» опитали 1200 мешканців міста віком від 18 років за допомогою поквартирного опитування методом «face-to-face». Можлива похибка не перевищує 3,5%.

Раніше подібні дослідження проводили у 2016 і 2013 роках.

Загалом соціологів цікавило, як мешканці міста оцінюють якість транспорту, благоустрою, стан здоров’я та надання відповідних послуг, освіту тощо. З’ясувалося, що загальна картина ставлення львів’ян до якості життя у місті майже не змінилася, однак це не означає, що змін не відбулося в конкретних сферах.

Найкращий мікрорайон

У 2017 році львів’яни найкраще оцінили такі мікрорайони як Знесіння, Голоско та Кривчиці. Ці три місцевості отримали від мешканців оцінки на рівні  3,85, 3,77 і 3,63 відповідно з 5 можливих. Замикають рейтинг же мікрорайони Топольна-Замарстинів (3,15), Замарстинів-Підзамче (3,10) і Алтайські-Піскові озера (3,05). При цьому помітно, що розрив між лідерами й антилідерами рейтингу не є аж таким великим. Хоча у 2016 році картина була інакшою. Так, у трійці переможців рейтингу були південні мікрорайони Львова: Володимира Великого-Наукова, Любінська-Південний і Щурата, а аутсайдерами тоді львів’яни визначили 700-річчя Львова-Чорновола, Погулянка і Голоско. Як бачимо, мікрорайон, який ще рік тому замикав рейтинг, сьогодні опинився на другому його місці.

Транспорт у Львові

Стан транспортної інфраструктури у 2017 році львів’яни оцінили на 3,23, що відповідає показнику 2016 року (у 2013 році він становив 3,15). При цьому, цього року мешканці Львова оцінили якість надання транспортних послуг вище, ніж минулого — на 3,37. У 2016 році лише кожен шостий мешканець (17%) був задоволений станом громадського транспорту (серед причин невдоволення – поганий технічний стан, засміченість), але майже половина (40%) львів’ян задоволені сервісом, який забезпечується у сфері транспорту.

І надалі, як у 2013, 2016, так і 2017 році найбільшою популярністю серед львів’ян користується маршрутне таксі — 44% мешканців щодня або майже щодня використовували маршрутку у 2013, 40% у 2016 і 31% — сьогодні.

Незважаючи на це, всі три роки мешканці давали маршруткам невисоку оцінку якості, зокрема пасажиромісткості, технічному стану, чистоті в салоні, Пристосованість простору для людей з дитячими візками, людей з інвалідністю тощо.

Також за даними соціологів, львів’яни стали менше ходити по місту пішки. У 2016 році таких людей було 58% (це на 16% більше, аніж у 2013 році), а у 2017 — 57%. Що цікаво — пересування Львовом пішки городяни оцінили як найбезпечніший вид руху — 3,99. У минулі роки пішоходи також чи не найвище оцінювали задоволеність створеними для них умовами для пересування містом: світлофорами, пішохідними переходами та ін.

І надалі тримає марку електротранспорт міста. Хоча сукупно трамваєм і тролейбусом сьогодні користуються 26% респондентів (у 2013 році таких було 33%, а у 2016 — 22%), мешканці говорять про прийнятну вартість проїзду, оснащення зупинок та навички водія. Найгіршу оцінку тут отримав технічний стан і пристосованість простору для людей з дитячими візками, людей з інвалідністю: 2,99 і 2,54 відповідно.

Здоров'я городян

3,62 — саме на стільки львів’яни оцінили стан свого здоров’я цього року.  У 2016 цей показник був на одну соту нижчий, а от у 2013 становив 3,49. Відтак, можемо говорити про те, що мешканці стали почувати себе здоровішими.

Наразі львів’яни вище оцінюють якість надання медичних послуг у приватних лікарнях, ніж у комунальних: 4,21 проти 3,40. Якщо порівнювати результати опитування у 2013 та 2016 роках, оцінка характеристик медичних послуг у державних медичних закладах була гіршою по усіх параметрах (якість надання послуг, кваліфікація медперсоналу, тривалість очікування на прийом тощо). Натомість нині спостерігаємо хоча і невелике, але зростання оцінки цих параметрів (місце очікування на прийом, кваліфікація медичного персоналу, час очікування на прийом та ін.).

Що стосується приватних клінік, то тут показники майже не змінилися. Хоча у 2016 році відзначалися позитивні тенденції та покращення якості надаваних послуг, порівняно з результатами опитування в 2013 році.

Освіта у Львові

Шкільними навчальними закладами освіти, як і дошкільними, батьки радше задоволені, хоча ситуація і далека від ідеальної.

Наприклад, сьогодні на 100 місць у ДНЗ приходиться 174 дитини. У 2016 187 дітей з розрахунку на 100 місць, а у 2013 — 166 на 100 місць. Загалом усі показники дошкільної освіти (компетентність педагогів, кількість дітей у групі, стан будівлі тощо) у комунальних садках батьки оцінили на рівні, трохи нижче 4. У цьому плані ситуація 2017 і 2013 років схожа більше, оскільки у 2016 році оцінки були вище 4.

Значно краще батьки оцінюють приватні садочки. Наприклад, якщо компетентність педагогів за даними 2017 року у них становить 4,66, то у комунальних ця цифра сягає 3,88; психологічний клімат у ДНЗ — 4,42 проти 3,87. Варто зазначити, що зараз батьки оцінюю приватні ДНЗ вище, ніж у попередні роки.

Так само як і приватні ДНЗ, загальноосвітні навчальні заклади приватного типу так само мають вищі бали. І, порівняно з попередніми роками, стають ще кращими (принаймні, на думку респондентів). У 2017 році ставлення педагогів до дитини оцінили у 4,86 (у комунальному — 3,76), умови для творчого розвитку — 4,82 (у комунальному — 3,66), компетентність педагогів — 4,35 проти 3,72. Але у попередні роки батьки були налаштовані більш критично. Так, компетентність вчителів у приватних школах у 2016 році оцінили у 3,97 (у комунальних — 3,79), умови для творчого розвитку — на 3,92 (у комунальному — 3,73) тощо. У 2013 році показники були наближені до даних 2016.

Як львів’яни проводять вільний час

У порівнянні з 2016 роком, львів’яни стали більше приділяти уваги роботі і менше хатнім справам. При цьому, і вільний час городян скоротився з 27% до 21%. У 2013 році ми працювали менше, ніж сьогодні — 43% проти 47% і мали більше вільного часу — 26%.

Незважаючи на те, що 2017 рік лишив містянам лише 21% на дозвілля, проводять його мешкані міста Лева доволі пасивно — 74% дивляться телевізор, 61% переглядає фільми, а ще 56% шукають інформацію в інтернеті. При цьому, 62% також вирішують відпочити на природі або дачі. У 2016 році картина була схожа, хіба що байдикували львів’яни у 60%. А от у 2013 році, попри те, що перегляд ТБ і фільмів так само лідирував, у трійці фаворитів було також читання друкованої преси — 54%.

Серед культурних закладів надають перевагу торгово-розважальним центрам та кінотеатрам.

Повні версії презентації результатів дослідження  за 2013 рік можна переглянути тут, за 2016 — тут, а за 2017 — за посиланням.

Ганна БЕЛОВОЛЬЧЕНКО