Що про розвиток центру Львова думають влада, бізнес і науковці

Під час дискусії «Розвиток районів Львова: як зміниться центр міста», організованої медіа-хабом «Твоє місто», представники органів Львова, а також бізнесмени і науковці поділилися своїми думками щодо того, які проблеми сьогодні має центр міста і яким може бути його майбутнє. Вони говорять і про транспорт, і про паркування, і про зменшення кількості мешканців житлових будинків у центрі, і про забудову історичного ареалу. ІА Дивись.info занотувала найцікавіше.

Андрій Зозуля, керівник Галицької райдержадміністрації:

В основному все життя вирує у центрі і поряд з позитивними процесами, які супроводжують це, є речі, які негативно впливають на нього. Відповідно до статистичних даних, ми бачимо, що у центрі зменшується кількість мешканців, натомість збільшується кількість бізнесу. На мою думку, мав би бути баланс між цими двома групами, адже центр без мешканців, певно, це недобре.

Наразі ми працюємо над тим, щоби покращити інфраструктуру і збільшити кількість локацій, які би позитивно вплинули на розвиток району. Це, наприклад, громадські простори, які ми локально створюємо — на вулиці Курбаса, коло Львівського цирку, на площі Маланюка тощо.

[dyvys_blockqoute text="Ми бачимо, що у центрі зменшується кількість мешканців, натомість збільшується кількість бізнесу" author="Андрій Зозуля"]

Також ми бачимо перенасичення центральної частини міста автотранспортом і немалі проблеми з паркуванням. Але це те питання, яке треба спільно вирішувати з управлінням транспорту, Львівелектротрансом, Львівавтодором. До нього треба підходити комплексно, а не локально, прив’язуючись до окремих вузлів.

Усі речі, які активно відбуваються в останні роки (ремонти, облаштування громадських просторів тощо), я пов’язую зі зміною законодавства і наповненням місцевого бюджету. У 2012 році фінансування було меншим у порівнянні з нинішнім — тоді на весь Галицький район по ремонту житлового фонду було 700 тисяч гривень виділено. За ті гроші ми не могли щось кардинально змінити. Зараз фінансування не повністю достатньо, але ми можемо планувати роботу і виконувати дещо.

Олег Береза, керівник ЛКП «Львівелектротранс»:

Сьогодні прийнята ухвала ЛМР, яка дозволяє евакуйовувати машини, що паркуються у невстановлених місцях. Вона розповсюджується близько на 26 вулиць, найбільша кількість яких зосереджена в центрі.

Крім цього, юристи ЛМР опрацювали закон, який вступить у дію десь через півроку. Він дозволяє створити службу на рівні міської ради, яка би слідкувала за незаконним паркуванням або несплатою за нього.

Також прийняті заходи щодо облаштування ста паркувальних місць і є ухвала сесії про підняття ціни на паркування, щоби зменшити кількість транспорту у центрі.

[dyvys_blockqoute text="Будівництво нових доріг, з’єднання спальних районів, південна об'їзна дорога для розвантаження центру Львова — у планах. Ми хочемо зв’язати Рясне-2 з Сиховом" author="Олег Береза"]

Будівництво нових доріг, з’єднання спальних районів, південна об'їзна дорога для розвантаження центру Львова — у планах. Ми хочемо зв’язати Рясне-2 з Сиховом. Зараз, щоби заїхати з одного кінця міста в інший, треба в’їжджати у центр. Якщо ж з’явиться об’їзна дорога, ситуація покращиться. На мою думку, розвантажити цю частину також можна за рахунок перенесення адміністративних органів звідси в інші райони, за прикладом того, як це було з податковою. Так велика кількість народу, яка їде по справах в органи державної влади, не буде сюди заїжджати.

Потрібно запроваджувати полоси для громадського транспорту, що в свою чергу, дозволить мешканцям і гостям частіше користуватися саме ним. Він буде якісним, якщо будуть створені пріоритетні умови.

Юрій Назарук, співласник «Холдингу емоцій !FEST»:

Влада не має визначати, хто повинен жити у центрі, не можемо на це вплинути і ми. Для себе ми прийняли рішення, що нам комфортно робити великі проекти і основна задача на наступні роки — це не думати, що робити з центром. Там просто треба працювати і робити так, щоби він ставав ширшим, щоби людям було цікаво їздити і ходить десь ще, окрім одного квадратного кілометра. Тому ми сконцентрували свою діяльність на Старознесенській.

За нашими спостереженнями, одна з головних проблем у тому, що у центрі немає поліції. Муніципальна служба — це не те, адже вони не несуть ніяких функцій. Все, що вони можуть, це подзвонити до поліції, якої нема. А говорити з міською радою про те, щоби забрати машини з площі Ринок, я взагалі змучився. Всі туристичні стратегії, які ми кожен раз приймаємо, нічого не дають.

Я прихильник концепції, що нікому не цікаво те, що не живе. Туристи не їздять туди, де не живуть місцеві люди.

[dyvys_blockqoute text="Я прихильник концепції, що нікому не цікаво те, що не живе. Туристи не їздять туди, де не живуть місцеві люди" author="Юрій Назарчук"]

Окрім всього іншого, у нас немає галерей, які би були цікаві сучасникам. Але якщо говорити про простір, то все тільки у центрі і сконцентровано. Ми, проводячи якісь акції на Знесінні, пояснюємо людям, що це близько. Але вони не розуміють цього. І це погано.

Олег Шмід, директор ЛКП «Інститут просторового розвитку», позаштатний радник міського голови з питань транспортної інфраструктури:

У центрі міста є проблема з машинами у пішохідній зоні. Але пішохідна зона не означає, що у неї не можуть заїжджати машини. Це у всьому світі так: у певний час на закриті вулиці можуть заїжджати автомобілі доставки, автомобілі мешканців, які там мешкають. Деякі міста за згодою мешканців приймають правила, за якими навіть місцеві не можуть заїжджати на пішохідні вулиці, але переважна більшість дозволяє заїжджати на спеціально відведені місця. У нас все працює саме так. Інша справа, що самі резиденти не дотримуються правил і контролю над цим немає.

Лілія Онищенко-Швець, начальниця управління охорони історичного середовища Львівської міськради:

Історичні міста світу пережили таке, що мешканці з їх центральної частини фактично виїхали. Цей процес стихійний, але він мав би регулюватися і можливості зупинити його є. Для кожної частини Галицького району потрібен інший підхід розвитку, але якщо ми говоримо про площу Ринок, де найбільше туристів, то фраза «туристи не їдуть туди, де ніхто не живе», правдива. І все до того йде, бо люди виїжджають звідти. Чому вони це роблять? Бо їм пропонують гарні квартири на Сихові, а контингент у центрі — це, переважно, люди з малими доходами, вони раді позбутися свого помешкання. Але якщо підняти статус цих квартир, зробити їх такими, щоби там хотілося жити, люди залишаться. Турист, приїжджаючи у таке місто як Львів, захоплюється нашими закутками в центрі, де можна зайти на подвір’я, подивитися на людей, бабусь, які щось обговорюють. Це життя міста і те, що також приваблює туристів.

До речі, у нас якраз діє програма впорядкування подвір’їв. Її започаткували ще у співпраці з GIZ з міською радою. Для її втілення має бути ініціатива і бажання від мешканців змінити своє подвір’я. За умовами, мешканці повинні відмовитися від паркування у подвір’ях або ж беруться ті подвір’я, куди не можна заїхати автівкою. Крім того, мешканці мають сказати, що вони вже зробили на цій локації, а також зібрати певну суму коштів для майбутніх робіт. Це позитивні зміни у свідомості людей, вони знайомилися між собою, а коли зробили подвір’я, то тепер влаштовують там різні заходи.

[dyvys_blockqoute text="Турист, приїжджаючи у таке місто як Львів, захоплюється нашими закутками в центрі, де можна зайти на подвір’я, подивитися на людей, бабусь, які щось обговорюють. Це життя міста і те, що також приваблює туристів" author="Лілія Онищенко-Швець"]

Звернень від людей у межах стислого середмістя було дуже мало. На цій території ми реалізували тільки подвір’я на вул. Братів Рогатинців. Більше було звернень від мешканців австрійських будинків, де ширші подвір’я.

У місті прийнята Інтегрована концепція розвитку центральної частини Львова. Вона була створена відповідно до розпорядження міського голови, а ініціатива виникла в рамках проекту «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини Львова», який фінансувався німецьким урядом. GIZ фактично були його ініціаторами.

Вони мали досвід роботи у Німеччині, Румунії у цих питаннях. Ми робили це вперше, не мали досвіду, не розуміли, яке повинно бути наповнення концепції, але почали працювати над нею. Перше, що зробили, по кожній галузі провели оцінку стану, виявили, які виклики і переваги є по культурній спадщині, громадському транспорту, торгівлі, зелених зонах тощо. Потім почали писати проекти від створення громадських просторів, реставрації до, фактично, створення футуристичних об’єктів. Останні ми вписали, розуміючи, що треба про це думати, у всякому разі це те, що може бути реалізовано у наступні роки, але кроки до його реалізації можуть бути зроблені вже. Наприклад, проект порятунку міської ріки. Здавалося би, що це каналізація, але ми знаємо такі реалізації у Лейпцигу, коли ріка була стічна, а тепер там навіть пляжі є.

[dyvys_blockqoute text="У нас є багато підрозділів у міській раді, громадських організацій, громадських ініціатив і треба, щоби усі знали, хто що робить, щоби усі обговорювали проекти. В цьому і полягає суть саме інтегрованої концепції розвитку" author="Лілія Онищенко-Швець"]

У нас є багато підрозділів у міській раді, громадських організацій, громадських ініціатив і треба, щоби усі знали, хто що робить, щоби усі обговорювали проекти. В цьому і полягає суть саме інтегрованої концепції розвитку. Тому ми створили робочу групу, яка обговорювала все, робила зауваження тощо. У  старому вигляді вона вже перестала існувати, але наступний крок — це робочі групи по конкретних проектах. Наприклад, зараз планується реалізувати два проекти з благоустрою центральної частини міста: вулиць Братів Рогатинців і Староєврейської. Для реалізації цих проектів ми маємо окремі засідання робочих груп, на які приходять для обговорень проектанти, посадовці та просто зацікавлені особи.

Поки що інтегрована концепція дала поштовх до спільної роботи над проектами, одночасно вказавши напрямки, по яких ми працюємо.

Василь Петрик, доцент кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини Інституту архітектури «Львівської Політехніки»:

Якщо говорити про Галицький район, то в принципі він майже весь у зоні історичного ареалу. Це буферна зона об’єкту світової спадщини і сам об’єкт ЮНЕСКО. Це велика відповідальність, яку взяло на себе місто, але зараз це і проблема, бо ніхто не знає, що з тою заслугою робити. Держава зараз не може виконати своїх зобов’язань перед комітетом світової спадщини, бо не хоче і не має кадрових ресурсів, організаційної структури тощо. Законодавчі механізми були зруйновані за часів Януковича і тепер вони не відновлені структурно. Відтак, ми маємо правовий вакуум.

Сьогодні є чимало випадків неконтрольованого будівництва. Уявіть, що 80% нового висотного житлового будівництва ведеться у буферній зоні об’єктів світової спадщини. Це неконтрольоване будівництво, котре мало би проходити важкі етапи обговорень, погоджень включно з ЮНЕСКО і Мінкультом. Але цього не відбувалося. Хто за це несе відповідальність? Ті органи, які видають дозволи. У Львові можна збудувати будинок без документів швидко, а можна робити все за законом, але за 10 років так нічого і не збудувати. Тому забудовник обирає коротший і легший шлях.

Цю ситуацію мають змінити мешканці Львова. Коли приходите на вибори, думайте, кого обираєте. Поки ми самі не захочемо змінити ситуацію, нічого не буде. Якщо центр втратить своє обличчя, то Львів втратить ідею як місто.

Занотувала Ганна БЕЛОВОЛЬЧЕНКО